На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Харчові добавки

Реферати > Різне > Харчові добавки

- відсутність специфічних, достатньо чутливих експрес-методів визначення багатьох класів харчових добавок, особливо таких поширених, як синтетичні барвники, ключові компоненти ароматизаторів, інтенсивні підсолоджувачі, антиоксиданти та ін., що значно утруднює здійснення ефективного контролю за їх застосуванням з боку санепідслужби;

- не дивлячись на те, що згідно із санітарним законодавством використання харчових добавок обмежується для дітей, багато дитячих продуктів та продуктів, які постійно споживають діти, містять барвники, консерванти, ароматизатори та інші класи харчових добавок (жувальні гумки, кондитерські вироби, безалкогольні напої тощо);

- значна кількість харчових добавок, особливо синтетичного походження, є сторонніми речовинами, з якими організм людини не зустрічався в процесі свого еволюційного розвитку, тому для них в організмі людини відсутня ефективна система детоксикації. Виходячи з цього, ми зобов'язані обмежити потрапляння сторонніх речовин у харчові продукти. Адже це додаткове навантаження на детоксикаційні системи організму людини;

- широке використання одних і тих же харчових добавок приводить до накопичення їх у добовому раціоні людей і навіть до перевищення ДДД, що може негативно впливати на організм людини (бензоати, сорбати, нітрати, нітрити, фосфати та ін.);

- рекомендовані величини ДДД для багатьох харчових добавок коливаються від 0 до певного максимального рівня. Встановлення такого діапазону коливань свідчить про те, що самі дослідники, які запропонували дану харчову добавку, розуміють про доцільність її відсутності в харчових продуктах. Крім того, багато харчових добавок мають обмежену сферу використання (наприклад, борна кислота та борати тільки для консервації рибної ікри), що також свідчить про їх високу токсичність для організму людини;

- широке використання харчових добавок у країнах Європи та США сприяє проникненню їх разом з імпортними продуктами на ринок України. Тому зустрічаються випадки вживання харчових добавок, не дозволених для використання в Україні, мають місце харчові отруєння серед населення. Все це свідчить про недосконалість вітчизняного законодавства.

Література

1. Булдаков А.С. Пищевые добавки: Справочник. —СПб: Ит, 1996. —240 с.

2. Європейські вимоги до харчових добавок: Довідник. —Львів: Ленорам, 1997. —126 с.

3. Murray M.T. Encyclopedia of nutritional supplements. —N.-Y., 1996.

4. Смоляр В.І. Фізіологія та гігієна харчування. —К.: Здоров'я, 2000. —332 с.

5. Трахтенберг И.М. Книга о ядах и отравлениях. —К.: Наукова думка, 2000. —368 с.

6. Flavouring substances and natural sources of flavourings. —Vol. 1. —Strasbourg, 1992. —630 c.

7. Штенберг А.И., Шиллингер Ю.И., Шевченко М.Г. Добавки к пищевым продуктам. —М.: Медицина, 1969. —95 с.

8. Постанова Кабінету Міністрів №12 від 4 січня 1999 р.

9. Постанова Кабінету Міністрів №342 від 17 лютого 2002 р.

10. Toxicological evaluation of certain food additives. —Geneva, 1981. —249 c.

11. Principles for the Safety assessment of food additives and contaminants in food. —WHO, Geneva. —1987. —174 c.

12. Токсикологічна оцінка окремих харчових добавок та забруднюючих домішок. —Серія 32. —Женева. ВООЗ, 1993.

13. Оценка некоторых пищевых добавок и загрязнителей. 35-й доклад Объединенного комитета экспертов ФАО/ВОЗ по пищевым добавкам. —Женева, 1990. —51 с.

14. Klepp B. // Xanthan. Die Nahrung. —1989. —Bd 13, №2. —С. 746—751.

15. Смоляр В.И., Салий Н.С., Григоренко С.Н. и др. Влияние новых екзополисахаридов на организм животных // Вопросы питания. —1991. —№2. —С. 60—63.

16. Смоляр В.І. Харчова експертиза. —К.: Здоров'я, 2005. —505 с.

17. Гринберг Т.А., Смоляр В.И., Малашенко Ю.Т., Пирог Т.П., Карпиловская Е.Д. Микробные полисахариды и пищевая промышленность // Микробиологический журнал. —1991. —Т.55, №5. —С. 82—93.

18. Росивал Л. Посторонние вещества и пищевые добавки в продуктах. —М., 1982. —250 с.

19. Григоренко С.Н. Вплив мікробних полісахаридів на організм: Автореф. дис... канд. мед. наук. —1988. —20 с.

20. Реутов В.П., Сорокина Е.Г., Охотин В.Е. Циклические превращения оксида азота в организме млекопитающих. —М.: Наука, 1997. —156 с.

21. Тимофеева Н.М., Иезуитова Н.Н., Егорова В.В. // Физиологический журн. —1995. —Т.81, №1. —С. 72—80.

22. Габович Р.Д., Припутина Л.С. Гигиенические основы охраны продуктов питания от вредных химических веществ. —К.: Здоров'я, 1987. —248 с.

23. Штабский Б.М., Федоренко В.И. // Токсикологический вестник. —1996. —№5. —С. 22—25.

24. Старченков С.В., Щербаков Г.Г., Донская Т.К. Труды Международного экологического форума // Современные екол. проблемы провинции. —Курск, 1995. —С. 227.

25. Степанковская Г.К., Цыганенко О.И., Слободяник О.Я. Трансплацентарный перенос нитратов и их влияние на плод человека // Врачебное дело. —1993. —№9. —С. 52—56.

26. Лаврушенко Л.Ф. Окисні процеси в мітохондріях під впливом ксенобіотиків та їх аліментарна корекція: Автореф. докт. дис. К., 1998. —32 с.

27. Лаврушенко Л.Ф., Воробьева Т.В. Влияние базисных компонентов мясного аромата на некоторые показатели энергетического обмена // Матер. Респ. науч. конф. "Медико-биологические аспекты разработки продуктов питания". —К., 1993. —С. 161.

28. Смоляр В.И., Карпиловская Е.Д., Салий Н.С. Экспериментальное изучение сахарола // Введение в культуру стевии —низкокалорийного заменителя сахара. —К.: ВНИИС, 1991. —С. 118—123.

29. Лаврушенко Л.Ф. Влияние пищевых добавок на окислительные процессы в митохондриях печени крыс // Укр. біохімічний журн. —1998. —Т.70, № 2. —С. 136—139.

30. Адамчук Т.В. Токсиколого-гигиенические исследования нового подсластителя отизона // Труды 4-й Всесоюзн. науч.-технич. конф. —Кемерово, 1991. —С. 109—110.

31. Лаврушенко Л.Ф. Основні аспекти механізму токсичної дії ксенобіотиків // Праці VII Українського біохімічного з'їзду. —К., 1997. —ч.ІІІ. —С. 150—151.

32. Мещерякова В.А. и др. // Вопросы питания. —1995. —№3. —С. 24—27.

33. Фруктовый сахар —фруктоза. Значение фруктозы и других сахаров в питании и медицине / Под. ред. Копвуринга и др. —Хельсинки —М., 1986. —136 с.

34. Смоляр В.И. Рациональное питание. —К.: Наукова думка, 1991. —367 с.

35. Пешкетова О.В. Подсластители. Информация для специалистов и потребителей // Пищевая промышленность. —2001. —№7. —С. 54—56.

36. Матеріали симпозіуму з безпеки харчування. —К., 1994. —С. 17.

37. Васильев Н.В. Биохимия и иммунология микробных полисахаридов. —Томск, 1984. —303 с.

38. Орещенко А.В. и др. О пищевых добавках // Пищевая промышленность. —1996. —№6. —С. 4—6.

39. Орещенко А.В. и др. Изучение мутагенной активности сахарозаменителей // Пищевая промышленность. —1998. —№1. —С. 5—7.

40. Павлов М.Б. Еще раз об искусственных сахарозаменителях // Пищевая промышленность. —1999. —№7. —С. 43—45.

41. Смирнов Е.В., Береснева А.К. Синтетические пищевые красители // Пищевая промышленность. —1998. —№7. —С. 44—46.

42. Попович Н.А. и др. К оценке опасности применения синтетических пищевых красителей // Современные проблемы токсикологии. —2000. —№2. —С. 33—39.

43. Bazzano G., D`Elia J.A., Olson R.E. Na glutamate // Science. —1970. —V.169. —C. 1208—1209.

44. Смоляр В.І. Проблеми використання харчових добавок в Україні // Тези доповідей Міжнародної науково-технічної конференції / НУХТ. —К., 1998. —С. 53.

| Зміст |

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат