На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Моделі поведінки виробників

Реферати > Економічні теми > Моделі поведінки виробників

Роблячи різні припущення та припускаючи гіпотези щодо цієї реакції, одержимо різні розв’язки задачі конкуренції.

Проаналізуємо різні варіанти розв’язку задачі у спрощеній постановці, коли не розглядається конкуренція на ринку ресурсів.

Витрати обох фірм є однаковими лінійними функціями випуску

(с-граничні витрати, d-постійні витрати):

Ціна продажу – лінійна функція від загального випуску (Х) обох фірм:

(b – спадання ціни за умови зростання на одиницю спільного випуску.)

Тоді вирази для прибутків конкуруючих фірм наберуть вигляду:

(2.6)

де - величина спільного випуску, за якої прибуток кожної фірми є від’ємним і дорівнює – d.

Маємо (2.7)

Звідси випуск, що максимізує прибуток, дорівнює: (2.8)

Аналогічно (2.9)

[1. ст. 235-237]

3. Рівновага за курно

3.1 Рівновага за курно

Розглянемо випадок, коли кожна фірма припускає гіпотезу щодо незмінної стратегії конкуруючої фірми ( - не залежить від , і навпаки), тоді:

і з (2.8) та (2.9) видно, що: тому отже,

Позначимо елементи отриманого розв’язку індексом К (Курно), тоді:

Точка рівноваги за Курно може бути подана як результат такого, що сходиться, алгоритму Курно: перша фірма обирає спочатку будь-який випуск ; друга діє так, ніб перша весь час обирала б , тобто

Рис 3.1. Ітераційна процедура

знаходження точки рівноваги за Курно

Далі обидві фірми діють аналогічно (l- номер ітерації):

Збіжність даної процедури можна простежити на рис 3.1.

На цьому малюнку зображенні прямі, що означають реакції фірм, кожна з яких є геометричним місцем точок оптимального випуску однієї фірми за заданого фіксованого випуску другої. Траєкторія руху до точки рівноваги показана стрілками. Як можна помітити, має місце монотонна збіжність до точки рівноваги. [1. ст 237-238 ]

3.2Модель Курно

Модель Курно– це модель простої дуополії, – олігополії з двома фірмами, які виробляють однорідну продукцію (рис.3.2). Кожна фірма вибирає обсяг випуску, котрий максимізує її прибуток, згідно з її уявленнями щодо можливих рішень конкурентів. Кожен дуополіст розглядає обсяг виробництва іншого як фіксований, величина якого не залежить від його власних виробничих рішень. Обидві фірми приймають рішення одночасно. Ціна, яку фірми приймуть, залежатиме від сумарного обсягу виробництва обох фірм. Обидві фірми мають рівну економічну силу і випускають однорідну продукцію за відомої їм лінійної функції ринкового попиту:

де і – обсяги випуску фірми 1 і фірми 2. Граничні витрати приймаються нульовими або постійними, що є спрощенням і не впливає на висновки аналізу. Якби фірма 2 зовсім не випускала продукцію, тобто , крива попиту на продукцію фірми 1 співпадала б з кривою ринкового попиту. Якщо фірма 2 забезпечуватиме перші одиниць ринкового попиту, тоді крива попиту на продукцію фірми 1 визначатиметься рівнянням:

або .

Графічно крива попиту для фірми 1 одержується шляхом зміщення вертикальної осі праворуч на величину обсягу виробництва другої фірми (рис. 10.3). Частина початкової кривої ринкового попиту , що знаходиться праворуч від нової вертикальної осі (пунктирна вісь ), є кривою попиту фірми 1. Її називають кривою залишкового попиту. Їй відповідає крива граничного виторгу .

Фірми максимізують прибуток, виробляючи оптимальний обсяг продукції, визначений за правилом , згідно своїх функцій реакції:

; . [3.\ ]

4. Рівновага та нерівновага за Стакельбергом

1. Уявімо, що перша фірма припускає гіпотезу, за якою друга фірма діятиме згідно з Курно, тобто:

Тому випуск першої фірми, що максимізує її прибуток (див. (2.8)), дорівнюватиме:

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат