На сайті 11892 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Коспект Логістика

Реферати > Логіка > Коспект Логістика

Відомо, що 95-98 % часу, на протязі якого матеріали, сировина знаходяться на виробничому підприємстві, приходиться на виконання вантажо-розвантажувальних і транспортно-складських робіт. При застосуванні логістичного підходу до організації виробництва час виконання цих робіт можна скоротити від 15 до 30 %.

Сьогодні розроблено цілий комплекс заходів, які є складовими сукупного ефекту від застосування логістичного підходу до організації виробництва. Перелік складових ефекту наведено [4, тема 5].

Питання для самоконтролю

Дайте визначення виробничої логістики. Які завдання повинна вирішувати виробнича логістика?

Поясність принципові схеми тягнучої і штовхаючої систем управління матеріалопотоками в рамках внутрівиробничих ЛС.

Перелічіть основні вимоги до організації управління матеріало-потоками у виробництві.

В чому полягає суть оперативного управління і логістичної координації матеріалопотоків у виробництві.

Наведіть складові ефекту логістичного підходу у виробництві і охарактеризуйте його.

Практичне заняття 6.

Тема 10. Посередництво і гуртова торгівля в системі логістичного обслуговування руху матеріалопотоків.

Питання для обговорення

Посередництво як логістична комерційна функція та його економічний зміст

2. Гуртові посередники на ринку інвестиційних товарів.

3. Товарна біржа як суб’єкт посередництва логістичної системи управління матеріалопотоками.

4. Ефективність посередницької діяльності в товарному обігу засобів виробництва.

5. Особливості розвитку логістичного гуртового посередництва в Україні.

Стислий виклад теми та методичні вказівки до її вивчення

Закордонні розробники і практики логістичного менеджменту сходяться на тому, що логістичні посередники перш за все стають ефективним інструментом економії фінансових і матеріальних ресурсів в процесі товароруху. Окрім того, спеціалізація торгових посередників на логістичних послугах сприяє розвитку комплексного характеру їх діяльності, значному підвищенню їх загальної ролі у сфері товарообігу. Нарешті, логістичні посередники забезпечують всебічне врахування транспортного фактору виробниками і споживачами товарів, краще використання ними транспортних засобів і послуг як у міжгалузевих, так і у власних інтересах.

Високий ступінь розвитку виробництва і товарного обміну робить присутність логістичних (комерційних) посередників у системах розподілу та товарного руху очевидним. Тому, не маючи жодних доказів проти об’єктивної необхідності комерційного посередництва відзначимо, що, на жаль, у загальній теорії логістики комерційному посередництву, або як його називають “торговельній логістиці” (див. тему 7 у [4]), не приділяється достатньої уваги.

Комерційне посередництво є процесом надання послуг з організації товарного обміну на еквівалентній основі товаровиробникам і споживачам. Послуги, що надаються комерсантами споживачам створюють умови для того, щоб матеріальні блага, що вироблені у масовому порядку багатьма підприємствами, розташованими на значній території, були доступними у такій кількості та якості, у такому місці і в такий час, що зручні для споживачів. Комерсанти (посередники) беруть на себе виконання таких операцій, як складання і дроблення партій товарів, їх транспортування і зберігання, формування товарного асортименту, комплектування товарів і багато іншого.

В умовах ринкового господарювання ринок інвестиційних товарів (РІТ) і послуг є найбільш чуттєвою структурою до загальної кон’юнктури ринку, коливанням пропозиції і попиту на ресурси, порушенням зв’язку між їх виробниками і споживачами. Через цей ринок оперативніше ніж в інших секторах економіки проявляється регулююча роль ринкового механізму, незбалансованість пропорцій відтворення, необхідність зміни інвестиційних потоків.

Тому економічна доцільність посередництва на РІТ обумовлюється виникненням і розвитком таких цілісних господарських систем, в яких між процесом виробництва інвестиційних товарів і їх виробничим, а також особистим споживанням виникає деякий ряд об’єктивно необхідних проміжних матеріальних процесів: затоварювання, маркування, комплектації, навантаження, транспортування, перевалки, складування, підготовки до виробничого споживання, вивантаження і ін.

Щоб цей рух матеріального потоку здійснювався синхронно, без його заторів і співпадав по місцю, часу і структурі поставленої виробником продукції з потребою в ній, необхідна не тільки організація робіт по здійсненню цих операцій, але й управління ними з метою забезпечення безперервності суспільного виробництва і відтворення. Це управління може здійснюватися як у вигляді безпосередньої реалізації оптимальних програм і рішень в рамках економічно відокремленої самостійної господарської системи (суб’єкти гуртової торгівлі і обслуговування – бази, склади, торгові дома, комерційні і сервісні центри) за якою закріплена частина цих операцій, так і з допомогою ринкового механізму взаємодії декількох господарських систем [2, с.100-107].

Безпосередньо з виробництвом пов’язана не торгівля взагалі, а гуртова торгівля, яка здебільшого здійснюється безпосередньо товаровиробниками, незалежними гуртовими посередниками, а також через біржі, аукціони, ярмарки. У світі досить поширеною є біржова торгівля. Біржова торгівля виникла внаслідок удосконалення взаємовідносин виробництва і торгівлі, оскільки торгівля є саме тим логістичним ланцюгом, який сполучає виробництво із сферою задоволення потреб споживачів.

З огляду на економіку біржа – це організований у певному місці, регулярно діючий за встановленими правилами гуртовий ринок, на якому здійснюється гуртова торгівля біржовими товарами за зразками та стандартами або контрактами (ф’ючерсними, форвардними) на їх поставку в майбутньому, за цінами, які офіційно встановлено на основі результатів торгів. Торгівля здійснюється через обмін усними інструкціями між представниками брокерських фірм в торговій залі – трейдерами. Наявність цивілізованих бірж дає змогу підприємствам, особливо с/г, самостійно добирати канали реалізації, форми розрахунків і будувати економічні взаємовідносини не за натуральним принципом “товар-товар” (бартерний обмін”, а за принципом, що загальноприйнятий у всьому світі, - “гроші-товар-гроші” [4, с. 142-150, 168-183].

Економічна ефективність виробничої діяльності характеризується співвідношенням одержаного результату (ефекту) і затрат праці на його досягнення. Чим більший одержаний результат і менші пов’язані з ним затрати праці, тим вища ефективність виробничої діяльності. Такий підхід може бути використаний і для оцінки ефективності одного з видів господарської діяльності, який найбільш швидко і широко розвивається – гуртового посередництва.

Розрахунок економічного ефекту і ефективності посередницької діяльності перш за все вимагає вирішення принципового питання: що вважати результатом? Для відповіді на нього необхідно врахувати, що зміст посередницької діяльності у сфері товарного обігу визначається обслуговуванням виробників і споживачів товарів. Отже, ефективність цієї діяльності проявляється не стільки у сфері обігу, скільки в галузях, організаціях, на підприємствах, де виробляються чи споживаються ці товари.. Відповідно до цього на рівні посередницьких підприємств (організацій) економічний ефект від їх діяльності в товарному обігу засобами виробництва (Еп) може бути розрахований як різниця між доходами посередника (платою, стягуваною ним за обслуговування контрагентів) – П і здійсненими при цьому затратами (Зп): Еп = П – Зп.

Розрив господарських зв’язків на початку 90-х років (ліквідація Держпостачу СРСР) з колишніми республіками Союзу призвели до різкого зменшення кількості посередників. Сьогодні рівень розвитку торгової інфраструктури в різних регіонах різний. На гуртовий ринок виробничих ресурсів України нині приходять і нові посередницько-комерційні структури. Взаємовідносини гуртових фірм з постачальниками (виробниками) визначаються запитами конкретних споживачів. Перетворення організаційних форм торгової інфраструктури зв’язані з розвитком і спеціалізацією товаропровідної мережі. Спеціалізація здійснюється як по видам товарів, формам торгівлі, так і по контингентам споживачів (об’єктам обслуговування).

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат