На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Калькуляційна одиниця та об'єкт витрат. Визнання і класифікація затрат на виробництво

Реферати > Бухгалтерський облік, оподаткування > Калькуляційна одиниця та об'єкт витрат. Визнання і класифікація затрат на виробництво

1. Калькуляційна одиниця та об»єкт витрат

Метою попередніх публікацій було намагання автора гармонізувати вітчизняні стандарти та методики щодо організації управлінського обліку на виробництві з підходами, які використовуються в міжнародній практиці в контексті Постанови КМУ № 1706 та Закону № 996. В минулих публікаціях розглядалося питання організації управлінського обліку на українських підприємствах на основі існуючої сьогодні в Україні нормативно-правової бази.

Продовженням початої теми є дана стаття, яка має за мету розкрити сучасні підходи щодо побудови системи обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості.

В управлінському обліку побудова системи обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) посідає центральне місце.

Це зумовлено тим, що (у відповідності до згаданого у минулих публікаціях Галузевого стандарту вищої освіти при підготовці бакалавра напряму 0501 - "Економіка і підприємництво") предметом дисципліни "Управлінський облік" є витрати виробництва, собівартість продукції та її калькулювання.

Схематично систему обліку і калькулювання собівартості продукції можна представити наступним чином

Система обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)

Облік і калькулювання собівартості продукції за повними витратами

Облік і калькулювання собівартості продукції за змінними витратами

Облік і калькулювання собівартості продукції за нормативними витратами

Кожну підсистему можна та необхідно розглядати як окрему систему. Присутність кожної підсистеми та системи в цілому визначається, по перше - необхідністю для керівництва підприємства відповідної інформації, яку надає та чи інша підсистема, а по друге - це наявність на підприємстві кваліфікаційних (людських), технічних і фінансових ресурсів для забезпечення її функціонування. Розкриття побудови кожної підсистеми буде розглянуто окремо.

Але, перш ніж розглядати побудову кожної підсистеми окремо, необхідно вирішити найголовніше питання - це питання термінології та тлумачення термінів, оскільки в сучасних літературних та нормативних джерелах наводяться різні тлумачення одно і того ж терміну, що в свою чергу ускладнює побудову системи обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), а також розуміння її сутності.

Для цього будемо порівнювати тлумачення, які наводяться в різних джерелах.

Калькуляційна одиниця та об'єкти витрат

Розуміння сутності калькуляційної одиниці та об'єкта витрат (табл. 1) розкривається у ДСТУ 2962 - 94 та в П(С)БО 16 "Витрати".

Таблиця 1

Визначення калькуляційної одиниці та об'єкта витрат

Назва

ДСТУ 2962 - 94

П(С) БО 16 "Витрати"

Калькуляційна одиниця

Калькуляційна одиниця - це первинний об'єкт калькулювання, яким, залежно від технологічних і організаційних особливостей виробництва продукції, може бути натуральна одиниця продукції, зведена одиниця, одиниця роботи, вартісна одиниця, а також замовлення, група однорідних виробів.

 

Об'єкт витрат

 

Об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Витрати виробництва

Тлумачення витрат виробництва наводиться в ДСТУ 2962 - 94. У відповідності до ДСТУ 2962 - 94 "Організація промислового виробництва. Облік, аналіз та планування господарювання на промисловому підприємстві. Терміни та визначення". Під витратами виробництва розуміється сукупність витрат матеріальних і грошових ресурсів на відшкодування спожитих засобів виробництва і на відтворення робочої сили.

Наступним для побудови системи обліку і калькулюван

ня собівартості продукції є розуміння необхідності та тлумачення класифікації витрат виробництва на прямі та непрямі. Визначення витрат виробництва (прямих та непрямих) наводиться в ДСТУ 2962 - 94 та в П(С)БО 16 "Витрати". Порівняльна характеристика визначень прямих та непрямих витрат наводиться в таблиці 2 та таблиці 3.

Таблиця 2

Порівняльна характеристика прямих витрат

Назва

ДСТУ 2962 - 94

П(С)БО 16 "Витрати"

Прямі витрати

Прямі витрати - витрати, що на підставі первинних документів входять у со-бівартість певного виду продукції або робіт, з виготовленням або виконанням яких вони безпосередньо пов'язані

Прямі витрати розділяються на прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та інші прямі витрати

Стаття 12. До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат

Стаття 13. До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат

Стаття 14. До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, витрати від браку, які становлять вартість остаточно забракованої продукції (виробів, напівфабрикатів), та витрати на виправлення браку за вирахуванням: остаточно забракованої продукції за справедливою вартістю; суми, що відшкодовується працівниками, які допустили брак; суми, що одержана від постачальників за неякісні матеріали і комплектуючі вироби, тощо

ДСТУ 2960 - 94 розширює можливість розуміння сутності матеріальних витрат.

Цей стандарт дає визначення матеріальним ресурсам, основному та допоміжному матеріалам, а також напівфабрикату.

Під матеріальними ресурсами, у відповідності до ДСТУ 2960 - 94, розуміється сукупність елементів виробництва, переважно предметів праці, що їх одержує підприємство для виробничого споживання та використання у невиробничій сфері.

Основний матеріал - матеріал первинної заготовки.

Допоміжний матеріал - матеріал, якій витрачається під час виконання технологічного процесу додатково до основного матеріалу.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат