Отже, як бачимо з таблиці 3.19, фактичні ціни перевищують заплановані по більшості матеріалів, які були витрачені на підприємстві за грудень 2000 року. Таким чином, одною з причин збільшення матеріальних витрат у періоді, що аналізується, стало зростання цін на матеріали. Кількісний вплив цієї причини на загальну величину матеріальних витрат продукції відповідно до застосованої методики економічного аналізу [17] розраховується за наступною формулою:
∆Вм1 =∑i=n1(Цмфi – Цмпi )×Qмфi , де (3.15)
Цмфi - фактична ціна i-го виду матеріалів, грн;
Цмпi - планова ціна i-го виду матеріалів, грн;
Qмфi - фактична кількість витрачених матеріалів i-го виду.
Відповідно до вищенаведеної формули збільшення матеріальних витрат внаслідок зростання цін становить: ∆Вм1 = 112 грн (див. таблицю 3.19), що дорівнює лише 0,1% (112/116200×100%) від загальної величини матеріальних витрат у періоді, що аналізується.
Загальне збільшення матеріальних витрат відповідно призводить до зростання собівартості одиниці продукції, яке розраховується по формулі:
∆См = ∆Вм , де (3.16)
Qвф
∆См - збільшення собівартості одиниці продукції внаслідок зростання матеріальних витрат, грн./м;
∆Вм - зростання матеріальних витрат у періоді, що аналізується, грн.
Qвф - фактичний обсяг випуску продукції, метрів.
Таким чином, внаслідок зростання цін на матеріали собівартість одиниці продукції збільшилась на: ∆См1 =112/3710 = 0,030189 грн./м.
Крім того, собівартість продукції може збільшуватися за рахунок понаднормативних витрат матеріалів. Понаднормативні витрати є наслідком перевищення встановлених планом нормативів розходу матеріалів на виробництво одиниці продукції. Отже, відносно умовно-змінної частини загальних матеріальних витрат величина збільшення собівартості одиниці продукції внаслідок понаднормативного розходу матеріалів визначається по формулі:
∆См2.1 = ∑i=n1Q мф(у×з)i Цмпi ∑i=n1Qмп(у×з)i Цмпi , де (3.17)
Qвф Qвп
∆См2.1 - збільшення собівартості одиниці продукції внаслідок понаднормативного розходу матеріалів, грн./м;
Qмф(уз)i - фактична кількість витрачених матеріалів i-го виду, що відносяться до складу умовно-змінних витрат;
Qмп(уз)i - планова кількість витрачених матеріалів i-го виду, що відносяться до складу умовно-змінних витрат;
Цмпi - планова ціна матеріалів i-го виду, грн.;
Qвф - фактичний обсяг випуску продукції, метрів.
Qвп - плановий обсяг випуску продукції, метрів.
Таким чином, збільшення собівартості одиниці продукції внаслідок понаднормативних витрат матеріалів, які відносяться до складу умовно-змінних витрат становить:
∆См2.1 = 69203/3710 - 70657/3800 = 0,0591524 грн./м.(див. таблицю 3.19, рядок 22)
Як бачимо, внаслідок понаднормативного розходу матеріалів, які відносяться до складу умовно-змінних витрат собівартість одиниці продукції збільшилася на 0,07% (0,0591524/79,7035×100%).
Тепер визначимо збільшення собівартості продукції відносно величини умовно-постійних витрат. Оскільки умовно-постійні витрати не залежать від обсягу виробництва, то вони нормуються за своєю абсолютною величиною. Таким чином, збільшення матеріальних витрат внаслідок понаднормативного розходу матеріалів, які входять до складу умовно-постійних витрат визначається по наступній формулі:
∆Вм2.2 =∑i=n1(Qмфi – Q мпi )×Цмпi , де (3.18)
∆Вм2.2 - збільшення матеріальних витрат внаслідок понаднормативного розходу матеріалів, зі складу умовно-постійних витрат, грн;
Qмфi - фактична кількість витрачених матеріалів i-го виду, грн;
Q мпi - планова кількість витрачених матеріалів i-го виду, грн;
Цмпi - фактична ціна i-го виду матеріалів, грн.
Отже, збільшення витрат внаслідок понаднормативного розходу матеріалів, що входять до складу умовно-постійних, становить:
∆Вм2.2 = 4943 - 4965 = 22 грн. (див. таблицю 3.19, рядок 23), що складає 0,03% (22/74280) від загальної величини витрат матеріалів. Відповідно, собівартість одиниці продукції за рахунок цих понаднормативних збільшилась на: ∆См2.2 = 22/3710 = 0,00593 грн./метр, що дорівнює близько 0,007% (0,00593/79,7035×100%) від фактичної собівартості продукції.
Таким чином, загальне збільшення собівартості одиниці продукції внаслідок понаднормативних втрат дорівнює:
∆См2 = ∆См2.1+∆См2.2 =0,0591524+0,00593=0,0650824 грн./метр, тобто 0,082% (0,0650824/79,7035×100%) від фактичної собівартості продукції.
Крім того, умовно-постійні витрати викликають зростання собівартості одиниці продукції в умовах зменшення обсягу виробництва за рахунок збільшення їх питомої ваги. Величина збільшення собівартості внаслідок вищезазначеної причини відповідно до методики економічного аналізу [17] розраховується по наступній формулі:
См3 = Вмф(уп) Вмф(уп) , де (3.19)
Qвф Qвф+∆Q
Вмф(уп) - фактичні умовно-постійні витрати матеріалів, грн;
∆Q - величина зменшення обсягу виробництва продукції, метрів.
Відповідно до вищенаведеної формули збільшення собівартості одиниці продукції внаслідок збільшення питомої ваги умовно-постійних витрат становить: ∆См3 = 4965/3710 - 4965/(3710+761,05) = 0,2277975 грн./м, що дорівнює 0,286% (0,2277975/79,7035×100%) від загальної величини фактичної собівартості.
Як бачимо з таблиці 3.18, на собівартість продукції у періоді, що аналізується істотний вплив оказували витрати електроенергії. Дані про розхід електроенергії на підприємстві за грудень 2000 року наведені у наступній таблиці.
Таблиця
3.20
Дані про витрати електроенергії за грудень 2000 р.
№ з/п |
Напрямок витрачання електроенергії |
Одиниці виміру |
Кількіні витрати електроенергії |
Ціна електро-енергії, грн. |
Вартісь витраченої електроенергії, грн. |
Переви-щення ціни за фактом над планом |
Збіль-шення витрат внаслі-док ро-сту цін | ||||
факт |
план |
факт |
план |
факт |
план |
факт за цінами плану | |||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
1. |
На виробництво продукції |
КВт∙ч |
180000 |
207692 |
0,14 |
0,13 |
25200 |
27000 |
23400 |
0,01 |
1800 |
2. |
На освітлення приміщень |
КВт∙ч |
24857 |
23077 |
0,14 |
0,13 |
3480 |
3000 |
3231 |
0,01 |
248,57 |
3. |
Разом |
КВт∙ч |
204857 |
230769 |
0,14 |
0,13 |
28680 |
30000 |
26631 |
0,01 |
2048,57 |