На сайті 11892 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки

Реферати > Медицина > Виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки

Тінідазол

Блокатори Н2-гістамінових рецепторів:

Ранітидин

Фамотидин

Інгібітори протонної помпи:

Лансопразол

Ланзап

Омепразол

Омез

Ромесек

Ультоп

Пантопразол

Нексіум

Комплексні ЛС:

Омепразол + кларитроміцин + тінідазол

-Пілобакт-

Діагноз і клінічні дослідження, що рекомендуються.

Симптоматика захворювання достатньо яскрава і поставити діагноз не представляє за­труднеь в типовому випадку. Дані, отримані при огляді пацієнта з неускладненою виразковою хворобою мізерні: визначаються біль та неприємні відчуття при пальпа­ції в епігастральній області позитивнийсимптом Менделя (біль при битті в епігастральній об­ласти). Поява шуму плескоту при поштовхоподібному

натисканні на черевну стінку через 7-8 г. після їди свідчить про порушення евакуації їжі з шлунку При­знаки перитоніту з'являються при перфо­рації виразки шлунку і дванадцятипалої кишки. Показники загального і біохімічного аналізу крові при неускладненій виразковій хворобі, як правило, в межах норми. Залізодефіцитна анемія мо­жет свідчити про гостру крововтрату або хронічної крововтрати. Лейкоцитоз можливий при перфорації або пенентрації виразки. Гіперамілаземія у пацієнта з вираженими болями в епігастральній області і анамнезом виразки часто свідчить про пенен­трацію виразки в підшлункову залозу.

Позитивна реакція калу на скри­ту кров нерідко спостерігається при загостренні.

Широке розповсюдження гастроскопії полешшело діагностику виразкової хвороби, дало можливість точно оприділити локалізацію виразки та взяти пробу тканин

оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки або у фазу ремісії виявити деформацію рубцю, здійснити контроль загоєння виразки провести забір матеріалу для

цитологі­чного або гістологічного дослідже­ния, лікувати ускладнення захворювання.

Рентгенологічне дослідження шлунку і дванадцятипалого кишкн останнім часом застосовується рідше, оскільки ендоскопічному методу надається перевага. Прямою рентге­нологічною ознакою загострення виразковії хвороби є виявлення "ніші" (дефекту заповнення) шлунку або дванадцятипалого киш­ки. Даний метод дозволяє оцінити мо­торну функцію цих органів. Повний діагноз виразкової хвороби повинен включати об'єктивні відомості про наявність інфекції Н. Руlori.

Диференціальний диагноз.

Скарги при виразковій хворобі і при функціональній диспепсії можуть був абсолютно однаковими. Виявле­ння або невиявлення язви (рубцово-виразкової деформації) при эндоскопічному дослідженні дозволить точно вста­новити діагноз.

При виявленні виразки шлунку або дванадцятипалої кишки у пацієнтів з поєднаним захворюваннями внутрішніх органів, ендокринних залоз, нервової системи, у приймаючих кортикостероїди і НПЗП у пацієнтів відділення інтенсивної терапії необхідно виключити симптоматичні виразки шлунку і дванадцятипалої кишки.

Велика відповідальність покладається на лікаря при диференціальному діагнозі між виразкою і первинно-виразковою фор­мою раку шлунку: множинні биопроби з країв язви і, можливо неодно­кратное їх узяття дадуть можливість морфологу зробити точний висновок.

Загальні принципи лікування:

Пацієнтам з виразковою хворобою шлунка, і дванадцятипалої кишки як при загостренні захворювання, так і в пе­ріод ремісії, а також після маніпуляцій, направлених на лікування ускладнення захворювання необхідно призначати адекватну терапію для іррадикації інфекції Н. Руlori.

У виборі лікувальної тактики слід спиратися на рекомендації конференції (2000 р.), на якій була розроблена і прийнята угода по сучасних підходах до діагностики і іррадикації інфекції Н. руlori, відповідаюча принципам доказової медицини. Згідноугоді, основним показом до антигелікобактерної терапії є виразкова хвороба. Особливо відзначено, що іррадикаційна терапія при виразковій хворобі явля­ється необхідним лікувальним міроприємством, і обгрунтованість її використання при цьому захворюванні базується на до­казанных наукових фактах.

Підсумковий документ Маастріхтської конференції вперше пропонує пла­нувати антигелікобактерну тера­пію, враховуючи можливість її неефективності. Тому таке лікування розглядається як єдиний блок передбачаючий не тільки іррадикаційну терапію першої лінії, але і в випадку збереження Н. руlori - другої лінії одночасно.

В Другому Маастріхтському договорі підкреслюється, що при неускладненій виразковій хворобі дванадцятипалої кишки немає необхідності

про­довжувати антисекреторну терапію пі­сля проведення курсу іррадикаційної терапії.

Результати клінічних досліджень свідчать, що після ефективного іррадикаційногоо курсу і загоєння виразки подальша лікарська терапія не потрібна.

Рекомендується також проводити діа­гностику інфекції Н. Руlori у пацієнтів з виразковою хворобою, одержуючих підтримуючу або курсову терапію анти­секреторними засобами, і при необхі­дності призначати антибактеріальне лікування. Проведення іррадикації Н. Руlori у таких випадках дає істотний экономічний ефект у зв'язку з припиненням довготривалого прийому антисекреторних ЛЗ. Терапія антисекреторними ЛЗ:

ЛЗ доцільно при­ймати в наступних випадках:

• при виразковій хворобі протягом огра­ниченного часу, необхідного для встановлення діагнозу і підтверждения інфекції Н. Руlori, пе­ред початком курсу іррадикаційної терапії Н. Руlori.

• при загостренні хвороби а також при важкому загостренні протікаючої на фоні важких супутніх захворювань виразкової хвороби після курсу фррадикаційної терапії протягом 2-5 тижнів для досягнення більш ефективного загоєння виразки;

• у пацієнтів з виразковою хворобою при доведеній непереносимості компо­нентів для іррадикації Н. Руlori (наприклад, відомі важкі ал­лергічні реакції на амоксицил-лін і/або кларитроміцин);

• при симптоматичних виразках, в па­тогенезі яких Н. Руlori не грає вирішальної ролі. Форма виразкової хвороби, не обумовлена Н. Руlori (можливо, пов'язана із спадковою схильністю слизової оболонки шлунку і дванад­цятипалої кишки до виразки у відповідь на стресові ситуації), складає 5-10% від всіх випадків захворювання. В нашій країні розповсюдження Н. Руlori дуже високе. Знайти пацієнта з виразковою хворобою без Н. Руlori практично не­можливо.

Головна мета лікування, направлена на ліквідацію Н. Руlori при виразковій хворобі, а також запобігання рецидивів захворювання. Сучасні антисекреторні ЛЗ дозволяють успішно купіювати симптоми захворювання і добиватися за­живления виразки. Так, при­мінення блокаторів Н2-рецепторів ранітидина (300 мг/д) або фамотидина (40 мг/д) дозволяє добитися рубцю­вания виразки дванадцятипалої киши за 4-6 тижні лікування у 80-95% пацієнтів, рубцювання виразки шлунку

за 8 тижнів лікування - у 90%.Од­нак ефективне лікування загострення захворювання антисекреторними ЛЗ не означає запобігання загострень хвороби надалі. Для цього в 70-90 р. минулого століття була розроблена тактика підтримуючої терапії блокаторами Н2-рецепторів. В більшості досліджень при підтримуючій терапії використовувалася по­ловинна доза блокаторів Н2-рецепто-рів (хоча повна стандартна доза, як правило, була більш ефективною). Так, за даними 1992 р. серед 464 пацієнтів з виразковою хворобою, які на протязі 9 років щодня приймали ранітидин в підтримуючій дозі (150 мг/д), у 81% симптоми, які могли свідчити про загострення захворювання, були відсутні. За даними

рецидиви виразки виникають в 20-30% випадків, а без застосування лікув­ния - в 80%. Використовують ЛЗ для підтримуючої терапії з метою запобігання рецидивів виразкової хвороби,таким чином може бути використана як стандартна доза омепразола (20 мг/д) так і поло­вина стандартної дози (10 мг/д), хоча велика доза виявилася більш эфек­тивною і статистично значно пере­важала ранітидин в дозі 150 мг/д. Антацидні ЛЗ мають в терапії хвороби допоміжне значе­ння: їх призначають при необхідності додаткового посилення дії базових ЛЗ.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат