На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Духовна культура скандинавів епохи вікінгів

Реферати > Історія Всесвітня > Духовна культура скандинавів епохи вікінгів

Ремісники і майстри називалися одним загальним словом “smidr”, що часто уживався у поєднанні із словом, позначавшим матеріал, з яким вони працювали або характер виробу, що виготовлявся ними. Хороші зброярі або кораблебудівники цінувалися особливо високо. У епоху вікінгів різьбярі рун, були єдиними, хто підписували свої роботи. Спадщина деяких різьбярів рун достатня обширно, і їх роботи зустрічаються на великій території.

Разом із стилізованим мистецтвом, відома також деяка кількість мальованих граффіті. Графіка ця є нашвидкоруч обкресленими набросками. Так само, як і руни, вони могли зображатися на самих різних матеріалах і предметах. Це були живі, імпресіоністські наброски всього, що попадалося художникові на очі. Одним з улюблених мотивів було зображення елегантних контурів корабля.

Руни епохи вікінгів представляють чисто скандінавську писемність, хоча походження її пов'язане з рунічною писемністю стародавніх германців. Найстародавніші, відомі нам рунічні написи на території Скандинавії відносяться, приблизно, до 200 року після н.е. Рунічна писемність налічує 24 знаки, конфігурація яких є поєднанням прямих вертикальних і косих ліній, які було особливе зручно вирізувати на дерев'яній поверхні. Приблизно з початком епохи вікінгів в скандінавській писемності число рун скорочується до 16 знаків. При цьому зазнає зміни і графіка деяких рун. Вони спрощуються для легшого нанесення їх на різні поверхні. Цей рунічний алфавіт називається «futhark» - по перших його шести знакам. Судячи з усього, в кругах знаті руни могла читати більшість. Адже численні рунічні написи були розраховані на те, щоб на них дивилися і їх читали. Руни можна знайти на самих різних предметах. Їх вирізували на бортах кораблів, на обшивках, збруї, на ткацьких верстатах і гребенях, найчастіше на предметах з дерева і кістки. Написи мали магічне значення, або ж позначали ім'я власника речі, на яку наносилися, або назву самого предмету. Наприклад, kabr, що означає “гребінь”.

Висновок

В цілому ж скандінавська міфологія справляє суворе, піднесене і вельми похмуре враження. Основна її ідея – неминуча загибель миру і богів. Згідно “Проріканню Вельви”, ясен Іггдрасіль починає здригатися, колись усмирені богами чудовиська вириваються на свободу, з'являється корабель мертвяків, створений цілком з їх нігтів (у Ісландії до цих пір існує повір'я, що у мертвих треба обрізати нігті, що б їх не використали злі сили). Жахливий пес Гарм ковтає сонце. Боги б'ються з чудовиськами і програють їм. Земля переживає потоп, а на довершення всього велетень Сурт, що з'явився з вогненної країни, спалює все те, що залишилося після потопу. Світ повертається до початкового стану і знову повинен буде виникнути.

Очевидно, що така міфологія належала суворим і мужнім людям, що не боялися дивитися в обличчя смерті. Весь хід подій веде до загибелі світу, і всі учасники знають, що вона неминуча, але чесно і стійко виконують свій борг. Подібний світогляд був викликаний способом життя і соціальним положенням скандинавських ярлів і їх дружини. Щоб підтримати своє високе положення в суспільстві, вікінг – воїн повинен був без страху кидатися назустріч небезпеці, іноді свідомо знаючи, що це може привести до загибелі. Весь лад скандинавської міфології покликаний утвердити в ньому рішучість не відступати, й безстрашно виконувати свій борг. Те ж саме стосується й мистецтва, як образотворчого, так і літературного.

Література

1. Исландские саги. / Под ред. М. И. Стеблин-Каменского. М. 1956.

2. «Младшая Эдда». / Под ред. О. Смирницкой, М. И. Стеблин-Каменского. Л. 1970.

3. «Старшая Эдда», древнеисландские песни о богах и героях. / Перевод А. Корсуна, под ред. Стеблин-Каменского. М.1963.

4. Гуревич А. Я. – История и Сага (О произведении Снорри Стурлусона «Хеймскрингла») М. 1972.

5. Гуревич А. Я. – «Эдда» и сага. М. 1979.

6. Гуревич А. Я. – Норвежское общество в раннее средневековье: Проблемы социального строя и культуры. М. 1977.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат