На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Організація корекційно – компенсаторної роботи з дітьми, що мають порушення зору

Реферати > Педагогіка > Організація корекційно – компенсаторної роботи з дітьми, що мають порушення зору

справжня косоокість . Вона буває:

а) паралітична косоокість — повна (параліч) або часткова (парез) відсутність іннервації м’язів ока;

б) співдружня косоокість — характеризується постійним або періодичним відхиленням одного з очей від спільної точки фіксації й порушенням функцій бінокулярного зору. Косити може одне око або обидва ока почергово.

В залежності від того, в яку сторону відхилене око, розрізняють — внутрішню (збіжну) та — зовнішню (розбіжну) косоокість, а також косоокість – доверху і донизу.

Збіжна косоокість зустрічається частіше і може поєднуватися з гіперметропією. Розбіжна ж косоокість може супроводжуватися міопічною рефракцією.

Косоокість може бути а) односторонньою (моно латеральною) — косить постійно одне око. Це більш складна форма косоокості, тому що внаслідок постійного відхилення одного ока доволі швидко розвивається амбліопія. Тому моно латеральну косоокість необхідно в процесі лікування перевести в іншу форму косоокості б) двосторонню (альтернуючу) — при цій формі поперемінно косять обидва ока. При альтернуючій косоокості зір, як правило, досить високий і однаковий на обох очах.

Крім того, розрізняють а) акомодаційну косоокість, що виникає внаслідок не корегованої міопії чи гіперметропії. (Воно зникає завдяки оптимальній корекції лінзами (окулярами) і б) не акомодаційну косоокість — яка не коригується окулярами.

Косоокість може бути періодичною або постійною.

Крім всього вищесказаного, косоокість — це ще й косметичний дефект, що впливає на психіку, характер дітей, викликає значні функціональні недоліки. Через відсутність бінокулярного зору спостерігаються обмеження в сприйнятті зовнішнього світу, рухах орієнтуванні в просторі. Все це необхідно враховувати при плануванні корекційної роботи тифлопедагогу.

Ністагм.

Це мимовільні ритмічні коливальні рухи очних яблук в ту чи іншу сторону (тремтіння очей). Розрізняють фізіологічний (виникає при розгляданні об’єктів, що швидко рухаються перед очима) та патологічний ністагм, що часто буває у дітей з патологією зору. Напрямок ністагму може бути горизонтальним і вертикальним. Більш чітко ністагм виявляється при погляді в сторону.

Міопія.

Міопія (або короткозорість) — це вид аномалії рефракції (заломлюючої здатності ока), при якому зображення об’єкта проектується не на сітківку ока, а перед нею. При міопії дитина здатна добре бачити об’єкти, розташовані на малій відстані від очей.

Міопія складається з двох видів:

Міопія слабкого ступеню , що легко коригується окулярами і не спричиняє змін на очному дні. При організації корекційно-компенсаторної роботи важливо дотримуватися гігієни зору, слідкувати за поставою, освітленням, режимом роботи. Не перевантажувати очі.

Міопія високого ступеню (Magna) — Може бути вродженою та придбаною. Така міопія спричиняє зміни ока: розтягнення склери з різким осьовим віддаленням ока спереду назад, разом з тим, крім глибокого порушення зору може статись важке ушкодження оболонки ока і її рецепторного шару — сітківки, аж до її відторгнення.

Таким дітям показаний поблажливий режим зорової роботи без перевантажень (максимальне навантаження — 5 хв.).

Гіперметропія.

Гіперметропія, або далекозорість — різновид аномалій рефракції, при яких зображення предмета проектується за сітківку ока. Чітке бачення досягається при віддаленні об’єкта від очей на більшу відстань, ніж у нормі.

Гіперметропія може бути: 1) природною (дитячою) , що є нормою (у новонароджених 4 – 5 Д (діоптрій)); 2) звичайною (рефракційною). Звичайна гіперметропія в свою чергу поділяється на 3 ступені:

І. Слабкий ступінь — від 1 до 3 діоптрій.

ІІ. Середній ступінь — від 3 до 6 діоптрій.

ІІІ. Високий ступінь — від 6 Д і вище.

При високих ступенях гіперметропії очне яблуко деформується (сплющується), здійснюється зближення ока ззаду наперед. 3) Старечою (пресбіопією), що розвивається після 40 років.

Дітям з гіперметропією показана постійна корекція окулярами і максимальне навантаження до 20 хв.

Астигматизм.

Астигматизм — відсутність крапки. Це поєднання в одному і тому ж оці різних видів аномалій рефракції або різних ступенів однієї і тієї ж рефракції. Зображення, що проектується на сітківку астигматичного ока, нечітке. Часто астигматизм обумовлюється несферичністю роговиці або кришталика.

Виправляють астигматизм ока лінзами з різними показниками заломлювання.

Атрофія зорового нерва.

Наслідок захворювання, при якому має місце набряк, запалення, здавлювання, пошкодження, дегенерація волокон зорового нерва або судин, що живлять його.

В роботі з дітьми, що мають таке захворювання, необхідно чітко дотримуватися норм гігієни зору, не перевантажувати очі, використовувати світлий фон і темні об’єкти.

Глаукома.

Хронічне захворювання очей, що характеризується підвищенням внутрішнього тиску ока і зниженням зору, а також особливою формою атрофії зорового нерва та поглибленням його диска. Виникненню глаукоми сприяє порушення функції центральної нервової системи, ендокринні розлади.

Навантаження для дитини з глаукомою залежать від стану (тиску), що має вимірюватися щоденно сестрою-ортоптисткою. Режим роботи повинен бути ідентичним попередньому захворюванню.

Катаракта.

Це захворювання кришталика, що виявляється у його помутнінні, що перешкоджає проходженню променів світла в око і призводить до зниження зору.

Катаракта може бути вродженою і набутою (старечою, травматичною, чи як ускладнення при глаукомі, діабеті).

ІІ. КОРЕКЦІЙНО – ЛІКУВАЛЬНІ СХЕМИ.

Схема КЛР (корекційно-лікувальної роботи) при акомодаційній косоокості (етапи):

корекція окулярами;

виключення кращого ока (оклюзія);

¤3)підвищення гостроти зору до 0,5 — 0,6 ;

¤4)перейти до вироблення бінокулярного зору;

¤5)розвивати стереоскопічний зір.

Схема КЛР при неакомодаційній косоокості:

корекція окулярами;

оклюзія кращого ока;

¤ 3)підвищення vis до 0,4 — 0,5;

оперативне лікування в стаціонарі;

корекція окулярами;

¤6)лікування амбліопії (vis 0,7 — 0,8 на обидва ока);

¤7)вироблення бінокулярного зору;

¤8)вироблення стереоскопічного зору.

Схема КЛР при амбліопії:

корекція окулярами;

оклюзія кращого ока;

¤3)підвищення гостроти зору.

Схема КЛР при міопії:

корекція окулярами;

¤2)підвищення зору ЛФК і спеціальними вправами;

¤3)розвиток зорових функцій;

кератотомія по показанням (але не при рефракційній міопії).

Схема КЛР при гіперметропії та астигматизмі:

корекція окулярами;

¤ 2)підвищення зору ЛФК і КЗ (корекційними завданнями);

¤ 3)розвиток зорових функцій;

кератотомія по показанням;

¤ 5)розвиток бінокулярного та стереоскопічного зору (при астигматизмі).

Крім спільної з лікарем та сестрою-ортоптисткою лікувальної роботи за поданими схемами, тифлопедагог повинен проводити також корекційно-компенса­торну роботу по виправленню вторинних дефектів, що сформувалися як наслідок основного захворювання очей.

Цей аспект роботи тифлопедагога буде висвітлено у наступному розділі *

Розділ ІІ. Класифікація вторинних відхилень

у розвитку дітей з зоровими аномаліями.

Порушення зорової системи, що має важливе значення для розвитку дитини і її життєдіяльності, завдає великої шкоди формуванню психічних процесів, руховій сфері, фізичному розвитку дитини.

У дітей із зоровими порушеннями розрізняють внутрішньосистемні вторинні відхилення і міжсистемні

Внутрішньосистемні вторинні відхилення — це порушення функцій в самій зоровій системі внаслідок первинного дефекту зору. Можна виділити такі внутрішньосистемні відхилення, як:

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат