На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Проблеми входження економіки України у світове господарство

Реферати > Економічні теми > Проблеми входження економіки України у світове господарство

ЗМІСТ

1. Факторні умови конкурентоспроможності.

Вступ

2. Джерела конкурентних переваг.

3. Проблеми входження у світову економіку.

4. Зовнішньоекономічна діяльність держави.

Висновок

Проблеми входження економіки України у світове господарство.

Вступ

Поняття країни,, що розвиваються – умовне. Воно об’єднує країни, які значно відрізняються одна від одної, але разом з тим мають певні характерні риси, що дають можливість віднести їх до групи країн. Їх називають також третім світом. Вони займають важливе місце у світовому товаристві ( 80% населення Землі і близько 70% її території) Країни третього світу є периферією світового капіталістичного господарства і мають такі загальні характерні риси економічного розвитку.

Вони відрізняються низьким рівне продуктивних сил. Він, знаходить відображення і у показниках, які фіксують реальне економічне становище. І у залежності від розвинутих індустріальних країн, і у продовженні розвитку зв’язків за старою моделлю „готові вироби – сировина”.

Їх характеризують багатоукладність і двоїстість структури економіки, яка полягає у розвитку відсталого сільського господарства і ремесла, з одного боку, і сучасної промисловості – з іншого.

У всіх країнах третього світу спостерігається залежність соціально-економічного і політичного розвитку від світового капіталістичного господарства, від реалізації своєї сировинної продукції на світових ринках.

Ключові позиції в економіці країн, що розвиваються, займає іноземний капітал.

1. Факторні умови конкурентоспроможності.

України була і продовжує залишатись складовою світового господарства. Проте на відміну від радянського минулого її сучасне успішне входження у світовий ринок в умовах здійснення системної трансформації є важливим чинником, що зумовлює її майбутнє. Нині краї6на має певні успіхи у розвитку міжнародної торгівлі, про що свідчить додатний торгівельний баланс у 2000 і 2001 р.р – 2,9 млрд. дол США.

Роль експорту та імпорту в українській економіці визначається їхньою часткою у ВВП , яка становила у 2000 р. відповідно 56,8% і 47,6 ;% ( при розрахунку ВВП не за паритетом купівельної спроможності, а за офіційним курсом гривні у 2000 р.) Частка зовнішньоторговельного обороту України у ВВП становила 104,4%. Це , між іншим, створює об’єктивні передумови для подальшої лібералізації валютного регулювання в країні.

Разом з тим такі небезпечні диспропозиції підривають умови розвитку внутрішнього ринку, послаблюють економічну безпеку держави. Визначилися галузі виробництва, які майже не пов’язані з внутрішнім попитом. Наприклад, на початку ХХІ ст надзвичайно висока експортна орієнтація спостерігалася в чорній металургії. Де обсяг експорту становив 85,3%, у хімічній і нафтохімічній промисловості – 96,9, деревообробній і целюлозно-паперовій – 77,3, а в легкій промисловості у зв’язку з використанням давальницької сировини він сягнув 125,9% загального обсягу виробництва. Аналіз структури експортної продукції нараховує на прогноз про труднощі у входженні економіки України у світовий ринок в умовах посилення конкурентної боротьби.

Звернемося безпосередньо до характеристики основних параметрів, які забезпечують успіх галузей і фірм у конкуренції : факторні уови ( природні, трудові, технологічні та інвестиційні);умови попиту в країні на продукцію і послуги галузі; наявність споріднених і підтримуючих галузей, конкурентоспроможних на міжнародному ринку; стратегія фірми, її структура і характер конкуренції внутрішньому ринку.

Конкурентоспроможність виступає, як універсальна вимога. Що ставиться відкритою господарською системою до будь-якого національного економічного суб’єкта . Вона дає можливість забезпечувати порівняльні зі світовим рівнем споживачі якісні та цінові характеристики товару або послуги незалежно від ринку, до якого вони належать - внутрішнього чи зовнішнього.

Проведені вітчизняні спеціалістами дослідження показали, що за станом факторних умов Україна не випереджає більшість країн світу і значно поступається їх індустріально - розвиненому авангарду. Серед інших чинників на 1 місці за своїми негативними наслідками стоїть різке скорочення обсягів інвестицій порівняно з дореформеним рівнем. Це помітно звузило поле діяльності для всієї переробки, машинобудівної, і особливо оборонної, промисловості. Звуження платоспроможного попиту спричинили також інфляція, що знецінила доходи підприємств та населення, і жорстка урядова грошово-кредитна політика, спрямована на забезпечення поміркованої нестачі грошей в обігу.

Одна з основних причин стримування розвитку виробництва і відповідно міжнародної торгівлі готовою продукцією - наявний дисбаланс між фізичним та монетарним секторами економіки України. У період трансформації економіки України від адміністративно-командних форм організації господарських процесі до ринкових частка грошових ресурсів у загальній структурі обігових коштів підприємства мала б зростати. Проте у вітчизняній економіці розвивались протилежні тенденції. Так, у 1997 р. бартерні операції в промисловості становили 32% загального обсягу реалізованої продукції, у 1998 р – 37,6, а у 1999 р. вже 42,5 %. Натуральні виплати доходів за 1996-1999 рр. Збільшились майже в 3,3 рази і в 2000 становили 11,4% загального фонду оплати праці. Збої у формуванні господарського механізму, найголовніший серед яких – зростання неплатежів і бартеризація економіки, є наслідком низького рівня монетизації.

Однак на фоні цих негативних явищ та процесів якість внутрішнього попиту у споживчому секторі за 90- ті роки суттєво змінилася. Зникла його усередненість, безликість, характерна для товарного дефіциту, і натомість з’явилася більша його структурованість. В умовах помітного посилення ролі імпорнту в забезпеченні населення і зростаючої диференціації доходів громадян платоспроможний попит все більше орієнтується на загальносвітові стандарти споживання, індивідуалізується, стає вибірковим і вимогливим до цінових та якісних параметрів товарів і послуг. Безсумнівно, ці зрушення у характері попиту сприяють розвитку конкурентних переваг вітчизняних виробників.

Під вирішальним впливом зміни характеру платоспроможного попиту зменшився випуск споживчої продукції низької якості і непридатного асортименту. В умовах товарного дефіциту реалізація його фактично нав’язувалась споживачам. Згортання нежиттєздатного виробництва, успадкованого від планової економіки, - неминучий позитивний результат переходу до ринку, навіть з урахування того, що це призвело до скорочення обсягу ВВП за роки системної трансформації економіки більш, ніж у 2 рази. Тепер виробники вимушені співвідносити обсяг випуску продукції, її асортимент, споживчі якості та цінові параметри з реальними потребами конкретних сегментів ринку.

Специфіка нинішньої соціально-економічної і монетарної ситуації в Україні ( невисокий за світовими мірками рівень доходів громадян, нестача обігових засобів у підприємств та інше) зумовлює ставлення споживачів до вибору продукції. Перевага, як правило, віддається більш дешевим, а не більш якісним її видам. Тому масовий попит на внутрішньому ринку за своєю вимогливістю до споживацьких якостей і якості продукції поступається попиту промислово-розвинутих країнах, що позбавляє вітчизняні підприємства можливості орієнтуватися на перевагу внутрішнього ринку при просуванні своїх виробів на ринки цих країн. Вихід на ринки країн, що розвиваються та інших країн з перехідною економікою, з опертям на відносно невимогливий внутрішній попит, може принести українським виробникам лише тимчасовий успіх, а в кінцевому підсумку здатний призвести до консервації технологічної від сталості виробництва.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат