При розрахунку показника використовуються середні значення змінних за період.

від 6 до 8 залежно від галузі

У деяких методичних рекомендаціях можна зустріти аргумен­тацію, згідно з якою випереджальне зростання кредиторської за­боргованості порівняно з дебіторською свідчить про погіршення фінансового стану підприємства. На практиці цей висновок не завжди підтверджується, що слід враховувати при прийнятті від­повідних рішень.

Висновки щодо раціональності формування структури майни підприємства слід робити, враховуючи рівень дотримання правил фінансування, а також середньогалузевий рівень відповідних по­казників. Зважаючи на викривлену структуру формування активів вітчизняних підприємств, а також невідповідність балансової та реальної вартості майна, за орієнтир доцільно брати показники відповідних галузей в економічно розвинутих країнах. Напри­клад, середньогалузеве значення показника, який характеризує частку основних засобів у структурі активів західноєвропейських підприємств, становить: по хімічній промисловості — близько 20 %; харчовій — 35; текстильній — 25; оптовій торгівлі — 15; роздрібній торгівлі — 20 %.

Показники прибутковості та самофінансування. Здатність підприємства виконувати свої зобов'язання значною мірою зале­жить від рівня його прибутковості та самофінансування. Саме тому в процесі оцінки кредитоспроможності (особливо при наданні довгострокових кредитів) аналізують фактично досягнуті та прогнозні показники рентабельності, прибутку. Ці показники дають змогу дати відповідь на два запитання:

• яку частку інвестицій, інших грошових видатків підприємство може фінансувати за рахунок результатів своєї діяльності;

• чи зможе підприємство виконати свої зобов'язання у майбутньому за рахунок внутрішніх фінансових джерел.

Окрім звітних даних у процесі аналізу вивчаються планові показники фінансових результатів, прогноз руху грошових коштів, фінансовий план тощо.

У теорії і практиці можна зустріти велику кількість абсолютних і відносних показників прибутковості та самофінансування. До аб­солютних належать: чистий прибуток; прибуток до оподаткування; прибуток від операційної діяльності. Більшість з відносних показників ґрунтується на концепції рентабельності: рентабельність власного капіталу; рентабельність інвестицій; рентабельність активів; рентабельність основних засобів; рентабельність виробництва певного виду про­дукції тощо.

Зрозуміло, що, оцінюючи кредитоспроможність позичальника, кредитні експерти підбирають свій каталог показників, які, на їхню думку, дозволяють дійти найоб'єктивніших висновків про потенційну здатність підприємства виконувати свої зобов'язання за рахунок внутрішніх фінансових джерел. У табл. 3 наведено найпоширеніші із згаданих показників.

Табл. 3

Показники оборотності. Ця група показників характеризує ефективність управління грошовими потоками підприємства, в т. ч. оборотними активами, кредиторською, дебіторською забор­гованістю тощо. Алгоритми розрахунку основних показників обо­ротності наведені в табл.4.

Табл. 4

ПОКАЗНИКИ ОБОРОТНОСТІ
Оборотність робочого капіталу (NCT), раз	Показує, наскільки ефективно компанія використає інвестиції в оборотний капітал й як це впливає на ріст продажів. Щоб одержати кількість днів, необхідно помножити значення коефіцієнта на 365. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більше ефективно використовуються підприємством чистий оборотний капітал.	Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8 Версія для друку   Завантажити реферат Розділи Нове Пошук Популярне Додати Реклама на сайті Зв'язок