На сайті 11892 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Управління активами підприємства і шляхи його покращання

Реферати > Економіка підприємства > Управління активами підприємства і шляхи його покращання

2. За формами застави кредиту і особливостями страхування виділяють наступні групи необоротних активів:

а) рухомі необоротні активи. Вони характеризують групу довгострокових майнових цінностей підприємства, які в процесі застави можуть бути виключені з його власності в цілях забезпечення кредиту (машини і обладнання, транспортні засоби, довгострокові фондові інструменти і т.ін.).

б) нерухомі необоротні активи. До них відносить група довгострокових майнових цінностей підприємства, які не можуть бути виключені з його власності в процесі застави, яка забезпечує кредит (земельні ділянки, будівлі, споруди, передавальні пристрої і т.ін.)

3. За характером відображення зносу необоротні активи поділяються на:

а) амортизаційні необоротні активи. До них відносяться основні засоби і частина нематеріальних активів, за якими фізичний і моральний знос відображається в обліку як поступове нарахування амортизації.

б) Неамортизаційні необоротні активи. До них відносяться інша частина необоротних активів підприємства, рівень зносу яких фінансовим обліком не відображається.

Характеризуючи активи як об’єкт управління, необхідно відзначити особливості їх окремих складових. Зокрема, необоротні активи є найменш мобільною частиною майна підприємства, основна відмінність якої полягає в

багаторазовому використанні в процесі господарської діяльності і частковій амортизації протягом кожного операційного циклу. У процесі формування й управління необоротними активами необхідно враховувати їх переваги та недоліки порівняно з оборотними активами. Основними перевагами необоротних активів порівняно з оборотними є: менший ризик впливу інфляційного процесу та можливе збільшення ринкових цін на нерухомість вищими темпами, ніж темпи інфляції; тривалий період використання у виробничому процесі, здатність приносити стабільний прибуток у разі несприятливої господарської діяльності.

До їх недоліків слід віднести низький рівень маневреності, неможливість швидко змінити структуру вкладених коштів, низький рівень ліквідності і неспроможність забезпечити потік платежів за погіршення платоспроможності підприємства.

Водночас у процесі управління оборотними активами слід враховувати переваги та недоліки їх порівняно з необоротними активами. До основних переваг можна віднести таке: можливість швидкого перетворення оборотних активів у грошові кошти, вища ліквідність, перебування частини оборотних активів у вигляді готових засобів платежу, можливість підвищити швидкість обігу раціональним управлінням.

Недоліками можна вважати: можливе інфляційне знецінення грошових коштів, додаткові витрати на утримання зайвих оборотних активів, вищий рівень фінансових ризиків.

Загальною інформаційною базою в управлінні активами є баланс підприємства і передусім його актив.

Оскільки кредитори мають першочергові права щодо майна підприємства, для задоволення їхніх потреб інформація балансу класифікується у такий спосіб, щоб наочно відобразити платоспроможність підприємства, тобто ймовірність погашення заборгованості у разі його ліквідації.

У зв’язку із зазначеним вище важливою умовою визначення платоспроможності підприємства є об’єктивна оцінка його активів.

Активи визначаються і відображаються в балансі у грошовому виразі з використанням певної бази оцінки. Такою базою, яка найчастіше береться підприємствами за основу під час складання балансу, є попередня їх собівартість, тобто активи відображаються за сумою грошових коштів, яка була сплачена підприємством за відповідний актив у момент їх придбання.

Водночас зазначена оцінка може комбінуватися з іншими оцінками залежно від призначення даного активу.

Зокрема, нематеріальні активи відображаються в балансі за собівартістю їх придбання чи створення. Якщо нематеріальні активи надійшли у результаті обміну на інші активи, то їх собівартість визначається за отриманою вартістю активу. Отримана вартість нематеріального активу – це сума, за якою актив може бути обміняний чи отриманий в операції між зацікавленими сторонами.

До основних засобів належать матеріальні активи підприємства, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року або операційних цикл більший за рік.

Основні засоби оцінюються за первісною вартістю у сумі фактичних витрат на їх придбання, будівництво, монтаж, налагодження, доставку,сплату

митних зборів і передбачених податків (якщо податки не відшкодовуються підприємству).

Незавершене будівництво являє собою суму інвестицій, вкладених у будівництво, що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.

Довгострокові фінансові інвестиції – це фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізованими в будь-який момент.

Фінансові інвестиції – активи, які вкладаються підприємством з метою збільшення прибутку за рахунок процентів, дивідендів, зростання вартості капіталу або отримання інших вигод для інвестора. Фінансові інвестиції – це вкладення в придбані цінні папери, внески до статутних фондів інших підприємств.

Довгострокова дебіторська заборгованість являє собою заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка буде погашена у термін понад один рік з дати відображення в балансі.

За статтею “Відстрочені податкові активи” відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок виникнення тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

За статтею “Інші необоротні активи” відображаються всі інші необоротні активи, які не є нематеріальними активами, основними засобами, довгостроковими фінансовими інвестиціями, довгостроковою дебіторською заборгованістю та відстроченими податковими активами.

Бланк И.А. дає свою характеристику активів підприємства, яка є більш повною (Рис.1.2.). [7]

Основними ознаками класифікації активів підприємства є:

1. Форма функціонування активів.

2. Характер участі активів в господарському процесі з позиції особливостей їх обороту.

3. Характер участі активів в різних видах діяльності підприємства.

4. Характер фінансових джерел формування активів.

5. Характер володіння активами підприємства.

6. За ступенем залучення активів як об’єкта управління.

7. Ступінь ліквідності використовуваних активів.

8. Характер використання сформованих активів в господарській діяльності підприємства.

9. Характер надходження активів по відношенню до підприємства.

За формою функціонування виділяють три основні види активів: матеріальні, нематеріальні і фінансові.

- Матеріальні активи характеризують майнові цінності підприємства, які мають матеріальну речову форму. До них відносяться:

- основні засоби;

- незавершене виробництво;

- виробничі запаси сировини і напівфабрикатів;

- малоцінні і швидкозношувані предмети;

- об’єм незавершеного виробництва;

- запаси готової продукції, призначені для реалізації;

- інші види матеріальних активів.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат