На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Мозаїки Візантії


План

1. Мозаїка у християнстві

2. Мозаїка у Візантії

3. Мозаїки в епоху іконоборства

4. "Македонське відродження"

5. Відомі мозаїки Софійського собору

6. Мозаїчний розпис монастиря в Дафні

7. Мозаїка: ренесанс

1. Мозаїка у християнстві

В історії культури навряд чи можна знайти мистецтво складніше, ніж візантійське – перш за все поєднанням основ, які здавались непоєднуваними, бо ту схрещувались найрізноманітніші художні традиції. Труднощі становлення такого мистецтва, важкі пошуки нового стилю випливали також із складності тих завдань, які християнська церква, що утверджувалась, ставила перед мистецтвом.

Константинополь вбирав у себе все – і абстрактних орнамент Сходу, і те живе, що уціліло від важкої застиглої сили Риму, і нову архітектуру храмів та багатообіцяючі досягнення мозаїчного мистецтва, лінійну виразність сірійської художньої школи та шляхетне відлуння еллінізму – словом, всі пошуки і всі впливи, що переплітались у багатонаціональному світі, – а потім поступово переплавляв це все у струнку художню систему.

При імператорові Костянтині на початку IV ст. християнство стає офіційно визнаною релігією і займає позицію вірного прислужника державній владі, майстерно поєднуючи проповідь аскетизму з непомірною пишнотою храмів і пишністю побуту високопоставлених церковних діячів. На візантійське мистецтво і на смаки візантійського суспільства величезний вплив робило сусідство з країнами Сходу - носійками якнайдавніших культур, природними багатствами, що рясніли до того ж.

З цих країн до Європи через Візантію струмував нескінченний потік коштовностей, азіатських коштовностей і небачених доти предметів розкоші. У цих народів культ пишноти був доведений в аристократичних шарах суспільства до меж, що вражали уяву європейців.

Монументальне мистецтво, архітектура і всі види матеріальної культури Візантії носили на собі явний відбиток цього впливу, цього прагнення до величі і багатства; все вдягалося в пишний одяг, блищало яскравими фарбами, золотом і коштовними каменями.

Мозаїчне мистецтво своєю нарядною багатоколірністю і величавою монументальністю особливо відповідало цим прагненням і прийняло небачений розмах з початку середньовічного періоду в будівництві грандіозних храмів - храмів нового культу, що торжествував свою остаточну перемогу над язичеством.

Мозаїчний живопис на стінах храмів був потрібний не тільки для того, щоб примножувати їх пишність, але і як супутній момент релігійної пропаганди. Пастирі церкви стверджували, що живопис на стінах храму повинен розкривати суть християнської релігії безграмотним, що моляться, але не можуть читати книг духовного змісту.

Мозаїка повинна була також укріплювати в народі уявлення про священне призначення імператорської влади і про непорушність основ офіційної релігії.

У цей початковий період торжества нового віросповідання художники, творці мозаїк в християнських базиликах, користувалися не тільки цілком успадкованою від грецьких і римських майстрів технікою, але і відверто запозичували з язичницького мистецтва багато образів і символів, додаючи їм новий сенс.

Прикладом цієї особливості ранньохристиянських мозаїк можуть служити мозаїки усипальні св. Констанції в Римі, що відносяться до IV ст. Тут на білому мозаїчному фоні зображена сцена збору винограду. Все, що показане на цій картині: Амури, ягнята, птахи (так само як і загальний характер композиції), - пройнято ясним життєрадісним світобаченням античності.

До цієї ж категорії слід віднести відому мозаїку в церкві св. Пуденціани в Римі, що зображає Христа в оточенні апостолів, мозаїку в мавзолеї Галли Плацидії в Равенні, що показує Христа у вигляді доброго пастиря, оточеного ягнятами, на тлі гористого пейзажу з темно-синім небом, і деякі інші.

Всі мозаїки цього перехідного часу пройняті реалістичними традиціями римського мистецтва і античним розумінням краси людини і природи, що оточує її.

Колорит цих картин IV і V ст., викладених із смальтовых кубиків, відрізняється різноманітністю і яскравістю фарб, що свідчать про великі успіхи римських скловарів. Характерна поява синього фону замість білого, звичайного для перших століть Римської імперії. Згодом, в період повного розквіту візантійського церковного мозаїчного живопису, сині фони витісняються золотими.

2. Мозаїка у Візантії

Мозаїка, що остаточно зміцнилася у Візантійській державі в початкові роки його існування, пов’язала з ним свою долю назавжди. Вона, як ніякий інший вид образотворчого мистецтва, відображала і рівнем своєї технічної оснащеності, і манерою трактування художніх образів, і ідейним змістом своєї тематики всі найважливіші події багатовікової історії візантійського суспільства. Вона покривалася золотом і множилася, коли країна багатіла, зіщулювалася і замовкала, коли ворог стояв біля воріт, ставала особливо благочестивою і строгою в періоди посилення релігійних репресій.

Візантійські майстри-мозаїсти невпинно удосконалювали успадковану від греко-римської епохи техніку мозаїчного живопису. Вони розробили багатющу палітру смальт, незвичайно збагатили фактуру мозаїчної кладки, підсиливши її виразні засоби. Вони навчилися до кінця використовувати декоративні властивості скла і всі його оптичні ефекти. Розташовували смальтові кубики похило, під різними кутами, створюючи цим тонку гру світла на поверхні картини; вони почали зіставляти кубики в сміливих колірних контрастах з тим, щоб здалека, зливаючись, вони давали цілісний живописний образ. Так іноді, щоб додати особливо ніжний колорит якої-небудь частини зображення, вони вставляли один-два яскравих кубика, які з відомої відстані оптично розчинялися на світлому фоні, додаючи йому якнайтонший колірний відтінок, недосяжний іншими засобами. Нарешті, вони навчилися використовувати шви як один з важливих фактурних компонентів мозаїчної кладки і нерідко навмисно потовщували, підкреслювали їх.

Великого розквіту візантійський мозаїчний живопис досягає в VI ст. при імператорі Юстініані - в епоху затвердження світової могутності Східної імперії з її неосяжною територією.

На жаль, в Константинополі нічого не збереглося з мозаїк V- VI ст., які могли б характеризувати мозаїчний живопис Візантії столичної школи часу її першого розквіту. Недавно відкритий мозаїчний фрагмент в константинопольській церкві св. Миколи, на якому з величезною майстерністю зображена голова ангела, відноситься до VII ст.

З найбільш значними зразками мозаїчного живопису VI ст. ми знайомимося по пам’ятках, що збереглися на стінах церков м. Равенни - тодішнього центру візантійського наміснитцтва в Італії.

Ці розписи вважаються одним з найвидатніших пам’ятників мозаїчного мистецтва того часу. Зокрема, в церкві Сан-вітале в загальному ансамблі декоративного живопису зображені імператор Юстініан з дружиною Феодорой в оточенні їх свити. При відомій нерухомій умовності розташування фігур особи обкреслені сміливими, чіткими лініями і вражають гостротою індивідуальних характеристик. Очевидно, багато хто з них писаний з натури. Колірна характеристика їх також дуже виразна. Рожевий колір щік досягнутий включенням двох-трьох кубиків яскраво-червоної смальти. Сивіюче волосся дане поєднанням чорних і сірих кубиків.

Про високу досконалість мозаїчного живопису того часу можемо судити також по мозаїках VII ст. церкви першого Пречистого в Нікеї, які зображають трон в оточенні чотирьох фігур ангелів, що втілюють собою "сили небесні".

Ці фігури написані з великою майстерністю і виділяються на темному золоті мозаїчного фону у всьому багатстві виблискуючих фарб. Обличчя вражають своїм живим виразом.

До цінних пам’яток мозаїчного живопису VII ст. відносяться також мозаїки в Салоніках. Ці роботи відрізняються високою майстерністю виконання і багатством фарб, але, на жаль, вони дійшли до нас в сильно зруйнованому стані.

3. Мозаїки в епоху іконоборства

У епоху іконоборства, що охоплює VIII і IX ст., у візантійському храмовому живописі допускалися лише нерелігійні сюжети: зображення птахів, тварин, рослин, орнаменти. Церковні фрески і мозаїка з людськими фігурами розглядалися як прояв ідолопоклонництва і нещадно знищувалися. У імператорських палацах набув широкого поширення світський мозаїчний живопис, що прославляв військові подвиги імператорів і що зображала сцени з придворного життя.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат