На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Об’єкти аудиторської діяльності. Аудиторський висновок

Реферати > Економічні теми > Об’єкти аудиторської діяльності. Аудиторський висновок

1. Об’єкти аудиторської діяльності ……………………………………… 3

2. Поняття про аудиторський висновок …………………………………. 7

3. Завдання ………………………………………………………………… 15

Список використаної літератури …………………………………………. 16

1. Об’єкти аудиторської діяльності.

В залежності від направленості аудиту, аудитор в своїй діяльності має справу з об’єктами досить різними за своїм складом, цільовою орієнтацією, відношенням до сфер діяльності та іншими характеристиками.

Під об’єктами аудиторської діяльності розуміють окремі або взаємопов’язані економічні, організаційні та інші сторони функціонування системи, що досліджується, стан яких може бути оцінено кількісно і якісно. Об’єктами аудиту є здійснювані господарські процеси, які в сукупності складають господарську діяльність суб’єкта, що перевіряється. Сукупним об’єктом аудиту можна назвати документально зафіксовану інформацію про наявність і рух засобів підприємства та джерел їх формування. Об’єктами аудиторської діяльності можуть виступати юридичні і фізичні особи, при цьому перевірці підлягають окремі господарські засоби і процеси, сукупність яких характеризує виробничу і фінансово-господарчу діяльність підприємств і окремих посадових осіб за відповідний період, що складає поняття об’єктів контролю. До об’єктів відносяться також економічні процеси, матеріально-технічне постачання, виробництво, збут продукції, продуктивність праці, собівартість, прибуток тощо.

Є складні і прості об’єкти дослідження. До простих належать об’єкти, які містять декілька елементів. Наприклад, товарна продукція є простим об’єктом для контролю і їй притаманні такі елементи: якість, асортимент, конкурентоспроможність на ринку, естетична привабливість тощо. До складних належать об’єкти з невизначеною структурою, яка підлягає дослідженню. Наприклад, автоматизація технологічного процесу, так як на вході відомі затрати на впровадження, а на виході – вироблена продукція, але фактори, які впливають а результативні показники (ефективність нової техніки), можна встановити при подальшому дослідженні із застосуванням методів економічного аналізу.

Для зручності дослідження об’єктів аудиторської діяльності я використовую класифікаційну систему, яка поділяє їх на групи в залежності від:

1) виду об’єкта:

· ресурси (засоби праці, предмети праці, фінансові, трудові ресурси, нематеріальні активи);

· господарські процеси (матеріально-технічне постачання, виробництво, забезпечення робочою силою);

· економічні результати діяльності (обсяг виробництва, продуктивність праці, прибуток, собівартість);

· функції управління (планування, облік, аналіз);

· методи управління (мотивація, системи стимулювання);

· організаційні форми управління (структура виробництва, управління).

2) за ознакою складності об’єкта:

· сукупні ресурси і господарські процеси та цілісні системи управління (наприклад, оцінка стану та ефективності використання матеріальних ресурсів);

· групи ресурсів і господарських процесів та окремі ланки системи управління (наприклад, операції з одним найменуванням матеріалів або постачальником).

3) за часом:

· минулому (висновок про повноту і достовірність фінансової звітності);

· теперішньому (перевірка наявності активів, зобов’язань);

· майбутньому (результат аудиторського дослідження проблем удосконалення відповідних сторін системи управління).

4) по відношенню до сфери діяльності:

· об’єкти сфери постачання;

· об’єкти сфери виробництва;

· об’єкти сфери збуту;

· об’єкти сфери управління;

5) за характером оцінки:

· кількісні (ресурси, економічні результати діяльності);

· якісні (організаційні форми, методи і функції управління);

· кількісні і якісні (господарські процеси, наприклад оптимізація постачальників).

6) за тривалістю знаходження в полі діяльності аудиту:

· ті, що постійно знаходяться в полі діяльності (консультації з питань оподаткування, бухгалтерського обліку);

· ті, з яких періодично проводиться аудиторська оцінка ( аудит фінансової звітності);

· ті, що вимагають разової оцінки (удосконалення системи управління).

7) по відношенню до видів аудиту:

· об’єкти внутрішнього аудиту;

· об’єкти зовнішнього аудиту (контрагентів не задовольняють результати внутрішнього аудиту, так як повнота і достовірність фінансової звітності, чинність господарських операцій, платоспроможність підприємства вимагають незалежної оцінки).

2. Поняття про аудиторський висновок.

Аудитор по закінченню аудиторської перевірки складає два підсумкові документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.

Основні елементи аудиторського висновку, види висновків та їх форма наведені у нормативі №26 «Аудиторський висновок». Цей норматив розроблено на підставі Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року. Згідно зі статтями 7 і 21 цього Закону, аудитор має провести перевірку фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою надання висновку про достовірність і реальність представленої інформації та її підтвердження або не підтвердження. Даний аудиторський норматив регулює основні принципи, за якими складається аудиторський висновок. У ньому вказано, що аудитор повинен проаналізувати й оцінити висновки, одержані на підставі аудиторських доказів для підготовки аудиторського висновку про перевірену фінансову звітність. В моїй роботі порядок складання висновку регламентується ННА №26, ННА №28 «Аудиторські висновки спеціального призначення», ННА №6 «Документальне оформлення аудиторської перевірки», а також новим Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Аудиторський висновок розрахований на широку аудиторію користувачів. Його публікація є свідоцтвом для клієнта того, що фінансова звітність його підприємства відповідає чинному законодавству, методології ведення бухгалтерського обліку, визначеної внутрішнім регламентом облікової політики підприємства-клієнта, і є достовірною. Висновок аудитора за своїм правовим статусом прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності до процесуального законодавства України.

Аудиторський висновок - це єдиний комунікативний зв’язок між аудитором, зовнішніми користувачами і власниками підприємства, фінансову звітність якого перевірив аудитор. Аудитор передає повний обсяг інформації користувачам у стислій формі «професійною мовою». Аудитор повинен дотримуватись форми аудиторського висновку; знати в яких випадках аудиторський висновок видається без застережень або з ними і значення фраз, які при цьому використовуються, а також в яких випадках є доцільним включати додаткову інформацію – пояснювальний абзац, що підкреслює певний аспект фінансової звітності.

Основними елементами аудиторського висновку є:

· Заголовок (міститься запис про те, що аудиторську перевірку проведено незалежним аудитором, назву аудиторської фірми або прізвище аудитора).

· Замовник (зазначається повна назва підприємства, яке перевіряється, і час перевірки).

· Вступ (дають інформацію про склад фінансової звітності і дату її підготовки, вказують, що відповідальність за правильність підготовки звітності покладається на керівника підприємства, а за правильність аудиторського висновку – на аудитора).

· Масштаб перевірки (наводять масштаб аудиту і зміст проведених робіт. Дають впевненість користувачам у тому, що аудиторська перевірка здійснена у відповідності з вимогами українського законодавства та нормами, які регулюють аудиторську практику та ведення бухгалтерського обліку, або у відповідності з вимогами міжнародних стандартів та практики. Аудитор дає оцінку помилок у системах обліку, внутрішнього контролю підприємства та їхнього впливу на фінансову звітність, керується положеннями ННА № 11 «Суттєвість та її взаємозв’язок з ризиком аудиторської перевірки», говорить про те, що він використовував принцип вибіркової перевірки інформації і що під час перевірки брав до уваги тільки суттєві помилки, зазначає принципи бухгалтерського обліку, які використовувалися на підприємстві під час перевірки.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат