На сайті 11892 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Головні екологічні проблеми та шляхи їх вирішення

Реферати > Екологія > Головні екологічні проблеми та шляхи їх вирішення

на Землі, за приблизними підрахунками, від 5 до 15 мільйонів. ” Підрахувати загальну кількість існуючих видів практично не реально, оскільки, як вважає біолог Ентоні Джанетес, „ більшість їх зникає з лиця Землі перш, ніж їм дадуть назву та опис. ” Намагаючись встановити швидкість скорочення біорізноманіття, вчені називають різні цифри, але в будь – якому випадку картина вимальовується далеко не оптимістична. „ В найближчі сто років половина видів тварин і рослин на Землі, вірогідно, постане на грані вимирання ”, - пише автор однієї статті. Прогнози Джона Харті ще менш втішні: „ По оцінкам біологів, в результаті знищення тропічних лісів вже через 75 років з Землі зникне щонайменше половина всіх біологічних видів. ”

Як зазначалося в журналі „ National geographic ” („ Нешнл джіогрефік ”), на основі даних, отриманих біологом Стюартом Піммом з університета в Теннессі, „ 11 % птахів, тобто приблизно 1100 з 10000 існуючих на планеті видів, знаходяться під загрозою вимирання, більшість з них „ дотягне ” в кращому випадку до кінця XXI століття .” В цьому ж журналі говоритяся про: „ Як повідомила група відомих ботаніків, кожен восьмий вид рослин знаходиться на грані зникнення. Під загрозою не лищевиди, що живуть на островах чи у вологих тропічних лісах, не тільки птахи і крупні ссавці – під загрозою опинились всі біологічні види, що існують на Землі. Відбувається повсякчасне масове вимирання видів. ”

З точки зору відомих вчених, таке різноманіття життєво важливо. Біорізноманіття забезпечує населення Землі і предоставляє багато інших „послуг”. А скільки користі людям могли б принести ще не відкриті біологічні види ! Зі скороченням числа біологічних видів скорочуються і наші майбутні можливості. Разом з вимираючими видами ми, можливо, втрачаємо ліки від СНІДу чи раку, або стійкі до вірусів сільгоспкультури. Тому нам потрібно якимось чином вже зараз зупинити знищення біорізноманіття – не лише в ім’я збереження планети, а й заради самих себе. Екосистеми виконують важливі функції, без яких не можливе життя на планеті. Продукування кисню, очистка та фільтрація води, захист ґрунтів від ерозії – все це відбувається за рахунок нормального функціонування екосистем. З економічної точки зору вартість

всіх цих „послуг” колосальна. За самими скромними підрахунками вона складає біля 3000 міль’ярдів доларів у рік.

Біорізноманіття – основа нашого життя, однак зараз ми зіткнулись з його катастрофічним швидким скороченням, яке причаїло у собі загрозу для всього

живого нашої планети. Сьогодні людство починає все більше визнавати важливість біорізноманіття, але в той же час воно знищує живу природу в невиданних масштабах. Занепокоєні повсякчасним збіднінням флори та фауни, представники держав та неурядових організацій прийняли Конвенцію про біорізноманіття. В цьому домовленні підкреслюється, що збереження біорізноманіття – справа всього людства. З метою поглиблення знань про біорізноманіття біології вчені зусіх країн оголосили 2001 – 2002 рік Міжнародним роком спостережень за біорізноманіттям. Біолог Дайена Уолл з Колорадського університету (США), що очолює дану програму, говорить: „Вивчення біорізноманіття відчинить перед нами багато нових можливостей: ми виявимо не відомі досі гени та хімічні речовини, які можна використовувати як в хімічния цілях, так і в цілях підвищення врожайності культур чи очищення заражених земель.” Хоча в плані кардинальних змін було досягнуто деяких успіхів, восновному сили спрямовано на боротьбу із симптомами, а не на ліквідацію їх причин. Людство зараз підійшло до такого кордону, коли час вже не терпить. Рут Патрік з Філадельфійської академії природознавчих наук, кажучи про „ потенційне виснаження біорізноманіття ”, робить такиц висновок: „ Час не чекає Негайні, рішучі дії – запорука успіху ”. Щоб зупинити процес вимирання видів, людське суспільство має в корні змінити своє відношення до нашої планети та її природних ресурсів. Це не може обмежуватися одними лише діями для зниження ущерба, який ми приносимо природі, чи для його відшкодування. Проблеми збереження біорізноманіття не можливо вирішити окремо від крупно масштабних проблем соціального розвитку. Цих цілей можна досягти без кардинальних змін в людському товаристві. В книзі „ Турбота про Землю ” відмічається, що обережне відношення до природи враховує „ зміну у поглядах, методах господарювання, а також в соціальній структурі суспільства. ”

ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ

Близько половини населення Землі дихає повітрям, яке офіційно визнане шкідливим для здоров’я. Згідно проведеним дослідженням забруднення атмосфери є в тій чи іншій мірі причиною загибелі кожного 17-того та інвалідності кожного 24- го жителя Венгрії, а в Китаї смертність від раку легень в міських жителів у шість разів вище ніж у сільських.

Причини та наслідки.

Один з основних видів забруднення атмосфери – автомобільний транспорт. У викидах автомобілів знаходяться такі шкідливі речовини як: угарний газ, окиси азоту, тверді частинки та летючі органічні з’єднання. На автотранспорт приходиться 90 % угарного газу, що взагалі викидається в атмосферу. При високих рівнях вмісту у повітрі він викликає сонливість і навіть призводить до смерті. Максимальна кількість викидів регіструється в години пік, причому всередині автомобіля концентрація шкідливих речовин найбільша. Припускають, що двоокис азоту подразнює легені і викликає загострення астми.

Тверді частинки, що осідають навколо ( в тому числі на нашому одязі та шкірі ) є складовою частиною забруднень від автотранспорту. Найменші з них ( діаметром до 10 мікрометрів, тобто однієї сотої міліметра ) спроможні проникати глибоко в легені, загострюючи распіраторні захворювання. Значну кількість цих частинок викидають у повітря автомобілі з дизельними двигунами та великі вантажівки.

Вихлопні гази дають одну третю вуглекислого газу, що викидається в повітря, сприяють утворенню парникового ефекту, який викликає глобальне потепління. Летючі органічні речовини, такі як поліароматичні вуглеводні та бензол, спонукають утворення смогів. Викиди вуглеводнів є наслідком не повного згорання палива. Це можуть бути гази чи тверді частинки. Бензол ( що потрапляє у атмосферу з вихлопами та випарами з бензобаків та бензоколонок під час заправки автомобілів ) може викликати рак легенів та распіраторні захворювання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, цей газ настільки небезпечний, що для нього не існує норм гранично

допустимої концентрації. Окиси азоту з повітряними масами переміщуються на значні відстані і , з’єднуючись із сіркою, випадають у вигляді кислотних дощів, забруднюючи земляні угіддя, водойми, руйнуючи різні забудови. Окиси азоту можуть також з’єднуватись з твердими частинками не повністю згорівшого палива та угарним газом, утворюючи фотохімічний смог. Спільна реакція вуглеводородів, кисню та окисів азота на сонячне випромінювання приводять до утворення озону.

Фотохімічний смог ( видима не озброєним оком туманність їдких газів, характерна для таких крупних міст, як Лос – Анджелес та Мехіко ) формується в результаті дії сонячного ультрафіолетового випромінювання на вуглеводороди та окиси азоту. Через температурні інверсії ( коли поверх землі повітря більш холодне ніж в вище лежачих шарах ) смог висить над містом і не розсіюється. Дослідження в США показали, що під час смогів астматики частіше страждають від нападів і потрапляють до лікарень.

Промислове забруднення.

Автотранспорт – не єдина причина забруднення повітря. Головним його джерелом є промислові підприємства. Спалювання, наприклад, вугілля на теплових електростанціях супроводжується викидами диму, який містить двоокис сірки та окис азоту. Окрім згаданих вище наслідків, двоокис сірки може викликати звужування дихальних шляхів та загострює різні хвороби. В процесі виробництва пластмас у атмосферу попадають хлороф – торвуглець, які руйнують її озоновий шар. Відрізняючись великою стійкістю, ці гази спроможні накопичуватись і зберігатися в атмосфері до 100 років. Тому, не дивлячись на спроби скоротити викиди, ми ще довго будемо відчувати на собі негативний вплив вже того хлороф – тор вуглецю, який накопичився у атмосфері.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат