На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Торговельний капітал и торгівля

Реферати > Економічні теми > Торговельний капітал и торгівля

1. Торговельний капітал і торговельний прибуток

Торговельний капітал являє собою історично першу вільну форму існування капіталу. Він у формі купецького капіталу виник задовго до того, як капітал підкорив собі виробництво. Купецький капітал виступав відносно самостійною формою капіталу стосовно виробництва і джерелом свого прибутку мав нееквівалентний обмін (купив більш дешево, продав дорожче). Торговельний капітал - є породження промислового капіталу і виступає як його окрема форма.

На ранніх ступінях товарно-ринкового господарства промислові підприємства були відносно невеликими. Їхнє виробництво орієнтувалося на місцеві локальні ринки, і реалізація товарів споживачам здійснювалася самими промисловими підприємствами. По мірі розвитку товарного виробництва (зростання його масштабів, ускладнення) конкуренція обумовила концентрацію виробництва на більш великих і вузькоспеціалізованих підприємствах. У результаті ринок збуту товарів для кожного підприємства просторово віддаляється та поширюється до масштабів країн і навіть до виходу за їхні межі. В умовах об'єднання в одних руках виробництва і реалізації товарів значно сповільнюється швидкість руху капіталу і позначається негативно на загальній нормі прибутку. За таких обставин між підприємствами об'єктивно виникає і поглиблюється поділ функцій по виробництву і кінцевій реалізації товарів. Це згодом приводить до виділення з промислового капіталу, а саме з його товарної форми, торговельного капіталу, який починає функціонувати автономно. Тобто, одні підприємства роблять товари і реалізують їх оптом при деякій знижці в ціні, інші - спеціалізуються на кінцевій реалізації товарів, вироблених на багатьох інших підприємствах, безпосередньо покупцям вроздріб. Остання група підприємств утворить торговельні підприємства, їхні капітали утворять торговельний капітал суспільства.

Не слід плутати товарний і торговельний капітал. Товарний капітал - це одна з функціональних форм промислового капіталу. Він виступає у виді певної суми товарів і втіленої в них вартості та додатковій вартості. Торговельний же капітал - це капітал, що обслуговує процес перетворення товарної вартості в грошову в сфері обігу.

Торговельний капітал у розвинутій товарно-ринковій економіці являє собою відокремлену частину промислового капіталу, яка функціонує в сфері обігу й обслуговує конкретну реалізацію товарів. Торговельний капітал - це агент промислового капіталу, він обслуговує стадію реалізації товарного капіталу в кругообігу промислового капіталу. Відокремлення і функціонування торговельного капіталу, як особливий поділ праці в суспільстві, скорочує час обертання, прискорює обіг, підвищує ефективність функціонування всього суспільного капіталу.

Отже, сутність торговельного капіталу полягає в тому, що він, по-перше, виступає як відокремлена частина промислового капіталу і, по-друге, він займається не просто реалізацією товарів, а перетворенням товарного капіталу в грошовий. Інакше кажучи, торговельний капітал виконує функцію промислового капіталу в сфері обігу. Торговельний капітал авансується особливою категорією підприємців - торгівцями й постійно перебуває в сфері обігу. Він виступає лише в двох формах грошової і товарний, а формулою його руху є: Г - Т - Г' (Г – гроші, Т – товар, Г' – гроші з приростом), тобто купівля товарів і їхня наступна реалізація. Різниця між покупною і продажною ціною складає торговельний прибуток, одержання якого є визначальним мотивом діяльності торгівців.

Місцем функціонування торговельного капіталу є сфера обігу. Тобто сфера, де не створюється ні вартість, ні додаткова вартість, вони лише тут реалізуються. Відкіля ж тоді торговельний підприємець отримує свій прибуток? Для того, щоб відповісти на це запитання, необхідно знати, що торговельний капітал за своїм складом неоднорідний. Він складається з двох частин: капіталу обігу, авансованого на купівлю товару, й капіталу, авансованого на обслуговування процесу продажу товару. Ця друга частина капіталу називається витратами обігу.

Торговельний капітал = Капітал обігу + Витрати обігу

Основу й визначальну масу торговельного капіталу складає капітал обігу. З формули руху: Г-Т-Г' видно, що ця частина торговельного капіталу, що авансується на покупку товару торговельним підприємцем, не виходить з його рук. Вона повертається після кожного продажу товарів. Однак капітал обігу повинен не тільки повернутися, а й самозрости, тобто принести прибуток. Звідки він береться?

На перший погляд, складається враження, що прибуток виникає в процесі купівлі-продажу товару як результат різниці в цінах. Торговельний підприємець купує товари у виробника дешевше, продає дорожче й звідси має свій прибуток. Насправді ж ці процеси обумовлюють лише реалізацію й присвоєння, але не виникнення торговельного прибутку. Як відомо, у сфері обігу відбувається лише зміна форми вартості (товарної на грошову або навпаки), а не її утворення. Вартість і додаткова вартість утворюються лише у виробництві. Отже й прибуток, як форма прояву додаткової вартості, джерелом свого виникнення не може мати сферу обігу (торгівлю).

Джерелом появи прибутку може бути лише додаткова вартість, створена в процесі виробництва. Але як же вона потрапляє до руки торговельного підприємця? Насправді промисловий підприємець надає функцію реалізації товарів, створених у виробництві, торговому підприємцю, за що останній вимагає певної участі в розподілі додаткової вартості, що може привласнити виробник. Іншими словами, промисловці виділяють частину додаткової вартості торговцям за те, що вони реалізують їхні товари. Отже, в умовах автономного існування торговельного капіталу додаткова вартість розподіляється між промисловим і торговельним підприємцями. Як цей розподіл відбувається і яку частину отримує кожен з учасників цього розподілу?

Наприклад, існує промисловий капітал (Кпр.) у розмірі 450000 грош. од., з яких 360000 грош. од. - постійний капітал (З) і 90000 грош. од. - змінний (V). Норма додаткової вартості складає 100%. За цих умов вартість (W) виготовленої продукції буде складати: W = 360000з + 90000v + 90000m = 540000 грош. од. Отже, якби промисловий підприємець сам реалізовував свою продукцію, то при всіх інших незмінних умовах він міг би претендувати на прибуток у розмірі:

Однак, промисловець функцію реалізації товарів передає торговцю, який, щоб здійснити цей процес, теж робить певні затрати капіталу, наприклад, у розмірі 50000 грош. од. (Кт.). Таким чином, весь капітал, витрачений на виробництво й продаж товару, складе Кпр. + Кт. = 450000 + 50000 = 500000 грош. од. Тоді загальний прибуток буде теж перерозподілятися між промисловим і торговельним підприємцями. Причому не довільно, а по середній нормі прибутку. Середня норма прибутку буде такою:

Звідси прибутки промисловця і торговця будуть дорівнювати:

грош. од.

грош. од.

Реально такий розподіл прибутку відбувається за допомогою наступного механізму: промисловець продає свій товар торговцю за оптовими цінами, що включають витрати виробництва і його середній прибуток, тобто Wпр. = 360000з + 90000v + 81000pпр. = 531000 грош. од. Торговельний же підприємець реалізує куплену продукцію за цінами, що базуються на вартості даного товару, тобто Wт. = W = 360000c + 90000c + 90000m = 540000 грош. од. Продавши товар за таку ціну, торговельний підприємець:

а) повертає свій капітал обігу, який був виплачений промисловому підприємцю при купівлі в нього товару (531000 грош. од.);

б) отримує свою норму прибутку, як різницю між продажною ціною Wт. і купівельної Wпр.: Wт. - Wпр. = 540000 – 531000 = 9000 грош. од.

Отже, створена в процесі виробництва додаткова вартість у сумі 90000 грош. од. поділяється нарівно на рівновеликий капітал: 90000 = 81000 + 9000 (81000 грош. од. привласнив промисловий підприємець, 9000 грош. од. привласнив торговельний підприємець).

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат