На сайті 11892 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Трипільська культура

Реферати > Культура > Трипільська культура

Що ж могло це символізувати? Мабуть, у пізніх трипільців вже існувало уявлення про те, що людина з одного світу переходила в інший, перенароджувалась, і тому ховали її у скорченому вигляді, що нагадував ембріон.[19]

Чи були трипільці пращурами слов’ян

Сказати, чи трипільці були пращурами слов’ян, дуже важко, оскільки про них не залишилось ніяких писемних згадок про них. Звичайно, побут їх багато в чому схожий на слов’янський. Так, слов’яни теж будували хати з глини, хоча ці хати були однокімнатними і розташовувались хаотично. Цікаво, що технологія будівництва з глини й дерну зберіглася навіть у XVII-XVIII століттяx, як зазначає Хв.Вовк, і такого роду будівлі можна бачити вже в передмістях Дніпропетровська.[20]

Поселення слов’ян, як і трипільські, перебували на одному й тому ж місці недовго, і це пояснювалось підсічно-вогневою системою землеробства, коли потрібно було йти на нові землі через виснаження старих грунтів. [21]

Посуд слов’яни ліпили руками, але на відміну від трипільського, він був простішим в плані орнаменту, мав більш округлі форми, коротше кажучи, майже не був схожим на трипільській.

Звичайно, за матеріальними знахідками більш-менш можна визначити спорідненість трипільців зі слов’янами, а от говорити про те, чи є трипільці їхніми (чи нашими) родичами , з точністю ще не наважився ніхто. В.Хвойка був упевнений, що трипільці – предки протослов’ян, за П.Третьяковим слов’яни жили північніше і десь столітті в ІІІ-ІІ змішалися з трипільцями, є навіть думки про те, що це були кельти. Тобто, це питання залишається відкритим. Чи розкриється воно колись?


Висновки

Які висновки я можу зробити після того, як написав цей реферат?

Трипільська культура як один із феноменів, була відкрита наприкінці 19 століття археологом В.Хвойкою, і з тих пір досліджувалась багатьма ученими, у тому числі радянськими (Т.Пассек, В.Білановська), пострадянськими (Н.Бурдо, Л.Кульчицька) та іншими.

Є три можливі теорії виникнення трипільської культури: суто автохтонна (В.Хвойки), асиміляція автохтонного населення з прийшлими племенами (В.Збеновича) та прийшлих племен, що оселилися на тих землях (М.Марра).

Є два основні види періодизації трипільської культури: періодизація В.Хвойки (два періоди: перший – звязаний з камяним віком, другий – з віком мідним) та Т.Пассека (три періоди в залежності від виникнення, розвитку та занепаду трипільської культури).

Зникли трипільці, очевидно, тому, що змішалися з іншою культурою, мабуть, це була середньодніпровська культура на сході.

У трипільців було добре розвинене господарство. Землеробство становило наййбільшу його частку, система ведення його була підсічно-вогневою, тому часто потрібно було змінювати землі, що було сприятливим для розселення їхніх племен на великі території. Також не відставали трипільці у скотарстві (особливо на пізньому етапі), полюванні, рибальстві, збиральництві (на ранньому етапі), прядінні та ткацтві.

Керамічні витвори трипільців є справжніми витворами мистецтва. Вони ділилися на пофарбовані (в одну, дві, три фарби) та непофарбовані, а також на орнаментовані та неорнаментовані. Посуд був простий і для приготування їжі, що був майже завжди непофарбованим, але з рослинним чи тваринним орнаментом.

Первісні уявлення трипільців були, очевидно, звязані з періодичними катаклізмами, викликаними істотними зрушеннями в Сонячній системі під час їхнього існування. Ймовірно, тоді зявилося уявлення про циклічність часу, і знайшло своє відображення в трипільській кераміці.

З точністю не можна сказати, чи були трипільці предками слов’ян. Їхній побут дуже схожий на наш (слов’янський), але є довести спорідненість, не враховуючи теорії про те, що трипільці не були автохтонами на наших землях, просто неможливо.

Література

Основні книги:

Пассек Т. – Трипільська культура – К., 1941.

Белановская Т.Д. – Трипольская культура – Л., 1958.

Бурдо Н.Б. – Населення раннього етапу Трипільської культури межиріччя Дністра та Південного Бугу – К., 1993.

Збенович В.Г. – Раннетрипольские племена на територии Украины – К.,1985.

Індоєвропа – книга 1-2 рік 7504 – Такі справи – С.50-53, 88-89.

Підручники:

Смолій В.А. – Історія України – К., 1997.

Толочко П.П. – Давня історія України, Кн. 1 – К., 1994.

Допоміжні книги:

Попович М.В. – Мировоззрение древних славян – К., 1985.

Вовк Хв. – Студії з української етнографії та антропології – К.,1995.

А.И.Немировский – История Древнего Мира, Т. 1 – М., 2000.


[1] Пассек Т.- Трипільська культура - К/, 1941. C.11

4

[2] Індоєвропа – книга 1-2, рік 7504 – Такі справи – C. 50-53

[3] Т.С. Пассек – Трипільська культура – К., 1941 – С.10-11

[4] Белановская Т.Д. – Три польская культура – Л.,1958. С. 46-48 5

[5] Збенович В.Г. Позднетрипольские племена Северного Причерноморья – К., 1974 – C.22

[6] Пассек Т. – Трипільська культура – К., 1941 С.27-30

[7] Збенович В.Г. Раннетрипольские племена на територии Украины. К, 1985 C.10-11

[8] Белановская Т.Д. – Трипольская культура – Л., 1958 – С.16-18

[9] В.А.Смолій Історія України. К, 1997 C. 9 6

[10] Пассек Т. – Трипільська культура – К., 1941 – С.45-49

[11] Культ бика відомий вже в мінойському Криті (зображенням биків на фресках та легенда про Мінотавра, бика царя Міноса, що жив в лабіринті, свідчать про це) (Немировский А.И. – История Древнего Мира, Т. 1 – C.54)

[12] Бурдо Н.Б. – Населення раннього етапу Трипільської культури межиріччя Дністра і Південного Бугу – К., 1993 С. 16-17 7

[13] Белановская Т.Д. – Трипольская культура – Л., 1958 С. 21-22

[14] Пассек Т. – Трипільська культура – К., 1941 С. 57 8

[15] Пассек Т. – Трипільська культура – К., 1941 – C.57-66

[16] Белановская Т.Д. – Трипольская культура – Л., 1958 – C. 29-32

[17] Бурдо Н.Б. – Населення раннього етапу... С. 18-19 9

[18] Індоєвропа – книга 1-2 рік 7504 – Такі справи С.88-89

[19] Пассек Т. – Трипільська культура – К., 1941 С.78-79

[20] Вовк Хв. – Дослідження з етнографії та антропології – К., 1995 С.98

[21] М.В. Попович – Мировоззрение древних славян – К.,1985 С.25 10

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат