На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Контроль в навчанні

Реферати > Педагогіка > Контроль в навчанні

Зміст

Вступ

1. Мiсце i роль аналiзу й оцiнки знань, умінь та навичок учнiв у системі навчального процесу.

2. Види контролю знань, умінь i навичок учнiв.

3. Методи контролю знань, умінь та навичок.

4. Правила i техніка контролю успiшностi навчальної дiяльностi.

Висновки

Лiтература.

Вступ

Корінне поліпшення якості підготовки спеціалістів може бути забезпечене не тільки суттєвим удосконаленням методів навчання, але і надійним зворотнім зв’язком, який реалізується через навчальну, творчу та практичну діяльність студентів. Контроль цієї діяльності, тобто контроль якості результатів навчання – одна з важливих проблем методичного характеру.

Саме тому посилення уваги до проблеми контролю занять викликане не тільки бажанням визначити ступінь підготовленості студентів, рівень якості викладання, але і потребою удосконалити всю систему навчання.

Аналiз i оцiнка знань, умінь та навичок учнiв (контроль за навчанням) - невiд'ємний структурний компонент навчального процесу. Виходячи з логiки процесу навчання, він є, з одного боку, завершальним компонентом оволодiння певним змiстов­ним блоком, а з другого - своєрiдною сполучною ланкою в системi навчальної дiяльностi особистостi.

В даній роботі розглянуто питання контролю і оцінки знань в ході навчального процесу.

1. Мiсце i роль аналiзу й оцiнки знань, умінь та навичок учнiв у системi навчального процесу

Система аналiзу й оцiнки знань, умінь та навичок учнiв пе­редбачає виконання таких основних функцiй: навчальної, сти­мулюючої, виховної, дiагностичної (рис. 1).

Организационная диаграмма

Рис. 2.30. Функцiї аналiзу й оцiнки

Навчальна функцiя полягає, у забезпеченнi зворотного зв'язку як передумови пiдтримання дiєвостi й ефективностi процесу навчання. У ньому беруть участь два суб'екти: учитель й учнi. Тому система навчання може функцiонувати ефективно лише за умов дiї прямого i зворотного зв'язкiв. У процесi на­вчання добре проглядається, в основному, прямий зв'язок (учи­тель знає, який обсяг знань має сприйняти й усвiдомити учень), а складно, епiзодично налагоджується зворотний зв'язок (який обсяг знань, умінь i навичок i як засвоїв кожний учень) (рис. 2).

Прямий зв'язок

Циклическая диаграмма

3воротний зв'язок

Рис. 2. 3в'язки мiж викладачем i учнями

Дiагностuчна функцiя аналiзу й оцiнки знань, умінь та на­вичок передбачає виявлення прогалин у знаннях учнiв, процес учiння має форму концентричної спiралi. Якщо на нижчих рiвнях учiння трапилися прогалини, то буде порушена закономiрнiсть спiралеподiбної структури учiння. Тому так важливо своєчасно виявити прогалини, усунути їх i лише потiм рухатися вперед.

Стuмулююча функцiя аналiзу й оцiнки навчальної дiяль­ностi учнiв зумовлюється психологiчними особливостями лю­дини, що проявляється у бажаннi кожної особистостi отримати оцiнку результатiв певної дiяльностi, зокрема навчальної. Це викликано ще й тим, що у процесi навчання студенти і школярі щоразу пiзнають новi явища i процеси. Через недостатнiй рівень соцi­ального розвитку та самооцiнки учням важко об'єктивно оцi­нити рівень i якiсть оволодiння знаннями, вмiннями та навич­ками. Учитель своїми дiями i має допомогти учням усвiдомити якiсть i результативнiсть навчальної працi, що психологiчно стимулюватиме школярiв до активної пiзнавальної дiяльностi.

Виховна функцiя полягає у впливi аналiзу й оцiнки навчаль­ної дiяльностi на формування в учнiв ряду соцiально-психоло­гiчних якостей: органiзованостi, дисциплiнованостi, вiдповiдальностi, сумлiнностi, працьовитостi, дбайливостi, охайностi, напо­легливостi та iн.

Процес аналiзу й оцiнки навчальної дiяльностi учнiв має спи­ратися на вимоги принципiв систематичностi, об'єктивностi, диференцiйованостi й урахування iндивiдуальних особливостей учнiв, гласностi, єдностi вимог, доброзичливостi. Використовую­чи оцiнку, учитель має володiти педагогiчним тактом, мати ви­сокий рівень педагогiчної культури. Адже "найголовнiше за­охочення, - зауважував В.О. Сухомлинський, - i найсильнiше (та не завжди дiє) покарання в педагогiчнiй працi - оцiнка. Це найгострiший інструмент, використання якого потребує ве­личезного вмiння i культури.

2. Види контролю знань, умінь i навичок учнiв

3алежно вiд дидактичної мети використовують piзнi види контролю за навчанням: попереднiй, побiжний, повторний, те­матичний, перiодичний, пiдсумковий, комплексний.

Попередній контроль має дiагностичний характер. Напере­доднi вивчення певної теми, засвоєння якої має ґрунтуватися на ранiше вивченому матерiалi, учитель має з'ясувати рiвень розумiння опорних знань, актуалiзувати їх, аби успiшно руха­тися вперед.

Побiжний контроль передбачає перевiрку якостi засвоєння знань у процесi вивчення конкретних тем.

Повторний контроль спрямований на створення умов для формування умінь i навичок. При цьому треба виходити з по­зиції, яку визначив ще К.Д. Ушинський: хорошi дидактики те й роблять, що без кiнця повторюють i кожен раз додають щось нове. Повторна перевірка якнайкраще сприяє переведенню знань з короткотермінової до довготривалої пам'ятi.

Тематuчний контроль пов'язаний iз перевiркою рiвня знань, умінь та навичок учнiв у межах певного роздiлу чи великої теми конкретної навчальної дисциплiни.

Перiодичний контроль має на меті встановити, яким обся­гам знань володiють учнi з тих або iнших проблем, орієнтую­чись на вимоги програм.

Пiдсумковий контроль має на меті з'ясувати рiвень засвоєн­ня учнями навчального матерiалу в кiнцi навчального року або по завершенню вивчення навчальної дисциплiни він прово­диться у формi залiкiв, екзаменiв.

Комnлексний контроль передбачає перевiрку рiвня засвоєн­ня знань, умiнь та навичок з кiлькох сумiжних дисциплiн, щозабезпечують комплексний пiдхiд до формування свiтогляду учнiв.

3. Методи контролю знань, yмiнь та навичок.

Основні методи контролю знань, умiнь i навичок учнiв:

· усна перевiрка, письмо­ва перевiрка,

· графiчна перевiрка,

· практична перевiрка,

· тестова

· перевiрка.

Дещо умовно до методiв перевiрки можна вiднести спостереження.

Усна перевірка поки що займає провiдне мiсце в школах та вищих навчальних закладах. Техніка усної перевiрки полягає в тому, що учитель пропонує учням певнi запитання, учнi ма­ють дати на них вiдповiдi, використовуючи усне мовлення. Цей метод сприяє розвитку в учнiв умiння мислити, грамотно ви­словлювати думки в логiчнiй послiдовностi, розвивати культуру усного мовлення. Використання цього методу вимагає вiд учи­теля значних зусиль i майстерностi, потрiбно: грамотно форму­лювати запитання, спонукаючи учнiв до активного мислення, будувати систему запитань у певнiй логiчнiй послiдовностi, уваж­но слухати вiдповiдi учнiв, враховувати iндивiдуальнi особли­востi школярiв. Проте цей метод не позбавлений недолiкiв: він призводить до неефективного використання часу на уроцi.

Письмова перевірка порiвняно з усною бiльш ефективна, ос­кiльки вci учнi класу отримують завдання для пiдготовки пись­мових вiдповiдей на них. Це сприяє пiдвищенню самостiйної пiзнавальної дiяльностi учнiв, формуванню культури писемно­го мовлення, ефективностi використання навчального часу.

Графiчна nepeвіркa спрямована, на виявлення вмiнь i нави­чок учнiв у процесi виконання рiзних видiв графiчних робiт з рiзних дисциплiн навчального плану. Це робота з контурними картами, побудова таблиць, схем, графiкiв, дiаграм та ін. Такий метод набув широкого використання у середнiх i особливо у старших класах, оскiльки спрямований на узагальнення знань, систематизацiю певних процесiв, технологiй. Все це сприяє пiдви­щенню самостiйностi учнiв у процесi учiння, оволодiння мето­дами навчальної дiяльностi.

Практична перевірка тісно пов'язана iз залученням учнiв до конкретної практичної дiяльностi, пiд час якої перевiряють­ся вмiння учнiв застосовувати знання на практицi, а також рiвень сформованостi вмiнь i навичок. Логiчно така перевiрка випли­ває iз сутності процесу пiзнання, в якому практика має спону­кальну i контролюючу роль.

Перейти на сторінку номер: 1  2 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат