На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом

Реферати > Правознавство > Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом

ВСТУП

«Кримінальний кодекс України має своїм завданнями правове забезпечення охорони прав і свобод людини та громадянина, власності, громадського порядку ,громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру та безпеки людства , а також запобігання злочинам»[1].

Однією з груп суспільних відносин , що потребує захисту від протиправних посягань є відносини в сфері господарської діяльності. Про важливість даної сфери суспільних відносин свідчить конституційне положення , що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України). Відповідно до статті 6 Господарського кодексу Укрвїни загальними принципами господарювання є:

· забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб’єктів господарювання;

· свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;

· вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;

· обмеження державного регулювання економічних процесів у зв’язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;

· захист національного товаровиробника;

· заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

При цьому, надаючи широкі права особам, які займаються господарською діяльністю, держава встановлює для них певні обов’язки та юридичну відповідальність за невиконання цих обов’язків. Однією з умов здійснення в Україні господарської діяльності є державна реєстрація суб’єктів такої діяльності. Крім цього, існує перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, займатися якими заборонено, або щодо яких існують обмеження[2].

Як зазначалося вище завдання Кримінального кодексу полягає в протидії незаконним видам господарської діяльності , що завдають шкоди особі та суспільству, захисту від злочинних посягань на цивілізовану, правомірну господарську діяльність, забезпечують реалізацію прав і законних інтересів осіб, які займа­ються суспільно корисною діяльністю.

Оскільки Кримінальний кодекс містить 40 статей об’єднаних в VIII розділ

( найбільший в кодексі), виникає потреба в систематизації цього розділу. Існує багато підходів до класифікації цих статей, однак більшість вчених виділяє злочини проти: 1.Інтересів держави в сфері регламентації порядку здійснення господарської діяльності 2. Інтересів держави в сфері регламентації зовнішньоекономічної діяльності 3. Інтересів держави в сфері регламентації фінансової та кредитної діяльності 4. Бюджетної політики 5. Приватизації майна 6. Правомірної підприємницької діяльності 7. Інтересів споживачів.

Дана робота присвячена розкриттю проблеми пов’язаної з кваліфікацією злочинів проти порушень інтересів держави в сфері регламентації порядку здійснення господарської діяльності , і зокрема , порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, відповідальність за які передбачена статтею 213 КК України. Дана проблема розкрита шляхом дослідження окремих елементів складу злочину, тобто об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта, суб’єктивної сторони, а також визначенням особливостей кваліфікації цього злочину.

Об’єкт злочину проти порядку здійснення операцій з металобрухтом .

З’ясування виду об’єкту та класифікація об’єктів є необхідними, адже це сприяє більш повному розкриттю сутності, а також суспільно-правової значущості об’єктів, дають змогу визначити їхній вплив на розвиток кримінального законодавства і вдосконалення практики його застосування.

В науці кримінального права склалося декілька підходів до об’єкта складу злочину. Російські вчені, зокрема професор А.В. Наумов, визначає об’єкт злочину, як «интересы, охраняемые уголовным законом»[3].Тому ,якщо застосувати цю концепцію до ст 213 КК України, то об’єктом цього злочину будуть інтересів держави в сфері регламентації порядку здійснення операцій з металобрухтом. Інтереси держави в цьому випадку полягають в контролі за заготівлю та переробку металобрухту кольорових і/або чорних металів. Метою такого контролю є отримання прибутків державою від ліцензування цього виду діяльності та забезпечення меншення негативного впливу виробництва на навколишнє середовище( шляхом обмеження кількості підприємств які переробляють даний ресурс).

Однак, найбільш визнаною є точка зору ( зокрема професора Бажанова М. І.), згідно з якою об'єктом будь-якого злочину є охоронювані законом про кримінальну відповідальність суспільні відносини. Виходячи з цього структурними елементами суспільних відносин ( а отже об’єкта злочину) є: 1) суб'єкти (носії) відносин; 2) предмет, з приводу якого існують відносини; 3) соціальний зв'язок (суспільно значуща діяльність) як зміст відносин.[4].

Якщо застосувати таку конструкцію до досліджуваної статті, то суб’єктами (носіями)даних відносин є держава з однієї сторони, фізичні та юридичні особи (в особі засновників, учасників, службових осіб підприємств, установ, організацій що здійснюють незаконні операції з металобрухтом) які займаються операціями з металобрухтом, надають сховища, приміщення та споруди для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організують незаконні пунктів прийому, схову та збуту металобрухту – з іншої сторони.

Предметом злочину є структурний елемент суспільних відносин, охоронюваних кримінальним законом, через вплив на який цим відносинам заподіюється або може заподіюватись шкода. Іншими словами предметом злочину є речі матеріального світу, з приводу яких здійснюється злочин. Отже, предметом досліджуваного злочину є

1) металобрухт; 2) приміщення та споруди, в яких розта­шовуються незаконні пункти прийому, схову та збуту металобрухту; 3) вказані неза­конні пункти.

Кримінальний кодекс України не містить роз’яснень щодо зазначених вище зазначених понять, оскільки ця стаття носить банкетний характер і для визначення понять, що згадуються у ній необхідно звертатись до спеціальних законів, що регламентують дані питання.

Так, Закон України «Про металобрухт», прийнятий у 1999 р., у ст.1 визначає поняття металобрухту як - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів;

Існують окремі нормативні акти які встановлюють перелік об’єктів що належать до металобрухту,зокрема, перелік видів металобрухту, що утворився у військових частинах, військових установах, військових навчальних закладах Збройних Сил та інших військових формуваннях, експорт якого забороняється. Перелік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. №1595 визначає що вважається металобрухтом, що утворився при розібранні списаної віїськової техніки техніки: авіаційної техніки та авіаційни двигунів, артилерійського та зенітно-ракетного озброєння, антенних систем радіолокаційних станцій ракетних комплексів та шахтних пускових установок, бронетанкової та інженерної техніки відпрацьованих акумуляторних батарей, кабелів електропостачання та зв’язку, обмоток електричних машин кораблів, плавзасобів автомобільного транспорту та протипожежної техніки легкого озброєння та індивідуальних засобів бронезахисту металобрухт, отриманий від утилізації боєприпасів

Хоча згаданий Закон містить два поняття металобрухту – побутовий (непридатні для прямого використання вироби побутового призначення або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які втратили експлуатаційну цінність) та промисловий ( непридатні для прямого використання в промисловості та інших галузях економіки вироби або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів) кримінальний закон не містить обмежень відповідальності в залежності від того, з яким саме – побутовим чи промисловим металобрухтом – здійснювались незаконні операції. Незаконні операції збудь яким зцих видів металобрухту є кримінальнопротиправні.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат