На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Раціональні умови життєдіяльності людини. Природно-соціальні небезпеки та умови їх попередження та запобігання. Небезпеки пов’язані з експлуатацією та утриманню житла, заходи по попередженню надзвичайних ситуацій в побутових умовах

Реферати > БЖД > Раціональні умови життєдіяльності людини. Природно-соціальні небезпеки та умови їх попередження та запобігання. Небезпеки пов’язані з експлуатацією та утриманню житла, заходи по попередженню надзвичайних ситуацій в побутових умовах

Зміст.

1. Раціональні умови життєдіяльності людини.

1.1. Людина як біологічний та соціальний об'єкт

1.2. Потреби людини: фізіологічні, матеріальні та духовні

1.3. Природне середовище життєдіяльності людини, його характеристика, оптимальні та допустимі параметри з погляду забезпечення життєдіяльності людського організму.

1.4. Середовище виробниче, побутове і соціально-політичне

1.5. Повітря, вода, продукти харчування та світло як необхідні умови життєдіяльності людини ;їх фізіологічне та гігієнічне значення

1.6. Оптимальні та допустимі параметри повітряного середовища та освітлення

2. Природно-соціальні небезпеки та умови їх попередження та запобігання.

2.1. Стихійні лиха.

3. Небезпеки пов’язані з експлуатацією та утриманню житла, заходи по попередженню надзвичайних ситуацій в побутових умовах.

3.1. Характерні приклади травматизму та аварій у побуті

1. РАЦІОНАЛЬНІ УМОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

1.1. Людина як біологічний та соціальний об'єкт

Становище людини в біосфері двоїсте. Як біологічні об'єкти ми залежимо від фізичних чинників середовища і пов'язані з ним через харчування, дихання, обмін речовин. Людський організм має свої пристосувальні реакції, які виробились у про­цесі біологічної еволюції.

Однак головною особливістю людини, що відрізняє її від інших видів, є новий спосіб взаємодії з природою через створену нею культуру. Як могутня соціальна система, людство створює на Землі своє культурне середовище.

Біологічне в людині змінюється незрівнянно повільніше, ніж соціальне. Вважають, що пото варіепз існує яких-небудь 40-50 тис. років. За цей час, з погляду людської історії колосальний час, біологія людини не змінювалася скільки-небудь помітним чином. Не став більшим за обсягом її мозок, все ж у тому напрямку серце гонить кров, а також майже не змінився обсяг перекачування крові. І органи чуття майже не змінилися, і в основному ті ж емоції притаманні людині.

Невпізнанно змінилося в людині за це час лише соціальне. Особистість раба і рабовласника, кріпака і феодала, робітника і буржуа і, нарешті, демократична особистість - такі основні вуз­лові означники виміру людини як істоти соціальної, означники, що відповідають розвитку людини від рабовласництва через феодалізм і капіталізм до нинішнього демократичного станови­ща після соціально-політичних потрясінь кінця XIX століття. І це за «які-небудь» декілька тисяч .років.

1.2. Потреби людини: фізіологічні, матеріальні та духовні

Одне з основних завдань фізіології людини - це регуляція та інтегрована роль нервової системи в організмі людини.

Нервова система людини - це сукупність утворень (рецептори, нерви, ганаглії, мозок), які сприймають спрямовані на організм подразники, проводять обробку виниклого при цьому збудження, формують відповідні протидіючі реакції, регулюють і координують всі функції організму в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем.

Враховуючи той факт, що людина являє собою і біологічний об'єкт, можна зробити висновок про те, що всі біологічні системи можуть існувати в навколишньому середовищі за умови біологічної рівноваги. Людина, як єдина біологічна система природи, здатна при взаємодії з нею регулювати і контролювати обмін речовин між собою і природою, тобто людина потребує матеріального забезпечення. Ця діяльність визначається процесом праці, в якому людина змінює не тільки навколишнє середовище (середовище існування), але і своє власне середовище.

Якщо розглядати життя як спосіб існування білкових тіл, де проходить обмін речовин з навколишнім середовищем, то з припиненням цього обміну припиниться і життя. Це положення можна підтвердити загальновідомими прикладами. Людина може прожити без повітря 1,5-5 хв., без води - декілька днів, без їжі - декілька тижнів. Цих елементарних прикладів достатньо для того, щоб твердити - людина без матеріального забезпечення як біологічний об'єкт існувати не може.

Але людина потребує духовного спілкування зі своїми суб'єктами, з якими вона проживає.

Людина - єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної свідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе, яке виступає в емпірічній або теоретичній формі. Знання, в свою чергу, може матеріалізуватися, опредмечуватися, але для цього воно має стати ідеєю. Ідея - це думка, що містить мету діяльності і виражає певне майбутнє. Вона відбиває мету і прагнення суб'єкта, які становлять певну світоглядну систему. Світогляд - одна із форм свідомості людини, невід'ємний атрибут життєдіяльності людей. Способом його існування виступає філософія, а також суттєві «виміри» людини, які враховують її потенційні можливості та прагнення.

1.3. Природне середовище життєдіяльності людини, його характеристика, оптимальні та допустимі параметри з погляду забезпечення життєдіяльності людського організму.

Навколишня природа (середовище), з якою ми безперервно взаємодіємо в найрізноманітніших напрямках, - дуже складна система.

Розглянемо і проаналізуємо основні складові частини природи, яка нас оточує.

Географічна оболонка Землі складається із атмосфери, гідросфери, біосфери і літосфери. Нижня грань географічної оболонки обмежена пластом Мохоровича, нижче якого лежать гранітний і базальтовий пласти.

Всі ці сфери проникають одна в іншу, взаємодіють одна з одною і створюють зовнішній вигляд Землі. Головна властивість географічної оболонки - це постійний обмін речовинами та енер­гією не тільки між оболонками, але і між оболонкою і зовнішнім світом (космосом).

І. Атмосфера (від грецьк. «атмос» - повітря) - захисна оболонка Землі - є основою життя, обумовлює окислювальні процеси живої і неживої матерії, захищає від добових перепадів температури (які могли досягнути 150-200°С), від шкідливих сонячних і космічних випромінювань. Атмосфера товщиною 12000 км має пластову будову і складається із тропосфери, стратосфери, іоносфери (мезосфери, термосфери) та екзосфери.

Тропосфера - нижній, найбільш щільний пласт повітря, висотою 10-15 км, містить до 80% маси атмосфери, 80% водяної пари. У тропосфері міститься 20,94% кисню, 78,09% - азоту, 0,93% - інертних газів, 0,03% - діоксиду вуглецю.

Стратосфера розміщена над тропосферою до висоти 40 км. В ній знаходиться озоновий шар (О3), який поглинає велику частину ультрафіолетової радіації, затримує 20% інфрачервоно­го випромінювання Землі (зберігає тепло) і тим самим охороняє життя на Землі.

Іоносфера розміщена на висоті 1300 км, характеризується підвищеною іонізацією молекул газу і захищає все живе від дії космічної радіації, впливає на відбивання і поглинання радіохвиль.

Екзосфера розповсюджується до висоти 10000 км і характеризує розрідженість речовини, близької до міжпланетного

простору.

II. Гідросфера - ця частина водної оболонки Землі займає 71% поверхні, об'єднує всю вільну воду Землі, не пов'язану хімічно і фізично з мінералами земної кори. Це води океанів, морів, річок, озер, боліт, гірських і полярних льодовиків, підзем­на, ґрунтова і атмосферна волога. Загальна кількість води, що знаходиться в рідкому, твердому і газовому стані, складає 1,5 млрд. км і 0,001 маси планети. Основна частина вологи - 97% -це води морів та океанів, 2% вологи всієї планети знаходиться в полярних і гірських льодовиках, і менше 1% приходиться на підземні і поверхневі води. В океаносфері до глибини 200 м відбуваються процеси фотосинтезу і живуть зелені рослини, солоність води змінюється в залежності від району.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат