Відповідно держава здійснює заходи по захисту безробітніх (див. рис2.3)
Економічні та соціальні наслідки безробіття:
1.Відповідно до закону Оукена відбувається відставання фактичного обсягу ВНП порівняно з тим обсягом, якого б суспільство могло досягти за умов повної зайнятості. 2. Відбувається нерівномірний розподіл втрат від безробіття серед різних соціальних верств населення. 3.Під час кон'юнктурного безробіття - через тривалі періоди бездіяльності - втрачається кваліфікація робітників, що може згодом зумовити значне зниження заробітної плати чи нові звільнення.
Таблиця 1.1
Ступінь соціального захисту безробітних
| 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | |
|
Чисельність безробітних, що перебували на обліку в ДСЗ (на кінець періоду) | 1 003 216 | 1 174 542 | 1 155 216 |
|
Чисельність безробітних, що отримували допомогу по безробіттю (на кінець періоду) | 532 772 | 620 580 | 627 340 |
|
% тих, що отримував допомогу по безробіттю | 53,11 | 52,84 | 54,30 |
|
Середній розмір допомоги по безробіттю | 38,5 | 49,8 | 59,4 |
|
Середня заробітна платня | 153,5 | 177,5 | 296,3 |
|
Коефіцієнт заміщення | 25,1 | 28,1 | 25,8 |
4.Безробіття призводить до погіршення фізичного і психологічного стану робітників, підвищується рівень їх захворювань тощо. 5.Безробіття призводить до громадського і політичного безладдя.
 |  | ||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||
Рис 2.1.Соціальний захист населення
РОЗДІЛ 3.ЕКОНОМІЧНІ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ В СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ.
3.1. Державне регулювання зайнятості в Україні. Негативні соціально-економічні насідки, які породжує безробіття та
методи боротьби з безробіттям є такими.
Незайнята робоча сила означає недовикористання економічного потенціалу суспільства, прямі економічні втрати, які є наслідком природного і фактичного безробіття ( і відповідно зайнятості). Безробіття сковує вимоги профспілок про підвищення заробітної плати, ніби спрацьовує на користь спілки підприємців. Під час тривалого безробіття працівник втрачає кваліфікацію, а отримання нової кваліфікації й адаптації до нових умов часто проходять для
нього важко.
Безробіття веде до прямого занепаду раніше досягнутого рівня життя. Допомога по безробіттю завжди менша від заробітної плати, має тимчасовий характер. Зростання безробіття знижує купівельний та інвестиційний попит, скорочує обсяг заощаджень у населення. Сам факт безробіття завдає людині важкої психологічної травми, яку можна порівняти з найнеприємнішими обставинами. Багато соціологів пов’язують зростання злочинності зі зростанням безробіття. Існують різноманітні методи боротьби з безробіттям. Часто вони випливають з тієї концепції, якої ті або інші сучасні економісти дотримуються при пояснення причин безробіття. Мальтузіанці пропонують обмежити народжуваність. Прихильники класичної теорії ринку праці – заходи по зниженню заробітної плати. Кейнсіанські програми в короткочасному періоді пропонують суспільні роботи за рахунок бюджету держави; в довгостроковому періоді – державні замовлення приватному сектору, заходи по стимулюванню інвестиційного попиту, при цьому особливе значення надається зниженню облікової ставки процента. Монетаристи пропонують зменшення державного бюджетного дефіциту, ухилення від планування соціальних програм, приборкання інфляції і створення здорового ринкового середовища, в якому обов’язково буде присутнє розорення неефективних підприємств і висування на передній план сильних, адаптованих товаровиробників. Зокрема монетаристи пропонують не знижувати, а підвищувати облікову ставку процента. Вони вважають, що ефективно діючий ринок викличе зростання виробництва, і, як наслідок – зростання попиту на робочу силу. Платою суспільства за монетарний шлях розвитку ринку є жебрацтво, злодійство і соціальна напруга в суспільстві. Досвід України, яка використовувала монетарні важелі
Версія для друку
Завантажити реферат