На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Нормативна характеристика БО

Реферати > Бухгалтерський облік, оподаткування > Нормативна характеристика БО

1 П/о: сутність, значення, стандарти (види).

2. Правове регулювання організації б/о та фінансові звітності в У.

3. Облікова політика підприємства.

В загальному вигляді структуру б/о можна представити за допомогою наступної схеми (рис. 1).

Фінансовий облік – це сукупність правил та процедур, які забезпечують підготовку і оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства (установи, організації) та фінансового стану відповідно до вимог законодавчих актів і страдартів б/о.

В У. Ведення фінансової бухгалтерії є обов’язковим для всіх підприємств.

У/о, на відміну від фінансового, - облік не фактичної величини майна, витрат та доходів, стану розрахунків та зобов’язань, а облік факторів, обставин та умов, що впливають нам виробничо-господарську і фінансову діяльність підприємства. Його ціль – надати інформацію для прийняття рішень по управлінню економікою підприємства та перевірити ефективність виконання прийнятих рішень.

В с-мі у/о відтворюється, передусім, інформація про витрати.

Управлінський обік – це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовуються управлінською ланкою для Планування, оцінки та контролю всередині підприємства.

Стратегічний облік – це фінансовий аналіз проблем, що пов’язані з чотирма факторами: зобов’язаннями, контролем, готівкою (витрати) та потенціалом (чотири „С” – commitment, control, cash (cost), capability).

Облік поділяється на такий, що ведеться в організаціях – мікро облік (фіксуються господарські процеси окремого господарюючого суб’єкту), і облік в межах н/г – макрооблік (визначається сукупний суспільний продукт і національний дохід в межах країни).

На мікрорівні розрізняють дві системи обліку – патримоніальну та камеральну.

В патримоніальній – основний наголос робиться на облік стану та руху цінностей – майна (доходи та витрати є наслідком цього руху), в камеральній – на облік доходів та витрат, а стан і рух майна розглядається як наслідок виконання бюджету (кошторису).

Камеральний облік існував та існує паралельно з патримоніальними. Камеральна бухгалтерія є найпершою і найдавнішою.

Відомому професору з Кельна (початок ХХ ст.) Е.Шмалентайху ми зобов’язані фундаментальною ідеєю про два типи б/о:

- облік, який при складанні б/су враховує тільки стан цінностей на даний момент, тобто ніби на момент ліквідації права. Це статичний б/о. Основною метою статичного обліку є визначення того, чи дозволить реалізація (продаж) всіх активів п-ва на даний момент отримати суму, необхідну для оплати його кредиторської заборгованості.

- облік, який враховує рух цінностей незалежно від можливості ліквідації підприємства. Це динамічний б/о. Динамічний б/о – це система реєстрації фактів господарського життя, головною метою якого є безперервний вимір ефективності господарської діяльності підприємства.

Актуарний облік – це система, яка використовує метод подвійного запису і надає інформацію про зміну ринкової вартості підприємства.

У кращих своїх проявах креативний облік – це будь який науковий метод, який не відповідає загальноприйнятій практиці або встановленим стандартам та принципам.

Соціальний облік є розширенням меж традицією б/о.

2. До XV століття облік не вважався самостійною наукою, він був своєрідним додатком до торговельної діяльності.

Соціальне регулювання б/о є комплексам заходів, за допомогою яких суспільство, використовуючи свої внутрішні можливості, впливає на те чи інше явище, в даному випадку – на б/о. В залежності від застосування способів та цілей впливу соціальне регулювання б/о поділяється на такі види: економічне, правове, морально-етичне тощо.

Економічне регулювання б/о здійснюється за допомогою методичних рекомендацій, роз’яснень по веденню обліку, обміну досвідом.

Правове регулювання б/о здійснюється державою, яка, діючи в інтересах всього суспільства, встановлює правові норми, окреслюючи межі можливої поведінки суб’єктів. В основу правового регулювання покладено принцип обов’язковості дотримання правових норм.

Морально-етичне регулювання охоплює всі сфери суспільного життя, в т.ч. і б/о.

Б/о виконує не тільки інформаційні функції для макророзрахунків, але й є складовою частиною всієї податкової та методичної системи держави. Тому в багатьох країнах світу методичні вказівки з б/о надає Міністерство фінансів . В деяких країнах цю функцію беруть на себе парламент чи незалежні бухгалтерські організації (асоціації, комітети тощо).

Регулювання обліку в У. Здійснюється за допомогою нормативних документів КМУ, міністерства фінансів, Держкомстати стики, головної державної податкової служби, Національного банку та інших державних органів. Нормативні органи регламентують як об’єкти обліку, так і схему кореспонденції рахунків.

Система нормативного регулювання б/о в У. представлена чотирма рівнями, кожен з яких охоплює наступні д-ти (мал. 2).

З 1 січня 2000 року в У. почався процес реформування с-ми б/о та звітності.

З 01.01.2000 р. основними д-тами, які регламентують с-му б/о в У. є:

1. З-н У. від 16.07.99 р. № 996-XIV „Про б/о та фінансову звітність в У.”

2. Національні Положення (стандарти) б/о (далі П(С)БО).

3. Порядок надання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

4. План р-ків активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій п-в і організацій та розроблена до нього Інструкція із застосування, затверджені наказом Міністерства фінансів У від 30.11.99 р. № 291.

З-н У „Про б/о та фінансову звітність в У.” від 16 липня 1999 р. № 996-XIV визначає правові принципи регулювання, організації, ведення б/о і складання фінансової звітності в У. та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести б/о та подавати фінансову звітність згідно з чинним законодавством.

Стандарт перекладається з англійської мови як норма, зразок. Стосовно нормативної д-тації з б/о стандарт означає комплекс д-тально оформлених правил ведення обліку. Кожне з цих правил визначає термінологію, методи, способи, суть обліку спри відображенні того чи іншого явища.

Стандарт обліку – облікові правила та процедури, що стосуються виміру, оцінки і надання облікової інформації, розроблені відповідними професійними організаціями.

Стандарти обліку поділяються на два види: міжнародні та внутрішні (національні). Міжнародні стандарти б/о – стандарти, які розроблюються Комітетом міжнародних стандартів б/о (КМСБО) і рекомендовані до застосування. Внутрішні (національні) стандарти – нормативи з б/о, які видаються для внутрішнього користування окремою країною.

Бухгалтерський стандарт – це стандартні вимоги до методів і процедур ведення б/о.

Стандарти в основному відносяться до фінансового обліку та звітності.

В кожній країні розробкою принципів та стандартів займаються спеціальні організації.

В У. розробкою принципів та стандартів займається Мінфін У.

Стандарти б/о розглядають наступні питання:

1. Який мінімум інформації повинен бути наведений у фінансовій звітності, щоб на її основі можна було приймати різні управлінські рішення?

2. Як оцінювати статті фінансової звітності (активи, пасиви та інші показники)?

Структура Положень (стандартів) б/о в У. має наступний вигляд:

вступ – загальні положення;

опис сутності (розкривається зміст даного об’єкту, його визнання та способи оцінки, методи обліку тощо);

розкриття інформації, яка повинна обов’язково знайти відображення у звітності та примітках до неї;

необхідні пояснення (примітки), що регулюють процедуру практичного застосування окремих вимог, що складають основу того чи іншого положення (стандарту);

дата набуття чинності.

Кожне Положення присвячене окремій темі б/о.

В У. передбачається прийняти 25 П (С) б/о, які охоплюють всі діючі МСБО (Крім стандартів, які стосуються звітності банків і пенсійних фондів). Деякі національні стандарти об’єднують положення декількох МСБО, а в деяких випадках розробляються стандарти, зміст яких не має аналогу в міжнародних стандартах. Але всі національні стандарти базуються на МСБО та не суперечать їм.

3. Для складання фінансової звітності у відповідності до діючих нормативних актів та надання її користувачам керівництво п-ва формує облікову політику: обирає принципи, методи і процедури обліку таким чином, щоб достовірно відобразити фінансовий стан і результати діяльності підприємства та забезпечити зіставність показників фінансових звітів.

Визначення терміну „облікова політика” дається в ст. 1 З-ну У „Про б/о і фінансову звітність У.” і в п. 3 П(С)БО № 1: „облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються п-вом для складання і подання фінансової звітності”.

В економічній літературі вона трактується таким чином:

Облікова політика – це сукупність конкретних методів і форм (способів) ведення б/о, що обирається підприємство виходячи із загальноприйнятих правил та особливостей своєї діяльності для підготовки та наддання фінансової звітності.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат