На сайті 11892 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Виникнення та основні етапи розвитку міжнародного кооперативного руху

Реферати > Економічні теми > Виникнення та основні етапи розвитку міжнародного кооперативного руху

ІІ конгрес Міжнародного кооперативного альянсу відбувся 28 жовтня 1896 р. в Парижі. Він прийняв Статут МКА. В цьому до­кументі сформулювали цілі, принципи та методи діяльності Аль­янсу: форми й порядок зв'язків з національними організаціями, терміни скликання конгресів Альянсу, норми представництва в його центральних органах, розміри членських внесків, характер діяльності Центрального комітету Альянсу та його бюро.

ІІ конгрес обрав Центральний комітет у складі 37 осіб і Бюро (адміністрацію) на чолі з директором, затвердив прапор і робочу мову Альянсу, рекомендував оголосити в усіх країнах один день у році днем кооперації. В деяких країнах почали проводити дні й тижні кооперації. Особливо активізувалися такі заходи на по­чатку 20-х років в Англії, Франції й деяких інших країнах задля залучення до кооперативів нових членів. Засобом досягнення пос­тавленої мети були мітинги, вечори, процесії тощо. Успіх таких заходів помітила світова кооперативна громадськість. Це спону­кало МКА в квітні 1923 р. ухвалити постанову про Міжнародний день кооперації. Від 1923 р., щорічно в першу суботу липня святкується Міжнародний день кооперації. З часом Міжнародний день кооперації почав проводитися практично в усіх країнах і пе­ретворився на всесвітнє свято кооператорів. У цей день коопера­тори земної кулі здійснюють різні масові заходи, демонструють свою волю до боротьби за краще життя, демократію й соціальний прогрес, підводять підсумки діяльності кооперативних організацій і визначають завдання їх подальшого розвитку. Кооператори про-пагують свій рух серед населення. В газетах і журналах, на ра­діо й телебаченні публікуються й передаються матеріали про ді­яльність кооперації в країні та про міжнародний кооперативий рух, влаштовуються ярмарки, виставки, урочисто відкривають­ся нові кооперативи, відбуваються посвяти молоді в кооператори, доповіді, лекції, концерти, спортивні змагання, народні гуляння тощо.

III конгрес МКА проходив у 1897р. в Делорті (Голландія). Конгрес ухвалив резолюцію, в якій закликав усіх членів МКА ор­ганізувати в кожній країні зовнішньоторговельні кооперативні об'­єднання, які повинні підтримувати зв'язки з бюро (адміністраці­єю) штаб-квартири Альянсу в Лондоні

В 1900 р. в Парижі проходив IV конгрес МКА, на якому від­бувся розкол у кооперативному рухові: в ньому виділилися дві течії. Першу очолювали бельгійські кооператори-соціалісти (Е. Ансель, Л. Бертран), другу — представники Німської науко­вої школи кооперації Франції (Шарль Жід і де Буав). На наступ­них конгресах суперечка між цими течіями посилювалася, особ­ливо загострилася вона в 1921 р., після X конгресу МКА в Базелі. Тоді було визнано представництво російської Центроспілки в МКА. Конгреси відігравали й відіграють важливу роль у консо­лідації міжнародного кооперативного руху. Перед першою світо­вою війною відбулося дев'ять конгресів МКА. В 1914 р., коли по­чалася перша світова війна, діяльність Альянсу припинилася. Тільки через 8 років, після тривалого підготовчого періоду, в Ба­зелі (Швейцарія) було скликано відомий X конгрес МКА.

В 20-30-х роках фашисти Італії, Угорщини, Болгарії, Австрії й Німеччини проводили політику ліквідації кооперативів, якими керували комуністи, соціалісти й безпартійні демократи. Керів­ництво МКА засудило антикооперативні дії фашистів. Коопера­тори закликали докерів відмовитися розвантажувати італійські кораблі. Але матеріальний і моральний тиск на режим Муссоліні не мав успіху. Лігу кооператорів Італії методично руйнували фа­шисти. Якщо в 1921 р. в Італії було 8 тис. кооперативів різних ви­дів, то в 1924р. їх залишилася лише половина, а в 1925р. — близько 1000. 11 листопада 1921 р. було розпущено Національну лігу кооператорів Італії. Протест МКА і 25 національних органі­зацій проти цієї акції ні до чого не привів. Тема боротьби з фа­шизмом стала домінуючою на XIV конгресі МКА в Лондоні в 1934 р. В 1937 р., на XV конгресі МКА в Парижі, в зв'язку з фа­шистським путчем в Іспанії Альянс знову розглядав питання про ставлення кооперативного руху до фашизму. МКА звернувся до кооператорів світу із закликом надати матеріальну й моральну підтримку кооператорам Іспанії, іспанському народові. Протягом короткого терміну Національній федерації кооперативів Іспанії було зібрано й перераховано понад 10 тис. фунтів стерлінгів. Між­народний кооперативний рух у 20-30-х роках вніс великий вклад у боротьбу проти фашизму.

Друга світова війна перервала розвиток міжнародних коопе­ративних зв'язків. Замість 1940 р., черговий конгрес МКА відбув­ся лише в 1946 р. В повоєнні роки конгреси скликалися регулярно й розглядали різноманітні питання політичного, економічного, гос­подарського, соціального характеру.

В 1966 р., на XXIII конгресі МКА, що відбувся в Відні, виробили нові принципи МКА. Цей конгрес анулював принцип полі­тичного нейтралітету в кооперативному рухові. Ухвалені принци­пи МКА сформулювали так:

1. Членство в кооперативному товаристві повинно бути добро­вільним і доступним, без будь-яких штучних обмежень або дис­кримінації за соціальними, політичними, расовими чи релігійним мотивами для кожного, хто хоче користуватися його послугами й готовий взяти на себе відповідальність, пов'язану з членством.

2. Кооперативні товариства є демократичними організаціями, їх справами повинні керувати особи, які обрані або призначені в порядку, що встановлений членами, і є підзвітні їм. Члени пев­них товариств повинні користуватися рівними правами голосу (один член — один голос) та участі в прийнятті рішень, що тор­каються їх товариства. В усіх інших, не первинних, товариствах управління повинно здійснюватися на демократичній засаді в від­повідній формі.

3. Процент за пайовий капітал, якщо він нараховується, по­винен бути суворо обмежений.

4. Прибуток або нагромадження від господарської діяльності товариства належать членам цього товариства й повинні розподі­лятися так, щоб усувалася можливість збагачення одного члена за рахунок іншого.

Цей розподіл за рішенням членів може бути здійснено таким чином:

а) на забезпечення розвитку діяльності кооперативу;

б) на надання загальних послуг;

в) на розподіл між членами пропорційно до їх операцій з то­вариством.

5. Усі кооперативні товариства повинні вживати потрібних за­ходів для забезпечення освіти своїх членів, керівників, персоналу й населення взагалі в галузі як економічних, так і демократичних принципів і методів кооперації.

6. Для того щоб краще служити інтересам своїх членів і то­вариства взагалі, кожна кооперативна організація повинна всіма можливими засобами активно співпрацювати з іншими коопера­тивами на місцевому, національному та міжнародному рівнях.

В жовтні 1972 р. в Варшаві проходив ХХУ конгрес МКА, який ліквідував категорію членів-кореспондентів, запровадив демократичнішу систему сплати членських внесків і представницт­ва. Внаслідок цього кооперативні організації молодих національ­них держав Азії, Африки та Латинської Америки стали повно­правними членами МКА. Вирішили, що засідання конгресу будуть проводитися раз на чотири роки. Вперше в історії Альян­су рішення ухвалювалися не таємним, а відкритим голосуванням.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат