Одним з позитивних напрямів у розвитку посередницьких організацій є встановлення кооперованих зв’язків між ними і обслуговуваними підприємствами з приводу використання торгових і промислових складів.
Гуртово-посередницькі фірми в своїй роботі взаємодіють з муніципальними органами. Тут важливе значення для компетентного управління матеріалопотоками має (зокрема на регіональному рівні) утворення гуртових ринків продовольчих і інвестиційних товарів [5, тема 6].
Питання для самоконтролю
1. Дайте визначення поняття “посередництво” у сфері господарської діяльності.
Назвіть фактори, що обумовлюють необхідність гуртових посередників.
3. Перерахуйте функції гуртових посередників.
4. Наведіть методику розрахунку економічного ефекту в товарному обігу засобів виробництва на рівні посередницьких підприємств.
Які особливості розвитку гуртового посередництва в регіонах України?
Охарактеризуйте особливості розвитку посередницьких структур у розвинутих країнах.
Практичне заняття 7.
Тема 11. Основи транспортної логістики.
Питання для обговорення
Поняття транспортної логістики і її місце в логістичних процесах.
Особливості транспортно-експедиційного забезпечення логістичного розподілу товарів. Системи доставки товарів. Вибір оптимального перевізника.
Нові логістичні системи збору і управління розподілом вантажів.
Якість обслуговування споживачів послуг транспорту. Маршрутизація перевезень.
Закордонний досвід організації транспортної логістики.
Стислий виклад теми та методичні рекомендації до її вивчення
Розглядаючи в попередніх темах виробничі функції логістики ми виділили декілька функціональних напрямів її застосування. У відповідності з цими функціональними напрямами виділяють і види логістики, одним з яких є транспортна логістика. Транспорт – це галузь матеріального виробництва, яка здійснює перевезення людей і вантажів. У структурі суспільного виробництва транспорт відносять до сфери виробництва матеріальних послуг.
По призначенню виділяють дві основні групи транспорту – транспорт загального користування (охоплює залізничний, водний, автомобільний, повітряний і трубопровідний) і транспорт незагального користування (внутрівиробничий, відомчий і т.п.). Значна частина логістичних операцій на шляху руху матеріального потоку від первинного джерела до кінцевого споживача здійснюється з допомогою різних транспортних засобів. Затрати на виконання цих операцій складають до 50 % від суми загальних затрат на логістику.
Тому метою транспортної логістики є зниження транспортних витрат і обумовленого транспортом збитку для оточуючого середовища при доставці вантажів точно в строк і при максимальному задоволені всіх вимог одержувачів вантажів. Задачами транспортної логістики є скорочення запасів МР в обігу, часу доставки товарів. Цьому сприяє узгодження роботи транспорту із споживачами транспортних послуг.
Основою вирішення задач транспортної логістики є розробка стратегії і логістичної концепції побудови транспортного обслуговування споживачів, яка базується на раціональних маршрутах перевезень і складання графіків (розкладу) доставки продукції споживачам, тобто маршрутизації перевезень.
Однією з причин низької конкурентноздатності товарів вироблених в Україні є великі затрати на транспортно-експедиційне забезпечення (ТЕЗ) розподілу товарів, величина яких в 2-3 рази перевищує рівень розвинутих країн. Застосування сучасного логістичного підходу до організації надання транспортних послуг споживачам сприяє усуненню вад колишньої командної системи управління і підвищенню якості доставки вантажів.
Доставка товарів – процес виконання, окрім перевезення цілого ряду робіт, операцій і послуг, комплекс яких забезпечує ефективний розподіл товарів. Транспортно-експедиційне забезпечення розподілу товарів – це діяльність експедиторів по плануванню, організації і виконанню доставки товарів від місця їх виробництва до місць споживання і наданню додаткових послуг по підготовці партій відправлень до перевезень: оформлення необхідних супроводжуючих документів, укладання угоди перевезення з транспортними підприємствами, розрахунки за перевезення вантажу, організація вантажо-розвантажувальних робіт, збереження, надання інформаційних і фінансових послуг і т.п.
Транспортне забезпечення визначається як діяльність експедиторів, що пов’язана з процесом переміщення вантажів в просторі і в часі з наданням супроводжуючих вантажо-розвантажувальних послуг і послуг збереження. Експедиційне забезпечення є складовою частиною логістичного руху від виробника до споживача і включає виконання додаткових робіт і операцій, без яких процес перевезення не може бути розпочато в пункті відправлення, продовжено і завершено в пункті призначення. При експедиційному забезпеченні виконуються експедиційні, комерційно-правові і інформаційно-консультативні послуги.
Система доставки товарів (технологічний аспект). По кількості видів транспорту, що бере участь у доставці товарів, транспортні системи діляться на: одновидову (юнімодальну) і багатовидову (малтімодальну або інтермодальну). В свою чергу вони діляться на термінальні системи.
Юнімодальна (одно видова) система, не дивлячись на зовнішню простоту і широке розповсюдження, з участю автомобільного транспорту, що забезпечує доставку вантажів “ від дверей до дверей” ускладнюється за рахунок експлуатації автомобілів і автопотягів різної вантажопідйомності на етапах підбирання вантажів, формування укрупнених відправлень, особливо в умовах термінальної системи.
Інтермодальна система доставки вантажів є більш складною ніж юнімодальна. Це система доставки вантажів декількома видами транспорту по єдиному супроводжуючому документу з передачею вантажів в пунктах перевалки з одного виду транспорту на інший без участі власника вантажу.
Термінальна система. При створенні мережі малтимодальних перевезень найбільше значення має створення терміналів нових типів з новими функціями. У відповідності з типами ринків відмінність в малтимодальних перевезеннях проявляється в ланках водних і наземних транспортних систем. В залежності від типів перевезень визначається тип терміналу, його організаційна структура, функції і місце в транспортній мережі.
Логістична концепція обслуговування руху МР в основному розглядає питання планування виробництва, управління запасами, в той час як вибір постачальника (в т.ч. перевізника) залишається поза увагою. Практика свідчить, що менеджери часто недостатньо добре володіють інформацією про перевізників, про рівень тарифів на перевезення, про вартість і види послуг.
Вибір і оцінювання перевізника (експедитора) виробничою чи торговою фірмою полягає в пошуку і відборі потенційних перевізників сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, ГП і ін., оцінювання перевізника з точки зору забезпечення доставки товарів з необхідним рівнем якості (в необхідний строк, по прийнятній ціні), що здійснюється як на стадії пошуку, так і в процесі роботи. Параметри відбору можуть бути різні в різних галузях економіки, проте незалежно від специфіки галузі важливішими є надійність і прийнятна ціна обслуговування.
Методи відбору також різні. Мiротін Б.П. наводить п’ять, зокрема: метод матриць, метод вартісної оцінки, метод абстрактного перевізника, метод, що враховує технологічні параметри, метод елімінування по параметрам [суть методів див. 5, с. 101-104].
Транспортні організації повинні бути достатньо гнучкими, щоб забезпечувати процес перевезення, який піддається корегуванню, гарантувати доставку вантажів в розкидані пункти, надійно обслуговувати клієнтуру. Одночасно транспорт повинен володіти здатністю перевозити невеликі партії вантажів через короткі інтервали часу у відповідності із запитами споживачів.