На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Призначення візитних карток та їх різновиди. Рекомендації щодо підготовки текстової частини карток та їх оформлення

Реферати > Різне > Призначення візитних карток та їх різновиди. Рекомендації щодо підготовки текстової частини карток та їх оформлення

Картки-носороги. Шкодять іміджу власника, налаштовують проти нього партнерів, обізнаних у нюансах етикету. Частково це компенсується за рахунок використання персональної візитки як носія комерційної або політичної реклами.

Виключенням із загальних суворих правил для ділових візиток є епатуючі картки представників творчих професій. Нестандартні за розмірами, кольорами і матеріалами візитки нерідко виготовляють рекламні агентства й дизайн-бюро. Їхня головна мета — бути не схожими на інші. Саме епатуючі візитні картки справляють найбільше враження й найкраще запам’ятовуються.

Особисті візитки можуть містити ім’я й прізвище власника, а також, за його бажанням, будь-яку додаткову інформацію (адресу організації, персонального сайту, електронної пошти, номери телефонів, посаду, звання або вчений ступінь).

Кріпиться до подарунків, поздоровлень, до листа-подяки і співчуття. Дипломати обмінюються такими картками під час неофіційних візитів, підкреслюючи, що вони виступають як приватні особи. У бізнесі особисті візитки йдуть у хід на неофіційних зустрічах, під час обговорення умов free lance, перспектив переходу працівника з однієї компанії до іншої тощо.

Різновидами особистої картки є сімейна візитна картка (картка чоловіка й жінки) і дитяча картка.

Сімейна картка використовується при знайомстві, направленні привітань друзям родини або додається до подарунків. Ім’я дружини на таких картках ставиться перед ім’ям чоловіка, а адреса вказується за бажанням. Сімейна (спільна) візитна картка, що містить прізвище, ім'я, по батькові кожного з членів подружжя. Ці картки можуть містити номер телефону, а також бути без нього. Її залишають організаторам прийомів, коктейлів, чаювання. Заміняє особисті візитки при знайомстві із заміжніми жінками.

Дитячі візитки не надто запитувані, але іноді вони можуть виявитися досить доречними. Номер мобільного телефону батьків, внесений у картку, завжди буде з дитиною. Це дуже важливо у різних ситуаціях — наприклад, якщо дитина заблукала у супермаркеті або поїхала до табору відпочинку. При оформленні дитячих візиток можна трохи відійти від жорстких норм дорослого світу й створити щось індивідуальне й цікаве.

Для наукових і творчих працівників, що часто працюють вдома, існують комбіновані візитні картки, на яких поряд зі службовими (у лівому нижньому куті) вказуються й домашні координати (у правому нижньому куті).

Картка для неофіційних намірів містить лише прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання. Таку картку зазвичай вручають дамам.

Флаєра – рекламні візитки. Назва цього невеликого клаптика паперу походить від англійського слова Fly – летіти в натовп. Це є цілком логічним, оскільки функція флаєра – привернути увагу потенційного клієнта, проінформувати про запланований захід. Організатори різних заходів (найчастіше якихось модних вечірок) просто закидують натовп перехожих різноманітними флаєрами. Досить часто на них розміщають інформацію про знижки, акції, інші переваги, які може отримати пред’явник флаєра, купуючи товари чи послуги.

У практиці ділових відносин існує велика кількість візиток, що відрізняються від вище приведених основних типів візитних карток і які застосовуються за межами бізнес-сфери. Це можуть бути візитні картки діячів мистецтва, науки, церкви і т.п. Розмір таких карток, шрифт, розміщення тексту і колір паперу не регламентується строгими правилами і тому можуть бути виконані художньо - на різних матеріалах, мати найрізноманітніші кольори і найвигадливіші шрифти.

Зустрічаються також візитні картки з кольоровими фотографіями їхнього власника, бувають візитні картки, складені вдвоє, як книжечка, з визначенням місця розташування фірми, під'їзду до неї, місця стоянки машин.

6). Рекомендації щодо оформлення візиток

Візитна картка - це вираз індивідуального стилю і іміджу її власника, а також стратегії маркетингу підприємства. При замовленні візитної картки необхідно обговорити тип, колір, шрифти, розташування реквізитів так, щоб ця картка дійсно могла охарактеризувати і особу, і рід її занять.

Інформація, котра розміщується на візитці, повинна бути гранично мінімізована. Інколи можна зустріти візитки, в котрих розповідається буквально все про її власника та компанію: перераховуються всі види діяльності, записані в статуті (від будівництва до розведення бджіл), та відомості про те, що Іванов Іван Іванович, окрім того, що є директором цієї компанії, ще й "почесний член", депутат мерії", "засновник газети", „кавалер ордена”. Це швидше скидаються на автобіографію і є саморекламою у найгіршому її вигляді. Тому на візитках повинна бути лише основна інформація. Що ж до розміщення національної символіки, то вона є виправданою лише на візитках представників державних підприємств та держслужбовців різних рівнів.

Не варто детально розписувати під назвою компанії усі "аксесуари" типу "промислово- інвестиційний акціонерно-комерційний банк". Це нічого не дає для розуміння, а лише утруднює сприйняття і завантажує зайвою інформацією. А от сферу діяльності підприємства вказати варто. Наприклад, "Оптова торгівля меблями", "Всі види стоматологічних послуг", "Продаж та ремонт комп'ютерної техніки"

Зараз у користувачів візитних карток сформувалося два основних підходи до їхнього призначення — функціональність та імідж.

Ділова візитна картка — це один з найважливіших елементів корпоративного стилю організації.Тому для підтримки гарного іміджу фірми всі її співробітники повинні мати службові візитні картки, виконані в одному стилі. Право вибору зображуваних елементів емблем, торговельних марок, фірмових знаків або логотипів залишається за компанією. Але обов’язковою умовою ефективних візиток є одне: кольори на візитках усіх співробітників повинні бути точно дотримані.

Класичне оформлення візитки досить строге: темний текст на світлому тлі. Хоча виробники й пропонують широку гаму кольорових карток на картоні, ламінованому папері, пластику, шкірі й навіть дереві, норми етикету не рекомендують використовувати подібні «вишукані речі», оскільки на таких «картках» неможливо зробити будь-які записи. Краще надати перевагу паперу високої якості, можливо, дещо тонованому і з сатинованою поверхнею. Її також можна обробляти, наприклад, зробити тиснення різнобарвною фольгою.

Для написів на візитках варто використовувати спокійні "солідні" кольори - чорний, темно-сірий, синій, коричневий .Європейська традиція передбачає використання рожевого, блакитного й білого тла та темно-синього, темно-коричневого й чорного тексту. Можна застосовувати також золоту, срібну, бронзову фарби. Щодо кількості їх використання, то тут принцип однозначний - чим менше, тим краще. Не варто на візитці демонструвати всю палітру фарб - це свідчення поганого смаку.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат