Е= VсерНсер/200,

де Vсер – середня швидкість течії ріки, м/год; Нсер – середня глибина русла, м. Остаточна кратність необхідного розбавлення стічних вод дорівнює

n= (α + Q +q)/q.

У разі скидання стічних вод у непроточні водойми (озера, водосховища тощо) використовують метод М. А. Руфеля, за яким повне розбавлення стічних вод (nпов) є результатом сумісного впливу початкового розбавлення (nпоч), що відбувається в місці випускання у водоймі за рахунок швидкості вихідного струменя, і основного (nосн), що здійснюється під час подальшого протікання струменя:

nпов = nпоч nосн

Величину nпоч визначають за додатковими формулами, різними для поверхневого й глибинного випускання, а nосн – за графіками-номограмами.

З екологічного погляду розбавлення стічних вод перед скиданням у водойми є недосконалим технологічним прийомом, який не зменшує скидання забруднювальних речовин. Тому ним варто користуватися в окремих випадках, коли кількість забруднювальних речовин незначна і на підприємстві невеликий об’єм стічних вод .

Джерела і види забруднення земель Забруднення землі відбувається як природним шляхом, так i в результаті антропогенної дiяльностi. Під впливом природних процесів, які відбуваються в космосі та земній кopi i супроводжуються стихійними лихами (падіння метеоритів, землетруси, буревії, повені та ін.), руйнуються природні ландшафти, господарська будiвлi, знищуються сiльськогосподарськi угіддя тощо. В результаті у величезній кiлькостi гинуть предcтaвники флори й фауни, руйнуються господарські об’єкти, що призводить до значних матеріальних втрат.

Відходи, що утворюються внаслідок антропогенної дiяльностi, умовно поділяють на три категорії: промислові, сiльськогосподарськi й побутові. Основна маса промислових вiдходiв утворюється на підприємствах таких галузей: гiрночої й гiрничо-хiмiчної (відвали порід, шлаки, «хвости» після збагачення та ін.); чорної металургії (шлаки, шлами, колотни. колошниковий пил та ін.); металообробної (стружка, браковані вироби, ливарні відходи та ін.); лісової й деревообробної промисловості (лiсозаготiвельнi відходи, відходи лiсопилення та переробки деревини); енергетичного комплексу (шлаки, попіл, ядерні відходи та ін.); хiмiчної та суміжних галузей (фосфогіпс, галіт, цементний пил, пластмаса та ін ); харчової (шерсть, кicтки та ін ), легко й текстильно промисловості.

Ocтаннім часом високими темпами зростає чисельність населення 3емлі, що призводить і до зростання споживання енергетичних та інших матеріальних природних pecypciв. Швидкість вилучення деяких з них істотно перевищує швидкість їх продукування, а екстенсивний спосіб їх освоєння, що триває, породжує величезні обсяги вiдходiв, які надходять у навколишнього. середовище.

Особливо вражають обсяги видобутку мінеральних pecypciв. Наприкiнцi 80-х poків з надр планети видобувалося понад 8·10¹°т сировини. В усьому світі внаслідок гірничодобувних i земляних робіт на поверхню Землі щороку виноситься близько 5 км³ породи. Це приблизно втричі мен­ше від того, що виносять в океан yci ріки нашої планети. За останні 500 років з надр вилучено близько 50 млрд. т. вуглецю, 2 млрд. т заліза та багато інших мінеральних pecypciв. Нині на кожного жителя Землі припадає 20 т видобутої за piк сировини. При цьому використовується лише 2-6 % ви­добутого, а решта надходить у відвали, захаращуючи землі, які могли б бути використані в сільськогосподарському виробництві.

Так, щорічний об’єм вiдходiв гірничих підприємств країн СНД стано­вить близько 2,5 млрд. м³. Під час видобутку кам'яного вугілля утворюється значна кiлькiсть велетенських териконів, у яких накопичено понад 3 млрд. м³ пустої породи.

Значні обсяги вiдходiв утворюються в результаті промислової діяльності - виробництва кислот, мінеральних добрив, пiгментiв, металів тощо. На кожну тонну калійних добрив утворюється 3-4 т галiтових вiдходiв, у яких переважно міститься хлорид натрію. У місцях видобутку калійних руд їх накопичилося близько 250 млн. т. Великотоннажним відходом виробництва фосфорних добрив є фосфогіпс. На кожну тонну виробле­ної екстракційної фосфатної кислоти утворюється 4,3-5,6 т фосфогіпсу. У виробництві титанового пігменту на кожну тонну вироблюваного про­дукту утворюється понад 12 т сульфатних вiдходiв у вигляді твердого сульфату феруму та відпрацьованих розчинив сульфатної кислоти. Під час збагачення мідних руд у відходи відправляють флотаційний сірчаний колчедан. Його використовують для виробництва сульфатної кислоти. Прожарювання сірчаного колчедану пов'язане з утворенням вiдходiв колчеданного недогарку в кiлькостi 0,75 т на 1 т піриту. Щороку йога накопичується до 5 млн. т. Колчеданні недогарки використовують неповністю, хоча вони містять до 55 % оксиду феруму, а також кольорові та дорогоцiннi метали i за вмістом заліза наближаються до якісних руд. На заводах чорної металургії країн СНД щороку утворюється близько 70 млн. т шлаків. Приблизно стільки само шлаків i попелу утворюється на електростанціях. Для розміщення цієї. маси вiдходiв щороку виділяють 2000 га орних земель. Значна кiлькiсть твердих вiдxодiв утворюється в нафтопереробному виробництві, коксохімії, органічному та нафтоxiмiчному синтезах, у виробництві гумотехнiчних виробів, пластмас та інших полімерних матерiалiв, у нафтопереробній i нафтохiмiчнiй промисловоcтi як відходи утворюють­ся кислі гудрони - смолоподiбнi маси, що містять сульфатну кислоту, воду та рiзнi органiчнi речовини в кiлькоcтi Biд 10 до 93 %. Щороку в країнах СНД їх утворюється помад 300 тис. т, а переробляється не більш як 28 %.На нафтопереробних заводах утворюються нафтові шлами (близько0,007 т на 1 т перероблюваної нафти). Нині таких вiдходiв у країнах СНД накопичилося помад 4 млн. т. У цих шламів міститься 10-56 % нафтопродуктів, 30-85 % води та 1,3-46 % твердих домішок.

На металургiйниx заводах країн СНД щороку утворюється помад 70 млн. т металургійних шламів i близько 20 млн. т шламів із вмістом заліза до 50 %. Загалом на металургійних виробництвах на 1 т сталі утворюється 0,4 т відходів. у кольоровій металургії кiлькiсть вiдxoдiв шламів на 1 т металу стано­вить 10-200 т. У відвалах шлаків країн СНД знаходиться помад 27 млн. т заліза, 335 тис. т мiдi й 2 млн. т цинку. Шламові відвали свинцевих заводів містять помад 3 млн. т заліза, помад 900 тис. т цинку, 150 тис. т свинцю i 70 тис. т мiдi. Вміст окремих компонентів у відвальних шлаках вищий, ніж у видобувних рудах, тому такі шлаки доцільно переробляти.

У промислових твердих i рідких вiдxoдax трапляються рiзнi токсичні речовини, що несприятливо впливають на здоров’я людей та розвиток рослин i тварин. Так, у вiдxoдax металургійної промисловості наявні солi та оксиди феруму, кольорових i важких металiв. Відходами машинобудування є металобрухт, вагранкові шлаки, травильні розчини та гальванiчнi стоки, в яких містяться цiанiди, хром, нікель, залізо, мідь, цинк, арсен, берилій тощо.

Спалювання кам'яного вугiлля в теплоенергетиці пов'язане з утворенням значної кiлькостi шлакiв, попелу та сажi. На теплових електростанцiях у країнах СНД щороку утворюється близько 70 млн. т вiдходiв, якi частково переробляють на будiвельнi матерiали. Вiдвали потужної електростанції займають 400-800 га родючих земель. У значних кiлькостях викидаються в атмосферне повiтря оксиди сульфуру, нітрогену та радіонуклiди, якi врешті з атмосферними опадами потрапляють у ґрунти.

Вiдпрацьованi гази двигунів внутрішнього згоряння містять значну кiлькiсть оксидів карбону, нітрогену, а також свинець та вуглеводні, які осідають на поверхні ґрунту. Вони потрапляють у рослини, даль через ланцюги живлення - в організми тварин i людини, викликаючи небажані наслідки. Радiоактивнi речовини потрапляють у ґрунти під час видалення рідких і твердих відході з промислових aгpeгaтів, а також з опадами після ядерних вибухів та аварій на атомних електростанціях.