На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Структура словосполучення у англомовному рекламному слогані

Реферати > Іноземна мова > Структура словосполучення у англомовному рекламному слогані

План

1. Вступ с. 3

2. Словосполучення: с. 4-14

а) сучасні погляди на словосполучення; с. 4-9

б) функціонування словосполучень в англ. мові; с. 10-13

3. Слоган: с. 14-20

а) еволюція слогану; с. 14-17

б) слоган, як сфера функціонування словосполучень; с. 18 - 20

4. Висновки с. 21

5. Список літератури с. 22-23

Вступ

Основна мета цієї роботи дати визначення словосполученню та слогану, розглянути функціонування словосполучень в англійській мові та описати особливості словосполучень, які використовуются у якості рекламних слоганів.

Недивлячись на те, що словосполучення є однією з основних одиниць синтаксису і вивчення словосполучення, як і вивчення речення, є предметом синтаксису, навіть до цього часу не існує загальнопринятого визначення цієї синтаксичної одиниці. Існує багато розходжень в її визначенні, як у нашій, так і у іноземній лінгвістиці. Погляди на словосполучення, їх класифікацію та функціональні характеристики постійно еволюціонують. Якщо одна частина дослідників вважає, що ця конструкція може вільно існувати та функціонувати поза межами тексту, то інша доводить, що існування словосполучень поза реченням та до речення неможливе і що словосполучення не є будівним матеріалом для речення.

Саме такі розбіжності у поглядах на структурні та функціональні особливості словосполучення, а також використовування словосполучень у рекламних салоганах роблять цю тему цікавою та актуальною для написання дослідницької роботи.

Словосполучення

1. Сучасні погляди на словосполучення

Прийнято рахувати, що словосполучення служить будівним матеріалом для речення, а також є номінативним засобом визначення предмету, явища чи процесу. Доказів для популярності саме таких функціональних характеристик словосполучення дуже багато, і сформована ця концепція була академіком В.В. Виноградовим, який визначив специфіку словосполучення через його конструктивні та номінативні функції [19].

На цей рахунок є також і інша точка зору, згідно з якою словосполучення стає реальним лише у реченні. Так В.П.Сухотін визначає словосполучення як граматичну та змістовну єдність у складі речення [20].

Ю.В. Фоменко, критикуючи концепцію Виноградова, приходить до висновку, що словосполучення не має самостійного буття, не існує до речення, поза реченням, а також не є для речення будівним матеріалом [21].

Думка стосовно повної самостійності словосполучення висловлювалась Н. Ю. Шведовою, яка прямо визначає словосполучення як існуючу у мові незалежну від речення синтаксичну одиницю не комунікативного плану [16].

Б. Н. Головін вважає, що слова в словосполученні об’єднуються, вони зціплюються не так як члени речення, а як елементи лексики та носії морфологічних синтагматичних властивостей. Ось чому словосполучення, на думку вченого, будуються у результаті реалізації синтагматичних властивостей частин мови, а не членів речення [19].

Американський лінгвіст Л. Блумфільд, розуміє словосполучення дуже широко і не вважає за необхідне обмежувати сферу словосполучення якимось родом словесних груп. Блумфільд вважає любу синтаксично організовану группу словосполученням. Він поділяє словосполучення на ендоцентричні ( в яких кожна складова конструкції може функціонувати у більшій структурі як і вся группа e.g. poor John) та екзоцентричні ( у яких жодна з складових не може замінити всю группу у більшій структурі: John ran or beside John) [11, с. 102].

В ендоцентричних словосполученнях центральний компонент, що може функціонувати у більшій структурі як і вся группа, є головним словом якому підкорюєтся вся группа. В словосплученні red flower головним є іменник flower, а в словосполученні kind to people головним є прикметник kind.

Отже виходить, що словосполучення можно класифікувати відповідно головного слова на номінативні групи (e.g. red flower), прикметні (e.g. kind to people), дієслівні (e.g. to speak well) та ін. Головне слово не обов’язково повинно стояти на початку словосполучення. В таких номінативних словосполученнях як e.g., very great bravery, bravery in the struggle, bravery є головним словом.

Словосполучення також можна класифікувати на предикативні та не- предикативні групи. Такі словосполучення як, e.g., Jhon works, he went, що мають синтаксичну структуру подібну до речення є предикативними, а всі інші непредикативними. Непридекативні словосполучення можна розділяти стосовно їх синтаксичних стосунків між компонентами на підрядні та сурядні. Такі словосполучення як red flower, a man of wisdom є підрядні бо слова red та of wisdom відповідно підрядні словам flower та man і функціонують як їх атрибути. Такі словосполучення як women and children, day and night, do or die розрізняються як сурядні [12, с. 67].

Словосполучення виражає опис порядку та узгодження його членів як частин мови. Ми можемо узяти словосполучення з прикметнику та іменнику (clever man, red flower), дієслову та іменнику (take books, build houses,etc.) і подати у вигляді формули A + N, V + N etc.

Ці формули можуть бути використані щоб описати усі можливі структури словосполучень:

e.g. V + N + prp + N (to hold something against somebody)

V+ N + V(inf.) (to make somebody work)

V + V(inf.) (to get to know)

Структура словосполучень може бути подана у зв’язку з головним словом, e.g., структура глагольних груп (to build houses, to rely on somebody) може бути зображена як to build + N, to rely + on + N.

Словосполучення може мати різну структуру, але однакове головне слово, яке в кожному з прикладів має різну семантику та значення:

e.g. mean + N (mean something) and mean + V(inf.) ( mean to do something);

get + N (get a letter, information, money, etc.), get + to + N. ( get to Moscow, to the Institute, etc.);

clever + N (clever man) and clever + at + N (clever at arithetic).

Отже можна зробити висновок, що різниця значень головного слова, впливає на різницю структур словосполучень у яких це слово вживається [12, c. 70].

Також слід відзначити субкатегорізацію ендоцентричних словосполучень запропоновану Ч. Хоккетом. Вона базується на структурному принципі положення ядра згідно інших членів словосполучення і поділяєтся на чотири типи [11, с.103]:

1. ядро в постпозиції – new books

2. ядро в препозиції – experiment perilous

3. ядро у центрі структури – as good as that

4. ядро обрамляє структуру – did not go

Якщо у слова номінативна функція проявляється у назві предмету, явища, процесу, у речення – у назві випадку чи ситуації, то в словосполученні і більш за все у субстантивній конструкції все це знаходить специфічну контамінацію:

e.g. asphalting – asphalting the roads by robots – robots asphalt the roads;

В лінгвістичній науці чітко вималювався напрям, що розглядає саме словосполучення, а не речення як одиницю елементарного значення. І цей напрям розвивається в самих різних теоретичних і практичних викладеннях,

але одне поза сумнівом: в ньому синтезувалися найплідніші ідеї різних лінгвістичних шкіл, все те, що адекватно відображає людську мову - явище, що не допускає при своєму віддзеркаленні абсолютизації якого-небудь підходу [14].

Необхідність виразу самих різних думок, при обмеженій кількості одиниць, припускає, як єдино доцільне і економне їх використовування та різноманітне комбінування цих одиниць. І дійсно, скажімо, субстантивна конструкція, є таким економним комбінуванням різних класів слів:

e.g. He came late, to what we all were surprised - His late arrival surprised us.

Cубстантивні конструкції настільки інформативні та структурно значимі, що дозволяють опустити дієслово без збутку для змісту речення:

e.g. At last the Mouse, who seemed to be a person of authority among them, called out, “Sit down, all of you… ” - At last the Mouse - a person of authority among them, called out, “Sit down, all of you… ”;

She thought it must be the right house, because the chimneys were shaped like ears and the roof was thatched with fur. - She thought it must be the right house because of its shaped like ears chimneys and thatched with fur roof.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат