На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Чистий продукт та його структура

Реферати > Економічні теми > Чистий продукт та його структура

Вступ

Мета даної роботи — охарактеризувати і проаналізувати комплекс понять, використовуваних при складанні систем національного обліку, що були створені з метою виміру сукупного виробництва в ринковій економіці. Це необхідно для того, щоб показати, що суспільне рахівництво виконує для економіки в цілому ті ж функції, що і бухгалтерський облік для окремого підприємства, що хазяює суб'єкта. Тобто є складовою частиною функції керування економікою в цілому.

Система національних рахунків робить у загальному тієї ж саме для економіки в цілому: вона дозволяє тримати руку на економічному пульсі країни. Різні показники, що входять у систему національних рахунків, дозволяють нам вимірювати обсяг виробництва в конкретний момент часу і розкривати фактори, що безпосередньо впливають на функціонування економіки. Далі ми зможемо побудувати криву, що характеризує розвиток економіки в довгостроковому періоді: її підйом чи спад відіб'ється на показниках національного доходу. Інформація, що дають нам національні рахунки, є основою для формування і проведення державної політики в області економіки. Рахунки національного доходу дозволяють нам складати таблиці економічного здоров'я суспільства і розумно визначати політику, яка б сприяла поліпшенню цього здоров'я.

Чистий продукт (національний доход) та його структура

Результатом праці мільйонів робітників, селян та інтелігенції є певна сукупність створених матеріальних і духовних благ. Найбільш узагальнюючим показником виробничої діяльності всього працездатного населення країни є сукупний суспільний продукт (ССП) – товари і послуги, створені працею сукупного працівника у різних сферах і галузях виробництва за певний проміжок часу (переважно за рік).

Сукупний суспільний продукт визначається додаванням продуктів, отриманих на окремих підприємствах. Проте внаслідок суспільного поділу праці та кооперації між підприємствами виникає проміжна продукція (товарі і послуги, які проходять неодноразову переробку або перепродуються кілька разів, перш ніж доходять до кінцевого споживача), внаслідок чого з’являється повторний рахунок. Наприклад, залізна руда спочатку збагачується, відтак з неї виплавляють чавун, пізніше сталь, прокат, а наприкінці – готові вироби. Якщо ССП звільнити від повторного рахунку, отримаємо кінцевий суспільний продукт. Він менший за ССП на величину вартості спожитих предметів праці, куплених у постачальників а також на величину комплектуючих виробів, виготовлених у поточному році для виробництва іншої продукції.

За своєю натурально-речовою структурою ССП поділяють на засоби виробництва і предмети споживання. Якщо підходити до його оцінки з погляду функціональної ролі окремих складових елементів фактичного використання, то розрізняють фонд заміщення, фонд споживання і фонд нагромадження.

Фонд заміщення – частина суспільного продукту, яка використовується на відновлення зношених засобів виробництва, а за натуральним складом є засобами та предметами праці.

Якщо позначити фонд заміщення буквою , необхідний продукт - , додатковий - , то за своєю вартісною будовою сукупний суспільний продукт () визначається за формулою

.

Якщо із ССП вирахувати фонд заміщення, то отримаємо створений у суспільстві чистий продукт, або національний доход (НД). Його можна записати формулою

.

Національний доход – реальний дохід, який використовується в суспільстві для особистого споживання та розширеного відтворення. Отже, національний доход – це заново створена протягом року вартість, яка показує, що саме додало виробництво у певному році до добробуту суспільства. Національний доход – це чистий зароблений доход (чистий продукт) суспільства.

Національний доход є частиною валового продукту, крім тих засобів праці, що витрачаються на відшкодування їх зношеної частини.

Валовий національний продукт (ВНП) – сукупність вартостей усіх товарів і послуг, виготовлених упродовж певного періоду, переважно одного року (без урахування повторного рахунку).

Модифікація ВНП – валовий внутрішній продукт (ВВП). Це сукупна вартість усіх продуктів матеріального и нематеріального виробництва, створених на території країни, незалежно від громадянства їхнього виробника.

ВВП відрізняється від ВНП на суму Ванникових доходів від використання ресурсів певної країни за кордоном без аналогічних доходів, вивезених із країни іноземцями. Іншими словами, при обчисленні ВВП враховують лише продукт, виготовлений всередині країни, і не враховують продукт, створений закордонними філіалами та відділеннями національних фірм.

Головні показники, які характеризують рух ВВП – це чистий внутрішній продукт ЧВП та національній доход.

Якщо ВВП зменшити на суму річних амортизаційних відрахувань, то отримаємо показник чистого національного продукту (ЧНП):

.

ЧВП допомагає визначити річний обсяг виробництва товарів і послуг, який національна економіка зможе спожити, не скорочуючи виробничі можливості майбутніх періодів.

Коли із ЧНП вирахувати непрямі податки, отримаємо показник національного доходу:

.

В цей показник не включаються амортизаційні відрахування, непрямі податки, державні субсидії. Національній доход – це чистий продукт суспільства, або новостворена вартість.

Загальноприйнято, що національний доход створюється у промисловості, сільському господарстві, будівництві, на транспорті, у торгівлі та громадському харчуванні (частково), у сфері зв’язку (частково).

Національний доход треба розподілити між окремими верствами, соціальними групами та індивідами.

Національній доход з погляду витрат праці поділяють на необхідний і додатковий продукт.

Необхідний продукт – частина національного доходу, яка використовується на відтворення людини: передусім витрати на житло, одяг, продукти харчування, соціальні та духовні потреби.

Додатковий продукт - частина національного доходу, яка використовується для розширення виробництва, створення резервного фонду, виплати дивідендів, збагачення панівного класу (придбання ним предметів розкоші, спорудження розкішних особняків, будівництво дорогих яхт тощо).

На стадії розподілу необхідний і додатковий продукти розпадаються на первинні доходи. Основними формами таких доходів є заробітна плата, прибуток, відсоток, рента, дивіденди, орендна плата тощо. Серед цих доходів виділяють трудові й нетрудові. До трудових належать доходи, що створюються працівниками на підприємствах і в галузях і надходять у їх індивідуальне розпорядження у формі заробітної плати, а також доходи працівників міста і села від індивідуальної трудової діяльності й підсобного господарства. До нетрудових доходів, джерелом яких є додатковий продукт, належать частина прибутку підприємців, відсоток, рента, прибуток власників торговельного капіталу та ін.

Після розподілу національного доходу відбувається його перерозподіл. Він здійснюється через механізм ціноутворення (сфера обігу), сплати різних видів податків до державного бюджету та соціальних витрат держави, внесків громадян до громадських, релігійних, доброчинних фондів та організацій.

На основі перерозподілу національного доходу формуються вторинні, або похідні, доходи. Основними формами таких доходів є виплата пенсій, стипендій, допомога багатодітним сім’ям, платня військовослужбовцям, працівникам правоохоронних органів тощо. Основним джерелом вторинних доходів є податки.

Внаслідок розподілу та перерозподілу національного доходу утворюються кінцеві доходи, які використовують для споживання та нагромадження. Тобто національний доход поділяють на фонд споживання і фонд нагромадження.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат