На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Інтуїція


Людина з розвинутою інтуїцією вміє тонко вловлювати підсвідому інформацію – наприклад, за інтонацією, мімікою, жестами, виразу очей здатен зрозуміти багато з того, що його співбесідник не хоче або не може сказати відкрито. Майже вся така інформація не потрапляє у поле нашої уваги і не доступна свідомому контролю, але вона не зникає для нас зовсім, формуючи на рівні несвідомого особливий, інтуїтивний досвід. Інтуїтивний досвід складається не дивлячись на бажання і волю, він не може бути ні мимовільним явищем, ні повторений людиною, хоча суттєво впливає на характер нашої діяльності та поведінки. Інтуїтивний досвід визначає русло, в якому протікає мислення.

творче мислення.

В 1926 році американський дослідник Грехем Уоллес запропонував відому зараз схему процесу творчого мислення. Він розробив її на основі даних самоспостережень відомих вчених, перш всього німецького фізіолога, фізика та математика Германа Гельмгольца та французького математика Анрі Пуанкаре. Уоллес в цьому процесі виокремив чотири стадії.

Перша стадія – подготовка. Вона включає збір необхідної інформації про проблему, свідомі пошуки її рішення та обдумування.

Філософський досвід говорить про те ж саме, але іншими словами: необхідно мати період, коли нічого не виходить, коли ти думаєш, робиш спроби, але вони до вирішення не приводять.

Друга стадія – інкубація. Виношування проблеми. Період застою. Насправді відбувається глибинна несвідома робота над задачою, причому на рівні свідомості людина може про неї і не думати.

Філософський підхід: коли посадив, полив – необхідно подивись, що вийде. Дати природі зробити необхідні операції.

Третя стадія – просвітлення. Захват, відкриття, інсайт. Настає завжди несподівано, раптово та схожа на певний різкий скачок. Рішення в цей момент народжується у вигляді символу, думки-образу, який важко описати словами.

Четверта стадія – перевірка. Образ виводиться у слова, думки вибудовуються в логічну послідовність, відкриття, чи то рішення певної проблеми пояснюється.

інсайт як спосіб

Момент осяяння (інсайту), народження ідеї є кульмінацією інтуїтивного творчого процесу. І до сих пір він зостається невловимим, таємничим, майже містичним явищем. Якби таємницю осяяння вдалося розгадати і його можна було би використовувати, то великі відкриття відбувалист по бажанню, за інструкціцєю, на замовлення. Легкодоступним стало б і рішення любих життєвих проблем, і добування нових знань про світ, і осягнення глибоких істин – все те, що зазвичай дається людям більшою ціною.

Хоча і психологи, і філософи згодні в головному: шлях, який веде до інсайту, загалом відомий. Необхідно наполегливо та зосереджено трудитись над конкретною проблемою – всебічно досліджувати її, намагаючись отримати максимум інформації, знову і знову роздумувати про неї, пристрасно мріючи знайти рішення, але в той же час не зачіплюватись за це своє бажання. Внутрішнє осяяння є результатом довготривалої несвідомої роботи. Деякий час необхідно жити ідеєю (проблемою), не знаходячи рішення, і, швидше всього, в один чудовий момент воно осяє свідомість, точно удар блискавки, і принесе з собою незвичне по силі переживання розуміння, ясності, злету, прорива, щастя.

Французький математик Анрі пуанкаре про осяяння:

«Те, що вас здивує перш всього, - це видимість внутрішнього осяяння, який являється результатом довготривалої неусвідомленої роботи; роль цієї несвідомої роботи в математичному винаході мені здається безсумнівною.

Часто, коли працюють над складним питанням, з першого разу не вдається нічого хорошого, потім наступає більш чи менш довготривалий період відпочинку, і потім знову приймаються за справу.

Протягом першої півгодини справа знову не рухається, а потім раптом необхідна ідея приходить в голову.

Можна було б сказати, що свідома робота стала більш продуктивною, так як була перервана, і відпочинок повернув йому силу і свіжість. Але більш вірогідно припустити, що цей відпочинок був заповнений несвідомою роботою і, що результат цієї роботи раптово з`явився…

Необхідно сказати, що несвідома робота можлива, або ж просто – продуктивна, лише в тому випадку, коли їй передує і за нею слідує свідома робота. …Раптовий захват відбувається тільки після декількох днів свідомих зусиль, які здавались абсолютно непродуктивними…

Необхідність… періода свідомої роботи після осяяння ще більш зрозуміла. Необхідно використати результати цього осяяння, упорядкувати докази.

Але особливо необхідно їх перевірити…Я вже говорив про почуття абсолютної впевненості, яке супроводжує осяяння, зазвичай воно не буває помилковим, але необхідно побоюватись впевненості».

Німецький фізіолог, фізик та математик Герман Гельмгольц про сяяння:

«Ці щасливі «наития» нерідко вторгуються в голову так тихо, що не зразу помітиш їх значення, іншого разу лиш випадковість вкаже згодом, коли і при яких обставинах вони приходили: з`являється думка в голові, а звідки вона – не знаєш сам. Але в інших випадках думка осяює нас раптово, без зусилля, як захват. Наскільки можу судити за особистим досвідом, вона ніколи не народжується у стомленому мозку і ніколи – за письмовим столом.

Кожного разу мені приходилось спершу по-всякому перекручувати мою задачу на всі лади, так, щоб усі її вигиби та сплетіння залягли в голові та могли бути знову пройдені напам`ять, без допомоги письма. Дійти до цього майже неможливо без довготривалої роботи. Потім, коли проходила втома, необхідною була годинка повної тілесної свіжості та спокою – і лиш тоді приходили насправді гарні ідеї.

Часто… вони з`являлись зранку, при продудженні, як примічав Гаусс. Особливо з охотою вони приходили… в години неспішного підйому по лісистим горам, у сонячний день. Найменша кількість спиртного напою якби відлякувала їх геть».

розвиток інтуїції

У статті, автором якої є Єлєна Сікірічь, в журналі «Новий Акрополь» зазначені чотири пункти, «щоб розвивати та побуджувати» інтуїцію:

1. Не застрявати надовго у малих, побутових питаннях та проблемах. Кожного дня знаходити час, щоби «возвысить сознание». Відсікати непотрібні думки, емоції та накручування.

2. Навчитись «не думати» у важливі моменти. Інтуїція починає працювати тоді, коли притупляється логічне мислення.

3. відмовлятись від стереотипних підходів. Кожного разу переосмислювати по-новому, що вже знаєш. У любу дію привносити творчість (креативність – ментальний феномен, сутність якого полягає у здатності людини створювати нове, до того невідоме (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-ехнологічні, управлінські чи інші інновації тощо)). Необхідними компонентами творчрсті є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчрсті).

4. Проявляти зусилля та ініціативу. Не перебувати в бездії. Коли виникає любе питання, робити все, щоби знайти на нього відповідь самому.

Наукові відкриття та інтуїція

Зоставатись дитиною. Одного разу грузова машина застряла під путепроводом, тому що кузов був надто високим. Міліція та дорожна служба намагалась проштовхнути його, але нічого не вийшло. Усі вимовляли свої пропозиції, як визволити машину. Спочатку вирішили зняти частину груза, але від цього машина стала легшою, припіднялась на рессорах і ще більше застряла під мостом. Пробували використовувати лом. Коротше кажучи, робили все, що зазвичай роблять в таких випадках, але було лиш гірше.

Раптово підійшов шесирічний хлопчик а запропонував випустити небагато повітря з шин. Проблема зразу ж була вирішена.

Міліція та дорожна служба не змогли звільнити машину тому, що дуже багато знали, і все, що вони знали про звільнення застрявших машин, зводилось, так чи інакше, до використання сили. Тоді, коли нам вдається відволіктись від відомих рішень, ми починаємо дійсно вловлювати суть проблеми.

Відкриття бензольного кільця. Після повного робочого дня над підручником хімії Фрідріх Август Кекуле відчув себе розчарованим. «Все погано, - вирішив хімік, - моя душа зайнята не тим». Кекуле придвинув кресло поблище до камину і почав дивитись на язики вогню. Доволі довго він роздумував про молекулу бензолу, будова якої продовжувала вислизувати від нього. В кінці кінців, як він признався потім, він був у стані дрімоти. Те, що відбулось потім, увійшло в науковий фольклор як найвеличніша хвилина.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат