На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Верховна рада

Реферати > Правознавство > Верховна рада

Закон також визначає особливості утворення спеціальної комісії.

Постанова Верховної Ради України про утворення спеціальної комісії визначає: назву комісії; завдання комісії; кількісний склад; обраного Верховною Радою України голову (співголів) комісії; персональний слад членів комісії; термін діяльності комісії; обсяг коштів (та їх джерел), попередньо виділених у розпорядження комісії для оплати робіт ябо послуг, наданих юридичними та фізичними особами, залученими комісією для виконання завдання; заходи щодо кадрового, матеріально-технічного, інформаційного та організаційного забезпечення роботи комісії.

Рішення про утворення спеціальної комісії Верховна Рада приймає більшістю голосів від її конституційного складу.

Згідно з частинами шіснадцятою і сімнадцятою ст.85 конституції України Верховна Рада призначає посаду та звільняє з посади Голову та інших членів Рахункової палати. Організація і діяльність цього органу Верховної Ради регламентується Законом України „Про Рахункову палату” від 11 липня 1996 р.

Зокрема, в Законі визначено завдання Палати, її склад (голова, перший заступник, заступник голови, члени палати, головні контролери, секретар палати), повноваження цих посадових осіб; також закріплено принципи, функції та повноваження палати, порядок її діяльності.

Основними функціями Палати є контроль виконання активів державного бюджету, які приймає парламент; перевірка за дорученням комітетів Верховної Ради використання органами виконавчої влади загальнодержавних цільових фондів та коштів; надання консультацій органам і посадовим особам, які обираються або призначаються парламентом з питань витрачання коштів державного бюджету тощо.

Згідно до перелічених функцій, Рахункова палата здійснює такі повноваження: проводить експертно-аналітичні, інформаційні та інші види діяльності, що забезпечує контрольну функцію; здійснює фінансові перевірки ревізії в апараті Верховної Ради, органах виконавчої влади, Національному банку тощо; організовує і проводить контроль за використанням державного бюджету; направляє матеріали перевірок, ревізій та обстежень Уряду, центральним органам виконавчої влади, Національному банку, Фонду державного майна, тощо; порушує перед парламентом, Президентом, органами виконавчої влади клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства, внаслідок чого завдано матерільної шкоди державі, здійснює інші повноваження, перелічені Законом.Контрольну функцію щодо діяльності палати здійснює Верховна Рада України, перед якою Рахункова палата також підзвітна і підконтрольна.

У Законі також закріплено гарантій діяльності Рахункової палати[7].

Верховна Рада України також призначає на посаду та звільняє з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і заслуховує його щорічні доповіді про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні. Правовий статус цього органу парламенту визначено у Законі України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 23 грудня 1997 р.; Конституції України, Законі України „Про державну службу”.

Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів чи посадових осіб.

Уповноважений призначається на посаду і звільняється з неї Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.

На Уповноваженого пошерюється принцип несумісності посад.

Протягом першого кварталу кожного року він предоставляє парламенту щорічну доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод особи в Україні.

Закон також закріплює гарантії забезпечення діяльності Уповноваженого, а також визначає підстави припинення його повновжень та звільнення його з посади.

Це є заключним етапом формування органів Верховної Ради.

Строк повноважень та дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Згідно до ст. 75 Конституції України, народні депутати обираються строком на чотири роки, що є строком повноважень Верховної Ради України. Повноваження Верховної Ради припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради нового скликання (частина перша ст. 90 Конституції України).

Президент України може достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися (частина друга ст.90 Конституції України).

Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради попереднього скликання не можуть бути припиненні протягом одного року з моменту її обрання (частина третя ст. 90 Конституції України).

Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припиненні в останні шість місяців строку повноважень Президента України (частина четверта ст.90 Конституції України).

Висновок.

Отже, Верховна Рада України є представницьким органом народу і саме тому вона формується шляхом виборів на основі принципів, закріплених Конституцією, на визначений у ній строк;

Верховна Рада України є колегіальним органом, що складається з обраних шляхом виборів народних депутатів, чисельністю 450 осіб (ст.76 Конституції України);

Верховна рада України дістає мандат довіри безпосередньо від народу як єдиного джерела влади.

Верховна Рада України має легітимний характер, який виникає з легітимності державної влади;

Вехровна Рада України – це загально державний орган, діяльність і повноваження якого поширюються на всю теріторію держави;

Верховна Рада України – орган загальної компетенції, до відання якого належать усі питання, які потребують законодавчого регулювання.

Звідси виходить, що парламент України – це виборний, колегіальний, загальнодержавний представницький орган, який функціонує в умовах демократичного правління і компетентний здійснювати законодавчу, установчу і контрольну діяльність.

Особливо важко й суперечливо, в Україні, як у пострадянській країні вирішуються проблеми парламентаризму.Це пояснюється тим, що парламентські й демократичні інститути, як і у більшості країн проходили період становлення протягом століть, є порівняно новими для представницьких органів України, яка є досить молодою державою.

З одного боку, проводяться вибори, приймаються нові конституції, важливі законодавчі акти, створюються передумови для становлення парламентських форм та інститутів, з іншого – політичне життя характеризується високим ступенем конфронтації, труднощами становлення стабільної й авторитетної у народу постійної системи, нерозвиненістю політичної і парламентської культури, відсутністю необхідного рівня злагоди, тобто умов, за наявності яких може ефективно працювати демократичний парламент.

Парламент як юридична категорія тісно пов’язаний з терміном „парламентарізм”, але ці поняття не є рівнозначними. Під терміном „парламентарізм” розуміють особливу систему державного управління суспільством, яка характеризується розподілом законодавчої і виконавчої влади при здійсненні політичної та ідеологічної ролі парламенту. Крім того, парламентаризм – система взаємодії держави та суспільства, для якої характерним є визнання провідної ролі у здійсненні державновладних функцій загальнонаціонального постійнодіючого представницького органу. Його не слід пов’язувти з певними конкретними формами державного правління, оскільки у кожній державі ці форми визначені історично.

Отже, парламентаризм не може існувати без парламенту, водночас парламент не може існувати без найважливіших елементів парламентаризму, які можуть бути втрачені. До них, зокрема, належать принципи представництва, розподілу влади та законності.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат