На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Коран - священна книга мусульман

Реферати > Релігія > Коран - священна книга мусульман

Християнському святу Різдва в ісламі відповідає «ніч алькадр», свято дарування Корана, відмічуваний в одну з ночей місяця рамадан. Первісне Писання було передано в нижню небесну сферу, у царство ангелів, що граничить із царством людини, - з тим, однак, щоб ангел Джебраїл поступово відкрив зміст Корана Мухаммеду. Значення «ночі призначення» докладно пояснюється в 97-й сурі, згадування ж про неї розкидані по всьому Корану: «Воістину, Ми ниспослали його (Коран) у ніч Призначення.

Звідки тобі знати, що таке ніч Призначення? Ніч Призначення краще тисячі місяців. У цю ніч сходять ангели й Дух з дозволу їх Господа, щоб виконати його веління на цей рік. У цю ніч - дарування вітань віруючим від ангелів до самого настання зорі» (97).

Ісламська релігія, що бачить у Книзі щиру заставу Порятунку, вороже ставиться до зображень. Вона вертається до заборони на зображення, утвердженому ще Мойсеєм. Якщо християнство залишає повний простір для художньої творчості, то мечеть ніяких «ікон» не терпить. Мусульмани переконані, що створювати живих істот - або навіть їхнє зображення - личить одному Аллахові. Тому мусульманські художники завжди були змушені обмежуватися геометричним орнаментом (арабесками) і митецьким переписуванням коранічних сур. У каліграфії (винаході витончено - декоративних форм написання арабських букв) вони досягли незрівнянних висот. Заборона на зображення (а рівно й відсутність у мусульманському богослужінні музики) сприяє розвитку абстрактного мислення, виробленню вміння сприймати позбавлені наочності математичні формули.

Коран не тільки дає споконвічний «імпульс» «арабському феномену, що зароджується,», арабському духу - він впливає на цей дух ще й в іншому змісті. Коранічне благочестя, яким би однобічним воно не було, виступає як противага прогресуючої раціоналізації життя. Духовно - душевній холод, навіть, можна сказати, шок, що ніс із собою арабський культурний вплив, частково зм'якшувався тільки завдяки вже сформованому на той час ісламу. Незважаючи на те, що зміст Корана й досягнення математико - природничо-наукових досліджень існували як би в різних, непересічних площинах, для самих носіїв арабського духу і їхніх послідовників, якими б «ученими» вони не були, було важливо, що вони живуть у релігійному середовищі ісламу.

Як і інші релігійні книги, Коран є звичайним збірником законів, настанов і традицій, а також викладом різноманітних міфічних розповідей, окремі з яких запозичені з інших релігій, особливо християнства та іудаїзму. В Корані є вказівки відносно регламентації торгівлі, майнових, сімейно – шлюбних відносин. Подано безліч моральних норм, що є обов’язковими для мусульман і складають їхній кодекс честі. Але найчастіше в Корані йдеться про обов’язки віруючих стосовно до правителів, духовенства, про ставлення мусульман до інших віросповідань, про Аллаха, якому повинні бути покірними всі його послідовники, про Судний день, воскресіння й потойбічний світ.

Коран підтверджує та узаконює станову нерівність, освячує приватну власність. «Ми розділили серед них (тобто людей) прожиток у житті ближньому і підняли одних ступенями над іншими, щоб одні з них брали інших у прислугу» (К.,43, 31). За замах на власність Коран передбачає жорстоке покарання на цьому і потойбічному світах. «Злодію і злодійці відсікайте руки за те, що зробили вони, від імені Аллаха» (К.,5, 42).

Багато аятів святої книги присвячено жінці. За непокірність, навчає пророк, «кидайте їх на ложі та бийте їх» (К., 4, 38); «тримайте їх удома, доки не упокоїть їх смерть і Аллах не розчистить для них шлях» (К., 4, 3). «Чоловіки стоять над жінками тому, що Аллах дав одним перевагу над іншими» (К., 4, 38). Нерівність жінки перед чоловіком визначена як у майновому стані (К., 2,282). У Корані є аяти про необхідність затворництва для жінки (носіння паранджі, чачвана, чадри, яшмака).

У Корані викладено також космологічні та космогонічні погляди. Згідно з ними Земля є плоскість, рівновага якої підтримується горами, що їх звів Аллах. Останній створив світ за шість днів, що відповідає біблійним уявленням про творіння світу. На шостий день Аллах створив Адама і Єву. Творіння людини є найвищим досягненням Бога (К., 15, 29; 27, 62; 32, 8; 38, 72).

Є в Корані й чимало наказів віруючим відносно сповідання релігії, здійснення релігійних вимог. «Прославляй хвалою твого Господа до сходу сонця і до заходу сонця, і під час ночі прославляй його і серед дня, - може бути, що ти будеш задоволений» (К.,20, 130). «Вам не досягти благочестя, доки не будете робити пожертвувань із того, що любите» (К., 3, 86). Коран попереджає: «Існуюче життя – тільки гра й забава…»(К., 5, 32). «Хто ж хоче користуватися її благами, тому нема в майбутньому житті нічого, окрім вогню…»(К.,11, 19).

Є там і релігійна винятковість, заклики до боротьби з невіруючими, позаяк останні є ворогами мусульман (К., 4, 102). Віруючих закликають боротися з невіруючими, «доки не буде спокуси, і релігія вся належатиме Аллахові» (К., 8, 40), «бити многобожників» (К., 9, 5). Віруючим наказують діяти за принципом талону: «душа – за душу, і око – за око, і ніс – за ніс, і вухо – за вухо, і зуб – за зуб…»(К., 5, 49). Від імені Аллаха в Корані проголошено: «Для невіруючих ми приготували кайдани, нашийники, гаєнський вогонь»(К., 76, 4). «Вони питимуть кип’яток, і люті люті муки їм за те, що були невірними» (К., 10, 4).

Згідно з моральними повчаннями Корану, людина у своїх діях і намаганнях повністю залежить від волі та бажання Аллаха. «Не спіткає нас ніколи ніщо, окрім того, що накреслив нам Аллах. Він наш захисник» (К., 9, 51). Усі люди створені Аллахом для покори. Людина не має свободи волі, вона приречена.

Загалом Коран – це не тільки сухі й монотонні релігійні накази і проповіді, а й яскрава, палка, образна мова, змістовні словосполучення й пишнобарвні порівняння. Коран, на думку багатьох діячів культури, є першою в історії народів Сходу пам’яткою прози, притч, алегорій, порівнянь, повістей та ін. І в цьому полягає його велика художня і культурно – історична цінність.

Мусульмани вшановують дві книги: Коран і Сунну. Богослови називають Коран словом Бога, божественним об’явленням. Сунна містить розповіді про вчинки й висловлювання пророка та є джерелом правил життя суспільства і тлумачення Корану, релігійного культу й права. Хадиси, що складають Сунну, лише у 13-9 ст. було зафіксовано на письмі. Хадиси – це основа всього релігійного й громадського життя та діяльності мусульман – сунітів.

На основі Корану і Сунни богослови розробили шаріат – правові норми поведінки, освячені мусульманською релігією. Шаріат визнається божим законом, що доводиться до людей через Коран, хадиси і твори релігійних авторитетів. Реально шаріат утілено в працях із Мусульманського права і практиці шаріатських судів. Він регулює зовнішні форми ставлення людей до Аллаха, людей одне до одного і визначає міру покарання за їх проступки (укубат).

Основи мусульманського віровчення та обрядовості викладено в Корані та Сунні. Значний вплив на формування догматики і культури ісламу зробили такі тогочасні релігії, як іудаїзм і християнство. Досить сказати, що в Корані багато ідей і навіть персоналій запозичено з Біблії (Старого й Нового Заповітів).

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат