На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Історія в художньому осмисленні Ліни Костенко

Реферати > Література українська > Історія в художньому осмисленні Ліни Костенко

В ту дірку в паркані відкрився світ поету ----

Великий, і складний, і незбагненний світ.

Прорубане вікно --- з укропу у Європу.

В Європі вже був млин, двигучий , паровий.

І прадід мій ходив , як Ной після потопу.

А я собі , мала, була --- як херувим.

Легко уявити собі гарненьку дівчинку з хмаркою кучерявого волосся ---достоту херувим!--- у тому саду, куди ще не проник „ індустріальний подих п’ятирічки”, де все ще живе ідилія. А поза садом , поза домом --- Дніпро, старенький дебаркадер, трипільська гора, невидимі причали дитинства. Ліні було шість років , коли сім’я переїхала до Києва. З шести до одинадцяти --- найкраща пора дитинства у Київській Венеції. Присутність великої ріки виховує людину. Велика ріка --- сила, що не зважає на дрібні перепони, і вдача поетеси так само подібна до весняної повені , що прориває загати.

Друга половина тридцятих. Жорстока доба сталінізму. Репресії.

Велике полювання на „ворогів народу”. „Ворогом народу” став батько Ліни, засуджений на 10 років таборів --- за те , що був занадто інтелігентним , освіченим.

Передвоєнне дитинство , миті радості: „О , як було нам весело , як весело! Жили ми на горищах і терасах”. І ще не було передчуття війни. „А потім бомби влучили у спокій”. Ліні було одинадцять років, коли почалася війна. Упродовж цілого життя переходила борознами випробувань --- а вони укріплюють душу. І війна --- чи не найглибша із цих борозен.

Вперше казку про Попелюшку

Я почула на попелищі.

Війна поставила першу зарубку на дереві творчості:

Мій перший вірш написаний в окопі,

На тій сипкій од вибухів стіні,

Коли згубило зорі в гороскопі

Моє дитинство, вбите на війні.

Довелося скуштувати гіркої біженської долі, просити прихисту в чужих домівках , пізнавати українських людей у найтяжчих життєвих ситуаціях.

По війні у Києві закінчила середню школу , вчилася деякий час у Київському педагогічному інституті. Почавши у чотирнадцять років писати вірші , відвідуючи літературну студію, Ліна Костенко ступила на шлях серйозної літератури.

У стінах педінституту було затісно для людини таких творчих амбіцій , такого польту. Тим паче , що Київ задихався у безповітряному просторі радянської колонії. В’ячеслав Брюховецький так описує атмосферу того часу: „...культурне життя столиці України кінця 40-х років перебувало в шоковому анабіозі. Досить переглянути „Літературну газету” того часу , щоб зрозуміти бездонність вульгаризаторської прірви , в яку намагався ввергнути українську культуру агонізуючий сталінський деспотизм в особі Л.Кагановича та йому подібних. У Москві ж --- свіжіші подуви , вільніше дихання...”.

Отож , Ліна Костенко їде до Москви --- і 1952 року стає студенткою Літературного інституту ім. М. Горького. Кращої освіти в тодішньому Союзі годі було здобути. Цікаво , що дочка Ліни Костенко --- Відомий культуролог , перекладач, поет Оксана Пахльовська --- також навчалася у Москві , і так само через подібні обставини.

Отож, в кратері тієї самої імперії Ліна Костенко осягає поетичну майстерність, вивчає світову літературу , спілкується з неординарними особистостями --- синами і доньками різних народів , що сусідували на одній шостій Землі ( як колись називали Радянський Союз) . А навчалися тут, лікоть до ліктя з Ліною Костенко, Роберт Рождественський , Фа зіль Іскандер , Юнна Моріц , вірменський поет Паруйр Севак --- усі яскраво заявлять про себе у шістдесяті. Цікаві дискусії , краса Підмосков’я , кохання , молоде повнокровне життя. Народжуються сповнені любові до життя і людей вірші , які ввійдуть до першої збірки поетеси --- „Проміння землі”. Потім , як спогад про студентські роки і лижні прогулянки у Підмосков’ї , Ліна Костенко напише:

Там Пастернак , а там живе Чуковський,

а там живе Довженко, там Хікмет.

Все так реально , а мороз чукотський,

а ми на лижах --- і вперед, вперед!

Ще всі живі. Цитуємо поетів.

Ми ще студенти, нам по двадцять літ,

незрячі сфінкси снігових заметів

перелягли нам стежку до воріт.

Зметнеться вгору білочка-біженка.

Сипнеться снігом, як вишневий сад.

І ще вікно світилось у Довженка,

як ми тоді верталися назад.

Творчим семінаром керував російський поет Михайло Свєтлов, який не міг не помітити Ліниних непересічних здібностей. У заліковій книжці студентки не було ні трійок, ні четвірок. Дівчина надзвичайно багато читала, її талант міцнів, поетичне слово набирало високого звучання, „Хрущовська відлига” започаткувалася у Москві й, до речі, найдовше тут протривала. Студентка другого курсу Ліна Костенко вже мала можливість причаститися „естрадною” поезією таких авторів, як Євтушенко, Рождественський, Вознесенський. їхні вірші були оазисами в Богом забутій духовній пустелі велетенської країни, що Й далі, перевернувшись у якусь мить з боку на бік, лагодилася летаргічно спати від Курил до Карпат. Та студентам вірилося у нові повіви державного вітру більше, ніж старшому поколінню, молодим здавалося, що повернення до драконівських і ганебних зі сторони держави переслідувань за правду вже не буде, що „культ особи” - страшна примара сталінської ночі - не вилізе з могили пити свіжу кров невинних жертв. Це в Україні Павличко говорив про Торквемаду. Москва не особливо боялася й остерігалася. Тут діяли інші закони й вирувало інше життя. Тут дійсно вільніше й безпечніше дихалося й жилося навіть тим талантам, які становили опозицію до влади.
1953 рік --- переломний момент радянської історії: помер кривавий диктатор , „батько” Сталін. І подув свіжий вітер „хрущовської відлиги”.

Дипломною роботою Ліни Костенко в Літературному інституті була збірка „Проміння землі”. Рецензент, відомий письменник Всеволод Іванов, Оцінив роботу якнайкраще: „Це дуже талановитий поет з великим майбутнім .Вірші Ліни Костенко вражають своєю задушевністю , теплотою і дивовижною щирістю, яка розкриває душу людини без дріб’язкового копирсання, надривності, цинізму. Я погано знаю українську мову, але знаю її наскільки я чув її поряд з собою, наскільки читав Шевченка, Тичину, Рильського і Бажана, --- маючи поряд з оригіналом російський переклад: точніше було б сказати, що українські вірші її досконалі, а російські переклади, зроблені рукою автора, адекватні оригіналу. І ця обставина також прикметна! (3 квітня 1956 року).

Московський літературний інститут ім. О.М.Горького Ліна Костенко закінчила з відзнакою в 1956 році і повернулася до Києва. А 1957 року вийшла друком та сама рецензована Івановим перша збірка „Проміння землі”--- яскравий і сильний дебют. Уже в дебютній збірці Ліни Костенко „Проміння землі” були окреслені основні ліричні мотиви, яким поетеса залишилася вірною до сьогодні, --- історія, кохання, традиція, поетичне слово. Такий діапазон склався під впливом переживань і роздумів різних за своїм характером, але водночас таких, що становлять міцний фундамент мистецької індивідуальності. .
Уже в ранніх віршах Ліни Костенко владарювали глибокі філософські підтексти, що й досі змушують замислитись над не сказаним безпосередньо, але легко вгадуваним. Дебютувавши трохи раніше за „шістдесятників”, вона стала їхньою „предтечею”, однією з тих, хто повертав поетичному слову естетичну повноцінність, хто рішуче ламав звичні художні критерії. Вихід книжки „Над берегами вічної ріки” став справжньою літературною сенсацією. 1 не тільки тому, що нею Ліна Костенко поверталася в поезію: читач відчував справжню тугу за книжками, в яких проступає абсолютно незалежне художнє мислення без авторових оглядань на цензорів і редакторів. „Вічна ріка” — вміщує в собі життя окремої людини, помножене на її збагачену й вигострену історичним досвідом пам'ять, „вічна ріка” — це масштабне річище, в якому злилося й нерозривно поєдналося суто особисте й загальнолюдське.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат