На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Куріння та діти: як захистити права дітей

Реферати > Правознавство > Куріння та діти: як захистити права дітей

Зміст

1. Що ми маємо на увазі, коли говоримо про порушення прав дитини – 3 стр.

2. Конвенція про права дитини – 3 стр.

2.1. Право на здоровя – 4 стр.

2.2. Тютюн та здоровя – 5 стр.

3. Тютюн є прямою загрозою правам дитини – 6 стр.

4. Право дитини бути вільним від куріння дорослих – 7 стр.

5. Повага до поглядів дитини: вільні від диму школа, лікарня, оселя – 8 стр.

6. Право на добробут: не купуйте сигарети, купіть хліба – 10 стр.

7. Право на правдиву і повпу інформацію про тютюн – 10 стр.

8. Як ми можемо захистити права дітей на свободу від тютюну – 11 стр.

9. Чи є таке право – „право курити”? – 12 стр.

9.1. Куріння не є природною потребою людини і не потребує поваги чи захисту – 12 стр.

9.2. Куріння - це не індивідуальний вибір, а поведінка, спровокована і уміло спрямована тютюновою індустрією – 12 стр.

9.3. Курити можна лише там, де це не зашкодить присутнім – 12 стр.

9.4. Обмеження на куріння захищає право на чисте повітря і здорове середовище не лише тих, хто не курить, але і тих, хто курить – 13 стр.

Що ми маємо на увазі, коли говоримо про порушення прав дитини

Ми діти в розмові про наші права одразу вигукуємо: "Я дорослий, я маю право .". І далі виголошуємо список бажань від "дивитись мультики цілий день", "пізніше лягати спати" до "курити", "пити" та "не повертатися додому ночувати".

Дорослі у відповідь на питання про права дитини починають розмову про далеких африканських дітей, яких не можна експлуатувати, потім переходять до того, що не можна продавати дітей, потрібно забезпечувати їм належні умови життя. Складається враження, що у нас, місцевих дітей усе в цьому плані чудово, всі дотримуються Конвенції про права дитини, адже вони люблять своїх дітей.

Це не зовсім так. Тобто дорослі нас люблють, але права порушують. У нас, неповнолітніх, є базове право на умови життя, які не загрожують здоров'ю.

Виявляється, біля половини українських дітей щоденно зазнають кричущого порушення своїх прав. Як? Вони змушені вдихати тютюновий дим.

Конвенція про права дитини

Конвенцію про права дитини було прийнято 20 листопада 1989 року, вона набула сили 2 вересня 1990 року, ратифікована Україною 27 лютого 1991 року. До десятої річниці прийняття Конвенції (листопад 1999 року) її ратифікували всі країни світу, крім двох - Сомалі та США. Прийняття Конвенції стало кульмінацією майже 70-річної боротьби за те, щоб міжнародне співтовариство визнало особливі потреби та незахищеність дітей. Конвенція - це не стільки перелік прав дитини, скільки всеосяжний список обов'язків, які держави готові визнати у відношенні до дитини. Ці обов'язки можуть бути прямими, наприклад, надання можливості для освіти або забезпечення належного відправлення правосуддя у відношенні до неповнолітніх, або непрямими, коли вони дозволяють батькам, іншим членам родини або опікунам виконувати обов'язки вихователів та захисників.

Конвенція ставить дитину на центральне місце в домі, в громаді і в суспільстві і виходить із того, що основні права дитини необхідно реалізовувати в комплексі, не відокремлюючи одне "більш важливе" на перший погляд право від інших.

Конвенція охоплює широку гаму прав людини. Традиційно права класифікувались як громадянські та політичні, з одного боку, і економічні, соціальні і культурні, з іншого. Весь сенс Конвенції - підкреслити, що всі права взаємно доповнюють одне інше, забезпечуючи те, що ЮНІСЕФ називає "виживанням та розвитком" дітей. Було визнано корисним згрупувати всю гаму прав, охоплених Конвенцією, у три категорії: забезпечення, захист та участь. Діти мають право на забезпечення в найширших межах, починаючи з імені та громадянства і закінчуючи медико-санітарною допомогою та освітою. Вони мають право на захист від певних дій, наприклад, тортур, експлуатації,

довільного позбавлення волі та необґрунтованого позбавлення сімейної турботи. Діти також мають право на участь у рішеннях, які стосуються їх життя, та на участь у житті громади.

Конвенція базується на чотирьох загальних принципах:

bullet

Попередження дискримінації

bullet

Найкращі інтереси дитини

bullet

Право на життя, виживання та розвиток

bullet

Участь дітей в прийнятті рішень, інформування дітей про їх права.

Дуже важливо підкреслити, що Конвенція розуміє під дитиною людину, яка не досягла 18 років (стаття 1). Часто дорослі підлітків сприймають як не зовсім дітей. Звичайно, підліток заявляє свою дорослість, обстоює своє право приймати самостійні рішення. Дуже важливо поважати самостійність підлітка, дати йому можливість навчитися приймати рішення і нести за них відповідальність. Юридично підліток залишається дитиною, він потребує захисту своїх прав із боку батьків і держави. І саме підлітки виявляються дуже незахищеними у сфері соціальних, духовних прав, права на здоров'я.

Конвенція є по суті своїй революційним документом. Вона визначила основні права дітей, зобов'язала держави, що її підписали, забезпечити законодавчу гарантію прав дітей. Конвенція, таким чином, не є документом прямої дії, на неї складно посилатися в суді. Однак саме вона показує, чого прагнуть люди планети у захисті дітей.

Кожні п'ять років держави-учасниці готують доповідь про кроки по впровадженню Конвенції у місцеве законодавство. Доповіді оцінює та узагальнює Комітет з прав дитини, який складається з 10 незалежних експертів, обраних на 4 роки. Саме Комітет визначає, чи є в країнах прогрес із впровадженням Конвенції і що потрібно робити в інтересах дітей, що живуть у кожній країні.

Право на здоров'я

Як Декларація Об'єднаних Націй з прав дитини 1959 року, так і Конвенція про права дитини 1989 року підкреслюють всесвітнє занепокоєння здоров'ям та добробутом дітей. Діти мають право рости в атмосфері, найбільш сприятливій для здоров'я. Уряди відповідають за впровадження відповідної політики.

Для того, щоб всі діти могли досягти найвищого можливого рівня здоров'я і користуватися найдосконалішими послугами системи охорони здоров'я, в статті 24 передбачені практичні кроки, які мають здійснити країни після підписання та ратифікації Конвенції. Зокрема, країни зобов'язуються скорочувати дитячу смертність, розвивати первинну медико-санітарну допомогу, боротися з хворобами і недостатньою масою тіла, забезпечувати допологовий та післяпологовий догляд, поширювати інформацію, яка стосується здоров'я, та розвивати профілактичні служби.

Таке розуміння базового права дитини на здоров'я передбачає програми вакцинації, доступу дітей до сучасного медичного обладнання, програми з пропаганди грудного вигодовування та багато іншого.

Ми сприймаємо буденно зв'язок таких понять, як здоров'я і лікар. Незважаючи на те, що в системі лікувальних закладів здійснюється і профілактика також, лікар усе-таки має пряме відношення не до здоров'я, а до хвороби та її лікування. Від чого залежить здоров'я в першу чергу? Медики визначають кілька головних факторів: спадковість, якість медичного обслуговування, спосіб життя, фактори зовнішнього середовища. Якість і своєчасність медичного обслуговування забезпечує близько 10-15% реального здоров'я людини, стільки ж залежить від спадковості. Фактори зовнішнього середовища (якість повітря, питної води, харчів) - важливі. Однак помітно, що в одних і тих самих умовах деякі люди хворіють часто, а деякі - зрідка. Виявляється вирішальним фактором здоров'я людини є спосіб життя (він забезпечує до 60% здоров'я). Під ним ми розуміємо і режим, і характер харчування, і заняття фізкультурою, і водні процедури, і, це дуже важливо, неспоживання таких шкідливих речовин, як алкоголь, наркотики, тютюн. Здавалося б, спосіб життя найлегше поміняти, адже він залежить тільки від нас. Але з року в рік повторюється щоденна практика життя. І стає очевидним, що за здоров'я людини відповідає не лікар, а сама людина. А на спосіб життя дитини більш за все впливають його батьки.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат