На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Верховна рада

Реферати > Правознавство > Верховна рада

План:

Верховна Рада – єдиний орган законодавчої влади в Україні.

Повноваження Верховної Ради.

Склад і структура Верховної Ради.

Строк повноважень Верховної Ради та дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Висновок.

Вступ

В Україні, як і в більшості сучасних демократичних держав, здійснення законодавчої влади доручається Основним Законом виборним представницьким органам. Зазвичай їх називають законодавчими зборами, або легіслатурами, під якими розуміють політичні інститути, влада яких визначається тим, що їх члени є представниками суспільства.

Проте законодавча діяльність не єдина в процесі функціонування представницьких органів, хоч і основна. Крім неї, цим органам властиві установча та контрольна функції.

Починаючи з XVII ст., вважалося, що функцією легіслатур є лише видання законів, що обгрунтував Д. Локк.

Проте ситуація в сучасному світі докорінним чином відрізняється від згаданого періоду, коли втручання держави в соціальні справи було мінімальним абож його взагалі небуло.

У сучасних умовах ускладнення суспільного життя, і відповідно, законодавчого регулювання, легіслатури не взмозі приймати закони з усіх питань. Тому закономірно, що їх роль у процесі прийняття рішень, які безпосередньо впливають на сіспільну трансформацію, підвищується, а функція полягає у забезпеченні зв’язку з народом і виконавчою владою, завдяки чому суспільні потреби безпосередньо впливатимуть на механізм прийняття рішень виконавчою владою, якщо вони створюють труднощі, проблеми та несправедливості.

Проте для вирішення таких складних проблем необхідні експертні знання, якими парламентарі не володіють. Тому мета вищезгаданої функції – забезпечити зв’язок між різними групами інтересів, спеціалістів і політикою і гарантувати таким чином відкритість, готовність до компромісу і співробітнитства при розробці рішень[1].

Відповідно до змішаної форми правління, яка поєднує елементи президентської і парламентської систем, можна з певним застереженням стверджувати, що в Україні запроваджено так звану французьку модель трансформованих легіслатур, яка полягала у поєднанні міцної президентської влади, а отже, і властивих президентський системі відносин законодавчої і виконавчої влад.

Щодо структури Верховної Ради України, запроваджено однопалатний парламент (ст. 76 Конституції України), що в цілому до останнього часу відповідало конституційній формі державного устрою України як унітарної держави.

Щодо змісту компетенції Верховної Ради України, то він є парламентом з відносно обмеженою компетенцією порівняно з правовим статусом органів виконавчої влади і, зокрема, Кабінету Міністрів України, законодавче визначення компетенції якого і досі не здійснено, що дає змогу цьому органу виходити за межі його конституційних повноважень.

Отже, парламент здійснює реалізацію таких функцій, як представницька, установча, законодавча та контрольна. Саме тому, на відміну від легіслатур, з урахуванням перелічених функцій існує інший збірний термін „парламент”.

Ціль данної роботи - розкрити особливості, повноваження та схожі з парламентами інших держав риси, які в комплексі характеризують та визначають основні напрямки діяльності та розвитку вищого законодавчого органу України.

Верховна Рада – єдиний орган законодавчої влади в Україні.

Конституція України остаточно закріпила зміни в системі влади. Розподіл влади на гілки (законодавчу, виконавчу та судову) позбавив Верховну Раду статусу найвищого органу державної влади.

Натомість Верховна Рада України, за своїми основними ознаками стала в один ряд з парламентами провідних країн світу. Вона стала не тільки теоритично, але й фактично єдиним, загальнонаціональним, представницьким, колегіальним, виборним, однопалатним, постійно діючим органом законодавчої влади в державі.

На цей час в Україні не існує інших органів законодавчої влади окрім Верховної ради.

Парламент України є представницьким органом всього народу України і формується шляхом виборів на основі принципів закріплених Конституцією, на визначений строк;

Верховна Рада є колегіальним органом, що складається з обраних шляхом виборів парламентарів - 450 народних депутатів (ст. 76 Конституції);

Парламент дістає мандат довіри безпосередньо від народу як єдиного джерела влади;

Верховна Рада України – це загальнодержавний орган, діяльність і повноваження якого поширюються на всю теріторію держави;

Парламент – орган загальної компетенції, до відання якого належать усі питання, які потребують законодавчого врегулювання.

Отже, Верховна Рада України – це виборний, колегіальний, загальнодержавний представницький орган, який функціонує в умовах демократичного правління і компетентний здійснювати законодавчу, установчу та контрольну діяльність.

Ці та інші риси парламенту зумовлюють, властиве лише йому, місце в системі органів державної влади. Верховна Рада України є приоритетним органом в системі органів державної влади України. Він здійснює законодавчу владу, бере участь у формуванні органів виконавчої і судової влади, є загальним представником народу і виразником його волі.

Різнобічними є вдіносини парламенту з іншими органами державної влади та суб”єктами політичної системи.

Найтіснішими стосунками Верховна Рада України пов’язана у своїй діяльності із Президентом. Це зумовлено їхніми функціями і повноваженнями, передбаченими Конституцією та законами, системою стримань і противаг один щодо одного та іншими обставинами.

Вихідним повноваженням парламенту у взаємовідносинах з Президентом є право Верховної Ради призначати вибори Президента у строки, визначені Конституцією (ст. 85). Складаючи присягу на вірність народу України на урочистому засідінні Верховної Ради, Президент виказує повагу як до народу, так і до парламенту України.

Основним змістом взаємовідносин парламенту і Президента є сам хід здійснення ними своїх повноважень і функцій.

Зокрема під час процесу законотворчості:

Відповідно до ст. 91 Конституції України Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від коституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією України.

У статтях 84-86 Основного Закону говориться про рішення, яке приймає парламент.

Між тим Конституція України не розкриває зміст цих термінів, не з’ясовує їх співвідношення з законами і постановами Верховної Ради України.

У зв’язку з цим, за конституційним поданням народних депутатів України про офіційне тлумачення положень цих статей Конституційний Суд України своїм рішенням від 14 жовтня 2003 року дав офіційне тлумачення згаданих термінів.

У рішенні було зазначено, що Верховна Рада України здійснює повноваження, визначені Конституцією. На реалізацію своїх повноважень вона схвалює рішення. Прийняття рішень здійснюється виключно на її пленарних засіданнях і ухвалюються на колегіальній основі.

Отже, під терміном „рішення” Верховної Ради треба розуміти результати волевиявлення парламенту з питань, віднесених до її компетенції.

Крім терміна „рішення” Верховної Ради вживається термін „акти”. Акти приймає Верховна Рада визначеною Конституцією кількістю голосів народних депутатів. Шляхом прийняття актів набувають офіційного характеру результати волевиявлення Верховної Ради, тобто її рішення. Юридичними формами актів є, насамперед, закони і постанови.

З положень другої частини ст.84, ст.91 Конституції випливає, що терміни рішення і акти Верховної Ради – це взаємопов’язані правові категорії, які співвідносяться між собою як зміст і форма[2].

Законодавча функція парламенту України реалізується перш за все суб’єктами законодавчої ініціативи.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат