На сайті 11892 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Сторінками давньогрецької теогонії

Реферати > Астрономія, авіація, космонавтика > Сторінками давньогрецької теогонії

Існує безліч легенд про найвідоміші сузір'я Великої й Малої Ведмедиці. За одним з грецьких міфів, Каллісто, дочка царя й правителя Аркадії Лікаона, була надзвичайною красунею. Верховний бог Зевс спокусився красою Каллісто і з'явився до неї в образі Аполлона. Розгнівана дружина Зевса, Гера, перетворила Каллісто на потворну ведмедицю. (За деякими міфами, Зевс власноручно перетворив Каллісто на сузір'я Великої Ведмедиці, щоб врятувати її від помсти Гери). Одного разу юний Аркад, син Каллісто і Зевса, повертаючись з полювання, побачив біля дверей свого будинку дику ведмедицю. Зевс стримав руку Аркада від убивства власної матері, а Каллісто він узяв до себе на небо, увічнивши в сузір'ї Великої Ведмедиці. На сузір'я Малої Ведмедиці він перетворив улюбленого собаку Каллісто. Зевс забрав на небо й Аркада, якого перетворив на сузір'я Волопаса, щоб той століттями стеріг на небесах свою матір. Головна зоря сузір'я Волопаса — Арктур, що означає «страж ведмедиці». А Велику й Малу Ведмедицю ми можемо спостерігати протягом цілого року, тому що вони є сузір'ями, що не заходять за обрій. Вони найяскравіші й найпомітніші на північному небі. За зорями цих сузір'їв перевіряють зір: кожна зоря повинна бути добре помітна.

На небі також є сузір'я Кассіопеї. Грецька міфологія розповідає, що колись Ефіопією правив цар Цефей, у якого були красуня-дружина Кассіопея і не менш чарівна дочка Андромеда. Якось Кассіопея мала необережність похвалитися перед нереїдами, божествами моря, своєю красою й красою дочки. Красуні-нереїди обурилися й нарадили своєму батькові Посейдонові, богові моря, покарати самовпевнену Кассіопею. Посейдон наслав на Ефіопію величезне чудовисько — Кита. Кит лютував, спустошував і нищив країну. Як спокутну жертву Посейдонові Цефей і Кассіопея вирішили віддати на поживу чудовиську Андромеду, її ланцюгами прикували до прибережної скелі, і вона почала чекати своєї нещасливої долі. У цей час над Ефіопією на Пегасі мчав Персей, який нещодавно вийшов переможцем із бою з Горгонами. Він побачив прикуту до скелі неймовірної краси дівчину і жахливе чудовисько, що лаштувалося її з'їсти. Він безстрашно кинувся в бій з Китом. Під час битви Персей використовував голову Медузи Горгони. Зустрівшись із нею поглядом, Кит скам'янів і потонув. Андромеда була врятована. Цефей на знак вдячності віддав дочку за Персея. З того часу на небі з'явилися у вигляді сузір'їв герої цього міфу: Кассіопея, Цефей, Андромеда, Персей, Пегас і Кит. Хоча деякі міфи кажуть, що Кассіопею саме розгніваний Посейдон перетворив на сузір'я.

У середині вересня особливо добре помітні на небі сузір'я Андромеди й сузір'я Пегаса. Три зорі сузір'я Пегаса і зорі а Андромеди утворюють фігуру, що одержала в астрономів назву «Великий квадрат». У сузір'ї Пегаса спостерігається яскраве кулясте скупчення; якщо його розглядати крізь телескопічне устаткування, то виявиться, що скупчення складається майже з шести мільйонів світил. Крилатий Пегас, за грецькою міфологією, виник з обезголовленого Персеєм тіла Медузи Горгони.

Надзвичайно цікавою є також легенда, завдяки якій виникли сузір'я Оріон і Скорпіон. Велетень Оріон, син Посейдона, прославився як чудовий мисливець. Юнак почав вихвалятися своїми мисливськими перемогами над тваринами, за що могутня Гера наслала на нього скорпіона. Оріон очистив острів Хіос від диких звірів, за що попросив у царя острова Ойнопіона руки його дочки. Цар відмовив Оріонові. Велетень вирішив викрасти дівчину, і цар помстився йому: напоївши його доп'яна, засліпив. Оріон за допомогою одного з учнів Гефеста попрямував до сходу сонця. Прийшовши туди, він підставив очі під промені вранішнього сонця і прозрів, але від укусу посланого Герою скорпіона Оріон все-таки загинув. Зевс помістив Оріона в себе на небі таким чином, що він завжди може втекти від свого переслідувача — Скорпіона. Справді, якщо спостерігати за зоряним небом, ці сузір'я ніколи не можна побачити одночасно.

Одним із найнепомітніших сузір'їв на небі вважається сузір'я Рака. Біля двох тисяч років тому за цим сузір'ям люди навчилися визначати період літнього сонцестояння, тобто найтриваліший світловий день. Сонце, досягнувши в цей час граничного віддалення на північ, починало «задкувати». Після цього тривалість дня поступово починала зменшуватися.

За давньогрецькими міфами Геракл, щоб стати безсмертним, здійснив 12 подвигів. Другий його подвиг пов'язаний з перемогою над лернейською гідрою, яка викрадала худобу і спустошувала землі в околицях Лерни. Під час боротьби Геракла з гідрою на допомогу їй виповз Каркін — величезний рак, який вчепився в ногу Гераклові. Герой розчавив рака, але Гера, яка не любила Геракла, помістила Рака на небо.

Із сузір'ям Лева також пов'язаний період літнього сонцестояння. За ним почали орієнтуватися близько 4,5 тис. років тому, визначивши, що саме в цьому сузір'ї знаходиться точка літнього сонцестояння і настає найспекотніша пора року. Напевно, тому Лев став у багатьох народів символом вогню.

Давні народи Месопотамії називали це сузір'я «великим вогнем», а деякі інші народи пов'язували цю тварину з пекельною спекою. Вони гадали, що Сонце одержує додаткову силу і жар, знаходячись серед зір Лева. У Єгипті ж левині прайди на період максимальної спеки в пустелі йшли в долини Нілу, який у цей час розливався. Тому єгиптяни на затворах шлюзів іригаційних каналів поміщали зображення левиних голів.

Поруч із сузір'ям Лева розташоване сузір'я Діви, разом ці два сузір'я уявлялися давнім людям у вигляді сфінкса — міфічної істоти з головою жінки й тілом лева. Частіше ж усього Діву, у залежності від міфологічних уявлень, ототожнювали з Фемідою — богинею правосуддя, Астреєю — богинею справедливості, із Реєю — найдавнішою богинею грецької міфології, матір'ю богів. За давньогрецькою міфологією, Астрея — богиня справедливості — жила серед щасливих людей золотого століття. Коли ж світ зіпсувався, серед людей почала процвітати аморальність, Астрея, щоб не бачити всього цього жаху, покинула землю і піднеслася на небо, ставши сузір'ям Діви.

У збережених до нашого часу зображеннях Діви можна побачити, що богиня тримає в руках жезл Меркурія і епіку (у перекладі з латини «колосся»). Спіка — найяскравіша зоря сузір'я. Загалом стає зрозуміло, що сузір'я це було пов'язане із сільськогосподарською діяльністю і вказувало на початок землеробських робіт.

Терези — символ рівноваги. У сузір'ї Терезів, найімовірніше, раніше знаходилася точка осіннього рівнодення, тобто в природі наставала рівність дня й ночі. Поява на небі Терезів у середніх широтах вказувала хліборобам, що настав час сівби, давнім єгиптянам нагадувала про збирання першого весняного врожаю, іншим хліборобам — про зважування зібраного врожаю.

За одним з грецьких міфів Астрея, за допомогою ваг, вершила правосуддя: зважувала долі людей, оцінювала їхні вчинки, щоб потім покарати брехунів, ошуканців, злочинців та ін. Зевс вирішив, що Терези дочки варто помістити на небо, щоб вони були вічним нагадуванням людям про необхідність дотримуватися законів.

Скорпіон — сузір'я пізньої осені, і за обрисами дійсно нагадує цю отруйну тварину. З приходом осені природа начебто вмирає, але, подібно до бога Діоніса, вона знову готова пробудитися навесні. За легендами, осіннє Сонце «жалила» отруйна істота, після чого світило ставало слабким, блідим і «хворіло» протягом усієї зими.

Як уже було сказано вище, велетень Оріон був укушений Скорпіоном, якого потім Гера сховала на діаметрально протилежній частині небесної сфери. Згодом цей Скорпіон жахливо налякав Фаетона, сина Геліоса, який ослухався батька і вирішив промчатися небом на вогненній колісниці. Як розповідає міфологія, Фаетона спопелив вогненний жар.

На думку астрологів, Скорпіон ставав особливо лиховісним, коли в нього входила планета нещасть — Сатурн. У такій комбінації Скорпіон символізував смерть.

У сузір'ї Скорпіона спостерігаються численні яскраві зоряні скупчення, у ньому також нерідко спалахують нові зорі.

У сузір'ї Стрільця Сонце знаходиться взимку, тому воно символізує кінець старого й початок нового року. Стрілець завжди зображується з двома обличчями, при цьому одне з них звернене в минуле, інше — у майбутнє. Відповідно до давньогрецького міфу мудрий кентавр Хірон створив модель небесної сфери й у Зодіаку відвів одне місце для себе. Але підступний кентавр Кротос обманом випередив Хірона і, перетворившись, став сузір'ям Стрільця. Могутній Зевс перетворив Хірона після смерті на сузір'я Кентавра. Тому серед сузір'їв можна знайти двох кентаврів, але одного з них, а саме Стрільця, боїться навіть Скорпіон, тому що на нього дивиться вістря стріли, спрямоване колишнім Кротосом.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат