На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Багатокомпонентні розчини для інфузій і перспективи їх удосконалення

Реферати > Медицина > Багатокомпонентні розчини для інфузій і перспективи їх удосконалення

і = 1 + 0,86 (2-1)

і = 1 + 0,86 = 1,86, отже , для NaCl і йому подібних бінарних електролітів з однозарядними іонами і = 1,86.

Рівняння Менделєєва-Клапейрона з ізотонічним коефіцієнтом

m

р*V= і RТ тоді, вирішуючи рівняння, у відношенні m знаходять:

М

р* V*М 7,4*1*М 0,29*М

m= = = .

і *R * Т і * 0,082 *810 і

Для NaCl m = (0,29 * 58,45) / 1,84 = 9,06 г.

Отже, для приготування 1 л ізотонічного розчину NaCl необхідно взяти 9,06 г або ізотонічним буде розчин NaCl в концентрації 0,9%.

2. Метод розрахунку ізотонічних концентрацій за законом Рауля, або кріоскопічним методом. За законом Рауля тиск пари над розчином пропорційний молярній частці розчиненої речовини.

Висновок із цього закону встановлює залежність між зниженням тиску пари, концентрацією речовини в розчині та його температурою замерзання, а саме : зниження температури замерзання (депресія) пропорційне зниженню тиску пари і, отже, пропорційне концентрації розчиненої речовини в розчині. Ізотонічні розчини різних речовин замерзають при одній і тій же температурі, тобто мають однакову температурну депресію 0,52 0С.

Отже, якщо приготовлений розчин будь-якої речовини матиме депресію, рівну 0,52 0С, то він буде ізотонічний сироватці крові (t – 0.52 0C – депресія сироватки крові). Знаючи депресію 1% розчину будь-якої речовини, можна визначити її ізотонічну концентрацію.

Депресії 1% розчинів можна позначити Δt, тоді визначають концентрацію розчину, що має депресію рівну 0,520С, за такою формулою:

1 % - Δt0 0,52

Х – 0,52 0С , Х % =

Δt

Наприклад, визначити ізотонічну концентрацію глюкози Х , якщо Δt= 0,10С.

1 % - 0,1 0,52

Х – 0,52 0С , Х = = 5,2 %.

0,1

Отже, ізотонічна концентрація розчину глюкози становитиме 5,2%.

При розрахунку кількості речовини, необхідної для одержання ізотонічного розчину, користуються формулою:

0,520* V

m 1=

Δt * 100

де m1 – кількість речовини, необхідна для ізотонування, г;

V – об’єм розчину за прописом у рецепті, мл.

Необхідно розрахувати кількість глюкози на 200 мл ізотонічного розчину: 0,52 * 200

m 1 = = 10,4 г глюкози необхідно на 200 мл .

0,1 * 100

3. Розрахунок ізотонічних концентрацій з використанням еквівалентів по натрію хлориду. Більш універсальним і точним методом розрахунку ізотонічних концентрацій розчинів є фармакопейний метод (прийнятий ДФ ХІ), оснований на використанні ізотонічних еквівалентів лікарських речовин по натрію хлориду. В аптечній практиці вн використовується найчастіше.

Ізотонічним еквівалентом (Е) по натрію хлориду називають кількість натрію хлориду, яка створює в тих же умовах осмотичний тиск, однаковий з осмотичним тиском одного граму лікарської речовини.

Наприклад,1 грам новокаїну за своїм осмотичним ефектом еквівалентний 0,18 г натрію хлориду. Це означає, що 0,18 г натрію хлориду і 1 грам новокаїну створюють однаковий осмотичний тиск і в рівних умовах ізотонують однакові об’єми водного розчину.

Знаючи еквіваленти по натрію хлориду, можна ізотонувати будь-які розчини, а також визначити ізотонічну концентрацію. Наприклад, 1,0 г новокаїну еквівалентний 0,18 г натрію хлориду, а 0.9 г натрію хлориду – Х г новокаїну. Тоді Х = ( 0,9*1,0) / 0,18 = 5,0 г, ізотонічна концентрація новокаїну становить 5%.

У деяких випадках (несумісність) для ізотонування використовують не натрію хлорид, а іншу речовину – глюкозу.

Наприклад. Rp.: Solutionis

Hexamethylentetramini 3% 100ml

Glucosi q.s.

Ut fiat solutio isotonica

Da. Signa. Для внутрівенного введення.

Для приготування 100 мл ізотонічного розчину NaCl потрібно було б 0,9г;

1,0 г гексаметилентетраміну – 0,25 г натрію хлориду

3,0 г гексаметилентетраміну – Х г натрію хлориду

Х = (3*0,25) / 1,0 = 0,75 г, отже натрію хлориду треба 0,9 – 0,75 = 0,15 г.

Але в рецепті вказано, що розчин необхідно ізотонувати глюкозою. Ізотонічний еквівалент глюкози по натрію хлориду = 0,18, це значить, що 0,18 г натрію хлориду відповідає 1 г глюкози, а розраховані 0,15г натрію хлориду – 0,83 г глюкози (Х = (1*0,15) / 0,18 = 0,83). Таким чином, за наведеним рецептом для ізотонування потрібно 0,15 г натрію хлориду або 0,83 г глюкози.

4. Розрахунок ізотонічних концентрацій за формулами. Осмотичний тиск у водних розчинах однієї або декількох речовин (який дорівнює осматичному тиску 0,9% розчину натрію хлориду) можна виразити таким рівнянням:

m1×E1+m2×E2+ .+mn×En+mx×Ex = 0,009×V,

звідки mx = (1/x) × 0,009× V – (m1×E1+m2×E2+ .+mn×En), (1)

де mx – маса шуканої речовини, г;

Ех – ізотонічний еквівалент по натрію хлориду шуканої речовини;

m1, m2 . – маси прописаних в рецепті речовин;

Е1, Е2 . – ізотонічні еквіваленти речовин по натрію хлориду;

V – об’єм розчину.

За формулою (1) можна визначити кількість різних лікарських або допоміжних речовин, які необхідно добавити до розчину до ізотонії для водних ін’єкцій, очних крапель, примочок, полоскань.

Ізотонічний розчин натрію хлориду (0,9%) створює осмотичний тиск, який дорівнює 7,4 ат. Такий же осмотичний тиск має плазма крові. Визначити осмотичний тиск в ін’єкційному розчині, очних краплях можна за такою формулою:

(m1×E1+m2×E2+ .+mn×En) × 7,4 × 100

Р= , (2)

0,9 × V

де Р – осмотичний тиск, ат.

Кількість речовин, які повинні бути в розчині (зберігаючи їх співвідношення і при цьому розчин повинен бути ізотонічним), можна розрахувати за такою формулою:

0.009 × V × m

mm(123) = , (3)

m1×E1+m2×E2+ .+mn×En

де mm – маса шуканої речовини, г.

Розрахунок за цією формулою можна проводити для гіпертонічних розчинів з метою зменшення кількості речовин і наведення розчинів до норми (ізотонії).

2.5-2.6. Математичні розрахунки концентрації електролітів. Вміст електролітів у плазмі крові і рідинах організму виражається через концентрацію іонів у міліграмЕквівалентах (мЕкв). У сучасній медичній практиці міліграм еквівалент прийнято виражати через міліВаль (мВаль). Традиційно для зручності приготування та дозування компонентів, у фармацевтичній практиці концентрація ін фузійних розчинів, які застосовуються для корекції порушень водно-електролітної рівноваги виражається у грамах або міліграмах, чи у відсотках. Однак у розчинах, призначених хворим, вказані одиниці потрібно узгоджувати з рівнем електролітів у плазмі крові, який подається у мЕкв або шваль.

Тому в останні роки в ряді Фармакопей ( Великобританії, США, Польщі) прийнято виражати концентрацію електролітів або їх солей у грамах і мЕкв або мВалях, а неелектролітів – у міліМолях.

М.м. М.м.

1 мЕкв= (1) 1 мМоль= (4)

1000× валентність 1000

1000 × валентність

к-сть мЕкв в 1г= (2)

М.м.

1000 × валентність

к-сть мЕкв= m× (3)

М.м.

1000

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат