На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Класифікація організаційних форм і видів економічного контролю

Реферати > Бухгалтерський облік, оподаткування > Класифікація організаційних форм і видів економічного контролю

продає майно, що перебуває у загальнодержавній влас­ності, у процесі його приватизації, включаючи майно лікві­дованих підприємств і об'єктів незавершеного будівництва;

створює комісії з приватизації;

затверджує плани приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності;

укладає договори з посередниками щодо організації під­готовки до приватизації та продажу об'єктів приватизації;

видає ліцензії посередникам;

здійснює зв'язок із місцевими органами приватизації;

вживає заходів щодо залучення іноземних інвесторів до процесу приватизації;

виступає орендодавцем майна цілісних майнових комп­лексів підприємств, організацій, їхніх структурних підрозді­лів, що є загальнодержавною власністю, дає дозвіл підпри­ємствам, організаціям на передавання в оренду майнових комплексів їх структурних підрозділів;

бере участь у створенні спільних підприємств, до статут­ного фонду яких передається майно, що є загальнодержав­ною власністю;

розробляє проекти нормативних актів із питань управ­ління майном, що є у державній власності, та його приватизації;

бере участь у розробці і укладені міждкржавних угод з питань власності та використання державного майна;

представляє інтереси України за кордоном із питань, що стосуються захисту майнових прав держави.

Актуальним є питання про форми власності. Вирішаль­ним у визначенні перспектив його розв'язання є визначення приватної власності. І тут слід особливо зазначити, що вперше на законодавчому рівні передбачається закріпити це право як основу свободи, духовної та економічної незалежності громадян. Поряд із приватною власністю законодавче та­кож закріплюється державна і колективна власність.

Поділ власності на державну і приватну об'єктивно визна­чає два основних суб'єкти права власності: державу і особу.

Щодо колективної власності (власності трудових колек­тивів, колективів-орендаторів, колективних підприємств, кооперативів, господарських товариств, професійних спілок тощо), то ця власність є самостійною формою. Її слід вважа­ти похідною від приватної. Колективна власність — це, по суті, спільна власність окремих осіб. Вона існує в усіх країнах і є лише засобом організації співпраці конкретних людей, у межах якої визначаються відносини між ними, порядок управління колективом і власністю. Через таку організацію і реалізуються функції володіння, користування й розпо­рядження майном.

Фонд має право:

видавати в межах своєї компетенції нормативні докумен­ти, обов'язкові для виконання органами державної виконав­чої влади, іншими юридичними особами, контролювати ви­конання їх;

одержувати інформацію від органів державної виконав­чої влади, необхідну для виконання покладених на Фонд завдань і функцій;

провадити інвентаризацію загальнодержавного майна, що відповідно до державної програми приватизації підлягає приватизації, а також здійснювати аудиторські перевірки ефективності його використання;

затверджувати кошторис витрат із державного поза­бюджетного фонду приватизації в межах, установлених Дер­жавною програмою приватизації майна державних під­приємств.

Міністерство економіки України контролює виконання планів економічного і соціального розвитку держави, затверд­жених Верховною Радою України, виявляє відхилення від

заданих параметрів розвитку окремих галузей народного господарства та вживає заходів щодо запобігання їм, тобто здійснює контроль економіки на макрорівні.

Міністерство фінансів України та його місцеві органи здійснюють контроль за виконанням державного бюджету, затвердженого Верховною Радою України, надходженням коштів та їх видатків і цільового витрачання.

Міністерство праці та соціальної політики України конт­ролює додержання законодавства з питань праці та заробіт­ної плати в галузях народного господарства, тарифних угод з оплати праці механізму регулювання фонду оплати праці. Крім того, Мінпраці та соцполітики України розробляє і затверджує нормативні документи з питань регулювання зай­нятості населення, використання праці та її оплати.

Державний комітет статистики України контролює за даними звітності збалансованість ринку товарами, виконан­ня програм економічного і соціального розвитку держави, наявність товарних, матеріальних, трудових та інших ресур­сів, необхідних для населення і розвитку народного госпо­дарства, здійснює вибіркові контрольні переписи ресурсів тощо.

Урядом України надано право Держкомстату України здійснювати контроль за виконанням міністерствами, держав­ними комітетами і відомствами, концернами, асоціаціями, а також підпорядкованими їм підприємствами і об'єднаннями законодавства і нормативних актів з питань статистики, облі­ку і звітності, забезпечення достовірності державної звітнос­ті, давати обов'язкові для виконання вказівки з усунення виявлених недоліків. Крім того, Держкомстат України має право одержувати від органів управління, підприємств і об'єд­нань статистичну і бухгалтерську звітність та пояснення до неї незалежно від форм власності; перевіряти первинну доку­ментацію і достовірність звітних даних; вимагати письмових пояснень та інших матеріалів з приводу виявлених пору­шень, давати обов'язкові для виконання настанови про усу­нення порушень звітної дисципліни, а також про проведення в необхідних випадках ревізій фінансово-господарської діяль­ності підприємств, об'єднань і організацій. Настанови органів державної статистики підлягають обов'язковому виконанню міністерствами, відомствами, підприємствами і об'єднання­ми з повідомленням їм у 10-денний строк про вжиті заходи.

Держкомстат України має право скасовувати не зат­верджену в установленому порядку звітність, перевіряти стан обліку і звітності на всіх рівнях господарського управління, а в разі виявлення приписок та інших викривлень звітних даних направляти необхідні матеріали в органи прокурату­ри для притягнення винних осіб до відповідальності.

Держкомстат України та його органи на місцях направля­ють органам управління висновки про своєчасність подання і якість звітів підвідомчих їм підприємств і об'єднань, а та­кож здійснюють контроль за притягненням їхніх керівників та інших посадових осіб до відповідальності за подання не­достовірних звітних даних і порушення звітної дисципліни.

Антимонопольний комітет України запобігає створенню монопольного становища на ринку підприємців, що обме­жують конкуренцію певного товару. В противному разі це призводить до порушення ринкових відносин у виробництві і реалізації окремих видів товарів, до недоброякісної конку­ренції у підприємницькій діяльності.

Національний банк України згідно з статутом і законо­давством про банки і банківську діяльність контролює наяв­ність грошей в обігу, використання кредитів за цільовим призначенням, додержання касової дисципліни, правил роз­рахунків у народному господарстві та інших операцій під­приємцями, покладених на банки в умовах ринкових відно­син, а також витрачання коштів з державного бюджету, здійс­нює емісію грошей та регулює грошові відносини у державі. Крім того, він контролює діяльність комерційних банків, реєструє їх, одержує від них баланси, розрахунки економічних нормативів та іншу звітність, провадить ревізії, вносить про­позиції щодо поліпшення їхньої діяльності або про закриття їх, коли вони як акціонерні утворення порушують чинне законодавство. НБУ видає в межах своїх повноважень інст­рукції, положення та інші нормативні документи з касових, розрахункових, кредитних, валютних операцій.

До спеціалізованих органів економічного контролю на­лежать державні комітети, інспекції та ін.

Державний комітет України по стандартизації, метро­логії та сертифікації (Держстандарт України) є централь­ним органом виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Мі­ністрів України. У межах своєї компетенції він здійснює заходи щодо стандартизації, забезпечення єдності та віро­

гідності вимірювань і сертифікації продукції, а також коор­динує роботу інших органів державного управління з цих питань.

Головними завданнями Держстандарту України є:

створення системи нормативно-технічної документації, що встановлює прогресивні вимоги до розробки, виробництва і використання продукції (робіт, послуг) з метою підвищення технічного рівня і якості, гарантування безпеки використан­ня, сумісності та взаємозамінюваності, охорони навколишньо­го середовища, ресурсозбереження, ширшого застосування мало- і безвідходних технологій, а також підвищення ролі споживача у визначенні конкретних характеристик продукції (робіт, послуг);

створення та забезпечення функціонування державної системи сертифікації продукції;

здійснення державного нагляду за впровадженням і додер­жанням вимог стандартів, технічних умов і зразків (еталонів) на продукцію (роботи, послуги) і державного метрологічно­го нагляду, використання прав щодо запобігання випуску недоброякісної продукції;

визначення основних напрямів і координація проведення заходів міждержавного і міжнародного співробітництва, пов'язаних із стандартизацією, метрологією та сертифіка­цією;

організація нормативно-методичного забезпечення суспіль­ного виробництва з питань стандартизації, метрології та сер­тифікації;

організація науково-технічної інформації в галузі стан­дартизації, метрології та сертифікації.

Держстандарт України відповідно до покладених на нього завдань:

здійснює методичне керівництво, координацію та контроль за діяльністю міністерств, відомств і об'єднань, підприємств із стандартизації, метрології та сертифікації;

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат