На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Основні засади техніки ефірного мовлення

Реферати > Журналістика > Основні засади техніки ефірного мовлення

Наступного дня можете у призначений час підійти у призначене місце і видати себе за чергову жертву (ТП.-199Н.- МЗ); Він не той, за кого себе видає (УТ-1.-1999.-14 вересня).

Наведених росіянізмів уникнути порівняно нескладно, варто тільки їх зауважити в мовленні, а найскладніше зробити саме це, бо їх неприродність у тексті може помітити той, для кого українська мова є рідною, хто постійно вдосконалюється в її використанні. Відшукати ж потім у словнику відповідне слово і виправити помилку не становить жодних труднощів.

Проте с такі лексичні росіянізми, які в телевізійному і газетному мовленні трапляються лише зрідка. Останнє можна пояснити тим, що в одних випадках це елементарні помилки, а в інших вони мають надто прихований характер, оскільки в українській мові є слова з такими ж коренями. В газетах таких помилок навіть більше, ніж на телебаченні, бо ці приховані помилки виникають найчастіше в аналітичних текстах, а на нашому телебаченні переважає інформативне і розважальне мовлення. Дуже легко порівняти особливості виникнення згаданих помилок на таких прикладах:

Треба було працювати і працювати, щоб довести, що це не випадковість і ти завжди чогось вартуєш у цьому житті (Е- 1998.- №4); Це нічого не вартує (ЛТБ.- 1999- З вересня,

Вони надіялися з допомогою північного сусіда вирвати країну з нужди (ТП.- 1997,- №1); їх спонукала до цього нужда (СТБ.-1999.-16 березня).

Не набагато менше в телевізійному мовленні й у газетних текстах граматичних росіянізмів. Проте шкода від них помітно більша, оскільки, повторюємо, вони руйнують саму структуру української мови. На морфологічному рівні росіянізми переважно виявляються у вживанні іменників у роді і числі, властивим російській і не характерним для української мови, у творенні відмінкової форми за типом, притаманним російській мові:

Олександр влаштував зустріч зі своїми доньками Анєю та Аліную (МТ,- 1999.- ЛУ 9-Ю); Ми з Вальою припиши раніше за інших (СТБ- 1999.-12 квітня).

Двоє знизали плечами, підчепили ковбаску, бац! (СГІ. -1997.- №49); Захоплений її зеленими очами (ІСТК- 1999.- 14 липня).

Синтаксичні росіянізми - це переважно так звані пасивні конструкції на місці українських активних зворотів і безособових речень, а також конструкції з невластивими українській мові активними дієприкметниками теперішнього часу:

Про склад граючих сьогодні футболістів "Динамо" (УТ-1.-1999.- 12 липня): Це розповідається в фільмі (1+1.- 1999.- 8 квітня).

Крім того, чимало помилок у мові ЗМІ пов'язано з порушенням норм керування. Цих помилок припускаються тоді, коли не враховують розбіжностей у варіантах керування в українській і в російській мовах. Найтиповішими помилками є такі:

Хочу подякувати телеглядачів за увагу (УТ-1.- 1999,- 17лютого);

Головне - не) зраджувати собі (ІСТК- 1999.- ЗО квітня).

Але в телевізійному мовленні трохи більше, ніж у газетних текстах, відхилень від норм керування, що також можна пояснити деякими специфічними рисами телебачення, зокрема більшою його зорієнтованістю на розмовну стихію. Проте все це (вживання росіянізмів) можна лише пояснити, але не виправдати. Руйнівні процеси треба зупинити. І перший етап на шляху до цього - виразне усвідомлення небезпечності згаданих процесів, привернення до них пильної уваги журналістів[16, c 359].

Загальноприйняте в науці положення: якщо з часом атрофується культура мовлення, то поступово руйнується культура мови як цілісна система. Виникає мовна агресія. Як наслідок - вимикає загроза зникнення мови або ж пере­творення її на непотрібну, меншовартісну. Мова втрачає конкурентоспроможність, над нею превалює вторинна недержавна мова. Автори книжки "Мова і нація" переконують, що симбіоз двох мов у межах однієї держави не можливий, оскільки двомовність ніколи не буває симетричною, мови ніколи не бувають рівними за обсягом функцій та соціальним престижем. Двомовність більшою мірою поширена серед народів, що не мають власної державності".

Надзвичайно складною є проблема двомовності. Зокрема, у праці Василя Лизанчука "Навічно кайдани кували" порушено проблему русифікації й етно­циду. Автор згадує: "Штучно було обмежено сферу вживання української мови "для домашньою користування".

В Україні телебачення продукує малий відсоток українських текстів. Серед них багато ефірною часу займають телефільми переважно іноземного виробництва. Лише за один день (25. 08. 02) на телеканалі "1+1" були продемонст­ровані телефільми: "Зоряна брама" (США), "Агент національної безпеки - 2" (Росія), "Друга книга джунглів. "Мауглі та Балу" (США), "Агентство Місячне сяйво" (США), "Нічого втрачати" (США), "Підземка" (Франція). Анатолій Погрібний відзначає :"Українських фільмів в інформаційному просторі України є не більше 2%, і далеко не тому, що їх бракує чи поспіль всі вони погані, хоча за законом їх мало б бути не менше 30%" . Про це у своїй авторській програмі Анатолій Погрібний говорив ще кілька років тому, однак ситуація сьогодні не змінилася.

На телеканалах в Україні маємо взаємозаміну двох мов: української, російської. "Панує вакханалія двомовності, заборонена в будь - якім країні циві­лізованого світу (навіть у таких офіційно двомовних країнах, як Канада, анг­лійське та французьке телебачення стерильно розмежовані)".

Наприклад, 25. 08. 02 на каналі «Інтер» в ефір вийшли передачі такими мовами:

9.00. - Погода - українською;

9.05. - Прокинься і співай - російською;

10.00 - Телефортуна - українською;

10.35 - "Вікенд" з Іриною Зінченко - російською;

11.15- Караоке на майдані - українською;

11.45. - Мелорама - українською;

12.25 - Планета "Здоров'я" -російською;

13.00 - комедія "Моя морячка" (СРСР) - російською;

14.30 - серіал "Загублений світ" -українською;

15.20 - серіал "Королева мечів" - російською;

16.15. - Сміхопанорама - російською.

Отже, українські передачі ефірного часу мали 2год.40хв., російські 5год. 15хв.

Така мішанина двох мов української і російської є і на каналі УТ -1

Наприклад, 26.08.02:

9.35 - Панорама - українською;

10.00 - х/ф "Стара, стара казка" - російською;

11.35 - документальна кінотрилогія "Я камінь з Божої пращі ." Фільм 1. Ольжич" - українською.

Такий перехід з української мови на російську і навпаки, має негативний вплив на психіку людини. У мовленні українця (та й росіянина) залишаються сліди суміші двох мов. Послуговуючись чужим, великі мовні ресурси рідної мови не використовуємо. Зокрема письменниця Оксана Забужко констатує: "З погляду питомого росіянина (чи принаймні освіченого філолога!) наша "українська" російська є таким самим інвалідним покручем".

Телепрограма "Хто крайній? " вийшла в ефір 19.10.02 на каналі "Інтер". У програмі двоє ведучих, спілкуючись, "перескакували" (залежно від ролей, які виконують) з української мови на російську і навпаки. У "Коханні з першого погляду" чоловік переодягнений на жінку розмовляв українською (допускаючи граматичні помилки у словах). її співрозмовником був партнер сміливий, категоричний, що свідчить про його впевненість, твердість характеру. До того ж він докладно коментував, пояснював, інформував. Мовлення жінки обмежувалось, короткими запитаннями, у яких відчутним є сумнів, нерішучість (за тембром голосу) : "Куди?", "Поздоровляємо! ", "До побачення".

Отже, повноцінного функціонування української мови на українських телеканалах немає. Потрібно усувати деформації мови, зберігати її чистоту, евфонічність на сучасному телебаченні, як і в цілому у ЗМІ[28, c. 112].

Для покращання мовної ситуації конче треба формувати українську урбаністичну культуру, але їй нема ходу через поширення як російськомовних, так і двомовних видань, радіо-і телепрограм. Знаковим виявом повернення пострадянської України в імперський простір є відродження в столиці дореволюційних російськомовних газет - "Киевские ведомости", "Киевский телеграф", "Киевлянин", що успадкували не тільки назви імперської доби, а й їх антиукраїнську орієнтацію. На сьогодні не маємо жодного каналу, який можна було б вважати цілком українськомовним. Навіть на першому державному каналі художні фільми, деякі науково-популярні і розважальні програми демонструються російською мовою. До майже всуціль російськомовних належать "Інтер", "Тет", ЮТАР, ТОНІС, ІСТV.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат