На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Бусідо, як засновник економіки Японії

Реферати > Історія економічних вчень > Бусідо, як засновник економіки Японії

План

Вступ

1. Період розвинутого феодалізму – період становлення самураїв, як класової величини

2. Основні риси філософії буси до, лягли в основу свідомості сучасності

Вступ

Бусидо – це кодекс поведінки самураїв у Японії в середні віки, в основі якого лежавши бойовий дух воїнів та презирливе ставлення до робочого населення. Обов'язково передбачалось самогубство в разі нешанобливого ставлення до честі самурая.

Самураями у феодальній Японії були світські феодали, починаючи від крупних властителів і закінчуючи мілкими дворянами. Філософія, що лягла в основу бусидо відіграла значний вплив на історичний розвиток країни, оскільки базувалась на тому, що вважалось єдиним прийнятним зайняттям для чоловіка-самурая це військова праворуч, інша праця викликала не поважне ставлення до людини, що і провокувало расові конфлікти.

Самураї як відособлений верст населення почали виділятись у період правління в Японії феодального будинку Мінамото (1192-1333). Чітко сформулювалось і отримало деякий вплив у країні за період правління сьогунов з феодального будинку Токугава (1603-1867). Найбільш привілейний куля самураїв складали так звані хатамото. У своїй більшості смороді займали положення службовців у власний військах сьогуна. Основна ж маса самураїв, що дотримувались кодексові бусидо були васалами князів; частіш за усіх смороду не малі земель, а отримували жалування рисом. Кодекс поведінки самураїв був проникнутий духом презирства до трудового населенню. Законодавство Токугава дозволяло самураям безкарно вбивати на місці “простолюдина, котрий нешанобливим образом повів собі по відношенню до членів воєнного класу”. У період правління Токугава, коли внутрішні феодальні війни закінчені, військові відряди самураїв використовувались головним чином для придушення селянських повстань. Разом з тім правлячім колам не потрібні були такі великі відряди самураїв, тому їх кількість з роком почала знижуватись. Частина з них стала руїнами, тобто декласованих самураїв, васальна залежність яких від князів зникла, руїни часто переходили на положення громадян, що займаються ремеслом, торгівлею тощо. Процес внутрішнього розпаду самураїв значно посилився в середині вісімнадцятого століття. Багато самураїв, навіть не переходячи на положення руїнів, займались ремеслом, торгівлею. Рядові ж самураї, особливо в князівствах Сацума, Тьосю, Таса та Хидза, були тісно пов'язані з правлячими верствами та зіграли значну роль у незакінченій революції 1867-1868 рр., що значно вплинуло на економіку країни. Після неї самураї, як феодальні верстви населення, були ліквідовані, однак смороду не втратили свого привілеєвого положення. Із верств колишніх самураїв поповнювались кадри чиновників, з них складався основний офіцерський склад армії та флотові.

Кодекс бусидо, образ самурайських “доблестей” та традицій, культ війни стали поставною частиною ідеологічного арсеналові японської реакції, що використовувалась для пропаганди расизмові і мілітаризму.

1. Період розвинутого феодалізму – період становлення самураїв, як класової величини

Для більш детального дослідження впливу ідейних переконань самураїв, розглянемо період розвинутого феодалізму з кінця дванадцятого до шістнадцятого століть.

У 1185 році боротьба між будинками Монамото і Тайра закінчилась розгромом останнього. Влада в країні перейшла до рук північно східних феодалів, що проголосили в 1192 свого вождя Йоритомо Минамото правителем держави. Його звання сьогун стало з тихнув часів означати військово-феодальне правління в Японії, що не могло не позначитись на розвитку економіки держави. Опору сьогуна складало військово – феодальна громада (буси), особливо власні васали сьогуна, що займали адміністративні посади. Нижча частина общини буси складалась з малого військового дворянства – самураєв. У 1274 та 1281 монголи, що вже завоювали Китай та Корею, зробили дві експедиції проти Японії, однак смороду закінчились для них поразкою. Значну роль у цьому відіграла психологія самурая, що базувалась на кодексі Бусидо.

Бусидо – неписань кодекс поводження самурая в суспільстві, що представляло собою звід правил і норм "щирого", "ідеального" воїна.

Бусидо, що спочатку трактувалося як "шлях коня і цибулі", згодом стало означати "шлях самурая, воїна" ("буси" - воїн, самурай; "до" - шлях, навчання, спосіб, засіб). Крім того, слово "до" переводитися ще і як "борг", "мораль", що має відповідність із класичною філософською традицією Китаю, де поняття "шлях" є якоюсь етичною нормою (дао-дэ). Таким чином, бусидо - це "самурайська мораль", "чеснота", "морально-етичний" кодекс.

Бусидо стосувалися відносини самураїв до соціальної феодальної спільності, до людей того або іншого класу, до держави. Зміст бусидо вийшло за рамки колишніх традицій родоплеменного суспільства - воно включило в собі догми буддизмові і конфуціанства і мало у своїй основі нові норми поводження. Поступово розвиваючись, бусидо перетворилося в моральний кодекс воїнів, що є в тієї ж годину переважливо частиною різних релігійних навчань (буддизмові, конфуціанства і синтоизма - національної релігії японців), ставало також областю філософського знання, предметом етики. Будучи злитим воєдино зі східною філософією, бусидо носило характер практичної моралі. Самураї вважали його методом удосконалювання психічної і тілесної гігієни.

Бусидо морально осмислювало філософське миронавчання в цілому і було покликано навчити самурая "правильного життя" у феодальному японському суспільстві. Воно сполучало в собі теорію буття і вивчення психіки людини, вирішувало питання, зв'язані з поняттям сутності індивідуума, його ролі в навколишньому світі, сенсу життя, добра і зла, моральних цінностей і морального ідеалу. Воїн, вихований у дусі бусидо, повинний був чітко усвідомлювати свій моральний борг, зокрема свої особисті обов'язки стосовно сюзерена, повинний був сам оцінювати свої дії і вчинки, морально засуджувати собі у випадку неправильних дій, порушення своїх обов'язків і боргу. Такий моральний самоосуд спричиняло, як правило, самогубство, що відбувалося по визначеному ритуалі шляхом харакірі - розкриття живота малим самурайським метаємо. У такий спосіб самурай змивав кров'ю безушановуючи, що ганьбить його.

Бусидо, як спосіб регулювання поводження воїна, не спиралося безпосередньо ні на які спеціальні установи, що примушували до дотримання моральних норм, воно ґрунтувалося на силі переконання, суспільної думки, приклада, виховання, традицій і силі морального авторитетові окремих осіб, відзначених у середньовічній історії Японії. Принципи бусидо не були об'єднані в спеціальний звід правил і не були викладені в жодному літературному пам'ятнику феодальних часів, однак знайшли своє відображення в легендах і повістях минулого, що розповідають про вірність васала своєму феодалові, про презирство до смерті, мужності і стійкості самураїв.

У 14-16 ст. здійснився перехід від середнього феодального землеволодіння до крупно – князівського. У 15-16 ст. у країні постійно проходили селянські повстання, оскільки селяни були незадоволені своїм становищем. Особливо великим було повстання в 1485-93 рр. у південній частині провінції Ямасико. У цей період у Японії ведеться широка торгівля з Китаєм та Кореєю. Розвиток торгівлі з Китаєм значно вплинув на видобувну промисловість Японії. Феодали почали інтенсивно займатись гірським ділом – видобували золото, срібло, мідь.

В обстановці постійних селянських повстань у класа феодалів посилилась тенденція до об'єднання країни, створенню сильної централізованої влади. Заможна частина громадян була також заінтересована в створенні в країні єдиного ринку. Об'єднання країни почав полководець Нобура Ода (1534-82) воно було в основному закінчено. Жорстоко подавлено селянський рух і воля вільних міст. У 1588 був виданий наказ про вилучення зброї в селян. У ході перепису земельних наділів (1589-95) селяни були прикріплені до землі.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат