На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Особливості контролю внесків до пенсійного фонду України

Реферати > Бухгалтерський облік, оподаткування > Особливості контролю внесків до пенсійного фонду України

- персоніфікацію обліку пенсійних рахунків;

- визначення розміру пенсій на основі середнього заробітку за весь період трудового стажу для одержання пенсій у повному обсязі;

- зарахування до трудового стажу місяців, за які сплачувалися внески; тощо,

змінив становище, яке було в пенсійній системі України.

На основі вище перерахованого формується об’єкт, предмет та цілі курсової роботи.

Об’єкт дослідження курсової роботи − пенсійна система України.

Предмет дослідження − аналіз особливостей нарахування та обліку платежів в пенсійній системі.

Цілі курсової роботи − виявити негативні сторони нарахування та обліку пенсій.

Для досягнення даних цілей перед роботою були поставлені слідуючі завдання:

- вивчити структуру пенсійної системи;

- ознайомитись з особливостями нарахування та обліку надходження до Пенсійного фонду України;

- виявити негативні сторони та обґрунтувати своє ставлення до системи пенсійного забезпечення.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПЕНСІЙНУ СИСТЕМУ УКРАЇНИ

1.2. Передумова виникнення та розвитку пенсії

Пенсійна система виникла більше 100 років тому, а до цього матеріальне

забезпечення людей похилого віку у всьому світі покладалось на сім’ю. Тим, хто не мав заощаджень, залишалось надіятися лише на допомогу церкви або інші опікунські заклади.

Пенсійне забезпечення, як один із видів соціального страхування, виникло в результаті зміни економічної функції сім’ї. У кінці XVIII – на початку XIX століття, коли після промислового перевороту почало швидко розвиватися промислове виробництво й були створені великі підприємства з найманою працею, трансформувалась економічна роль сім’ї і її демографічний склад. Так звана «складна Сім’я»,котра складалась із трьох поколінь, розпалася на дві частини, і люди похилого віку стали жити окремо від своїх дітей і онуків. Міграція із сіл в міста також сприяла розпаду традиційної сім’ї. Внаслідок цього у людей похилого віку з’явилась потреба в суспільній підтримці,оскільки сімя перестала виконувати цю функцію. Гарантоване державою пенсійне страхування виникло в результаті боротьби робітників за свої права, котрі поставили однією із вимог перенесення частини відповідальності за забезпечення старості з робітника на роботодавця. Крім того, вимагалось законодавче закріплення обов’язковості внесків до страхових фондів, бо молодим людям не властива турбота про свою старість.

Важливим етапом в історії розвитку пенсійного забезпечення було введення в 1889 році німецьким урядом, на чолі якого стояв канцлер Бісмарк, обов’язкового пенсійного страхування, котре гарантувало пенсійне забезпечення за віком усім працюючим за наймом. У подальшому на розповсюдження й розвиток соціального страхування великий вплив мала створена в 1919 році в рамках Версальської угоди Міжнародна організація праці.

У сучасному світі держава гарантує пенсійне забезпечення як тих, хто має достатній стаж роботи, так і тих, хто не має такого стажу.

1.2. Структура системи пенсійного забезпечення в Україні

Система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів:

· Перший рівень − солідарна система загальнообов'язкового

державного пенсійного страхування (солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду.

· Другий рівень − накопичувальна система загальнообов'язкового

державного пенсійного страхування (накопичувальна система пенсійного страхування), що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат.

· Третій рівень − система недержавного пенсійного забезпечення, що

базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.

Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення.

Для окремих категорій громадян законами України можуть встановлюватися умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і недержавного пенсійного забезпечення.

Громадяни України можуть бути учасниками та отримувати пенсійні виплати одночасно з різних рівнів системи пенсійного забезпечення в Україні. Обов'язковість участі або обмеження щодо участі громадян у відповідних рівнях системи пенсійного забезпечення в Україні та отримання пенсійних виплат встановлюються законами з питань пенсійного забезпечення.

Питання участі іноземців і осіб без громадянства в системі пенсійного забезпечення в Україні та участі громадян України в іноземних пенсійних системах регулюються відповідно законодавства України та міжнародними

договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суб'єкти системи пенсійного забезпечення в Україні є:

· застраховані особи, а в окремих випадках − члени їхніх сімей та інші особи;

· страхувальники;

· Пенсійний фонд;

· уповноважений банк;

· підприємства, установи, організації (далі - організації), що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Суб'єктами системи накопичувального пенсійного забезпечення є:

· особи, від імені та на користь яких здійснюється накопичення та

інвестування коштів;

· підприємства, установи, організації та фізичні особи, що

здійснюють перерахування внесків до системи накопичувального

пенсійного забезпечення;

· Накопичувальний фонд;

· недержавні пенсійні фонди;

· юридичні особи, які здійснюють адміністративне управління

Накопичувальним фондом і недержавними пенсійними фондами та управління їх пенсійними активами;

· зберігач;

· страхові організації.

· Інші суб'єкти системи накопичувального пенсійного забезпечення можуть бути визначені законами України.

Непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

У разі, якщо сукупність виплат разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в

порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами:

· законодавчого визначення умов і порядку здійснення

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат