На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Михайло Врубель – визначний художник „срібного віку” російської культури

Реферати > Культура > Михайло Врубель – визначний художник „срібного віку” російської культури

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1.Особливості Розвитку російського мистецтва на рубежі ХІх-хх століття 4

Розділ 2.Творче життя художника .7

2.1. Київський період в творчості Врубеля .7

2.2. Тема „Демон” в мистецтві художника .11

2.3. Московський період. Станкові роботи .15

2.4. Декоративні панно 18

ВИСНОВКИ .24

Список літератури .26

Вступ

Розглядаючи життя і діяльність прекрасного російського художника Михайло Олександровича Врубеля (1856-1910роки) витвори мистецтва якого відрізняються незвичайною емоційністю, творчою фантазією, віртуозною технікою, ми можемо сказати, що він був великим творцем, майстром свого діла. Врубелю притаманний великий дар справжнього художника. Йому судилося сказати про життя і людей те, що ні ким не було сказано, і сказати так, як ніхто до нього не казав.

Життя та творчість Врубеля – історія ізольованого існування в мистецтві. Його мистецтво, в якому проявились риси символізму і пов’язаного з ним модерну, стало своєрідним прологом нових художніх процесів в російській культурі на рубежі ХІХ-ХХ століть. Своєрідне формування Врубеля як художника заключалося в тому, що він прийшов до символізму, оминув реалізм і імпресіонізм, виходячи безпосередньо з академічної основи.

Актуальність курсової роботи полягає у розкритті та аналізі творчої діяльності М.Врубеля. В творчості Врубеля присутні два початки – це символізм та реалізм. Реалістичний початок художника полягав у тому, що він завжди звертав увагу на те, що його оточує. Символістичний початок виникає в результаті цілого ряду переоцінок, як в результаті власного світобачення Врубеля.

Об’єкт дослідження – мистецько-творча діяльність М.Врубеля.

Предмет дослідження – художній доробок М.Врубеля.

Мета курсової роботи полягає у дослідженні, висвітленні та аналізі творчої спадщини М.Врубеля.

Завдання:

1. З’ясувати особливості розвитку російського мистецтва на рубежі ХІХ-ХХ століття;

2. Охарактеризувати періоди творчості М.Врубеля.

РОЗДІЛ 1. особливості розвитку російського мистецтва на рубежі хіх-хх століття

М.Врубель був одним з надзвичайних російських живописців свого часу. Можна без перебільшення стверджувати, що він гідний посісти місце не тільки в історії російського мистецтва, але і світового.

Творчість М.Врубеля припадає на кінець ХІХ початок ХХ століття. Це час, коли формувався новий стиль – модерн. Модерн виникає у зв’язку з прагненням подолати еклектизм буржуазної художньої культури ХІХ століття. Модерн повинен був стати стилем життя нового суспільства, створити навколо людини цілісне, естетично-насичене, предметно-просторове середовище. Образотворче та декоративне мистецтво модерна відрізняють поетика символізму, декоративний ритм гнучких текучих ліній. Символізм являється теоретичною базою модерна. В модерні ідеї часто запозичені були саме у символізмі. Однак він відрізнявся внутрішньою суперечністю: був орієнтований на вишуканий, витончений смак, підтримував принцип „мистецтво для мистецтва”. Кольорова палітра модерна була переважно холодна. Модерн охоплював усі види пластичних мистецтв – архітектуру, живопис, графіку, декоративно-прикладне мистецтво та театрально-декоративне мистецтво. Відмінною рисою епохи був програмний універсалізм митців, які займались різними видами художньої діяльності. Це особливо чітко проявлялось в творчості майстрів петербурзького об’єднання „Мир исскуств”, багато хто з них був одночасно живописцем, графіком, модельєром.

М.Врубель був попередником символізму. Особистість художника пояснює характерну особливість всього вітчизняного мистецтва. Це мистецтво ніколи не розраховує на холодний розрахунок розуму. Воно зігріто живим мистецтвом.

М.Врубель пов’язаний міцними коренями з материнським ґрунтом – російської традиції. Він йшов у мистецтві своїм шляхом, був романтиком, символістом, одним з тих шукачів правди, якими пишається вітчизняна культура.

Треба розуміти, що російська художня школа, яскравим представником якої є М.Врубель, складає невід’ємну частину європейської культури. Без російського мистецтва загальна картина світової культури виходить збіднілою, позбавленою тих відтінків та співзвучностей, які внесли в нього найкращі російські художники. Вцілому, російське мистецтво розвивалось в тому ж напрямку, що і мистецтво інших країн Європи. Від епосу до роману, від ікони до картини, від міфу до наукового світогляду.

Наприкінці ХІХ століття особливе місце в живописі посів символізм. У символістів основою художньої творчості став образ-символ. „Символ” може бути пластичною формою, словом або мелодійним виразом, але він завжди має піднесений зміст. Він походить від несвідомого, в ньому відображається невидима реальність. Образ-символ відображає ніби містичні таємничі сили або ж недосяжні ідеали. Багатий світ романтичної символіки використовувався художниками ХІХ століття у спробах створити художні ансамблі, які відповідають естетичним установкам стилю модерн.

Таким чином, символізм – це напрям у мистецтві на межі ХІХ-ХХ століття.

В основі концепції символістичного світогляду знаходиться постулат про існування за світом видимих речей іншого світу справжньої реальності, яку наш світ неясно відображає. Всі події, що відбуваються – від грандіозних до незначних, які відбуваються в житті людини, - символісти вважають породженням ланцюга причин, прихованих від щоденної свідомості. Вони невисоко цінували людський розум з його схильністю помилятися. Єдине, що дозволяло підняти ковдру ілюзійного світу, символісти вважали момент прозріння, який виникає під час творчого акту. Звідси особлива роль, яка відводиться творчій особистості, яка на думку символістів, є посередником між нашим ілюзійним світом і дуже чуттєвою реальністю.

Улюбленими сюжетами символістів стали сцени євангельської історії, а також напівісторичні напівміфічні події європейського середньовіччя. Антична міфологія також стала по-новому читатися у творах символістів.

В якості напряму символізм заявив про себе в багатьох країнах Західної Європи – в Бельгії, Франції, Німеччині, Австрії, Норвегії. В Росії ж символізм виникає пізніше, але розвивається скоріше і енергійніше, ніж на Заході.

Таким чином, найбільш послідовне вираження символізму можна прослідкувати в творчості Врубеля. Його символізм формувався не під впливом Заходу, а являвся особистим відображенням світовідчуття художника. Врубель не був абсолютним символістом, в його творчості зустрічається як символізм, так і реалізм. Старе і нове довго борються в його творчості між собою, і тільки поступово нове бере верх над старим і стає визначальним. Новим в творчості Врубеля вважалась поява рухів, оволодіння простором.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат