На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Офсетні гумотканинні полотна (декель офсетного циліндра)

Реферати > Технічні науки > Офсетні гумотканинні полотна (декель офсетного циліндра)

1. Склад і призначення декеля

Декель офсетного циліндра одночасно виконує дві функції — передачі фарбового зображення з форми на за-друковувану поверхню і забезпечення повнішого контак з нею. Він компенсує нерівномірність за товщиною та шорсткість матеріалу, що задруковується, і дає змогу отримати якісне зображення.

Декель офсетного циліндра складається з гумотканин-ного полотна та піддекельних матеріалів (каліброваних завтовшки аркушів паперу та картону). Гумотканинне полотно — багатошаровий матеріал, що складається з про­гумованої тканинної основи (неробочої) та верхнього гумового фарбопередавального шару (робочого).

Аби процес друкування був ефективним упродовж всього часу експлуатації офсетних гумотканинних поло­тен, останні повинні відповідати наступним вимогам: мати матову рівну поверхню; добре сприймати фарбу з дру­карської форми та передавати її на відбиток у достатній кількості; мати достатні пружно-еластичні властивості для забезпечення повнішого контакту при друкуванні на різних типах матеріалів; верхній шар полотна не повинен набрякати під впливом розчинників фарби, зволожуваль­них та змивальних засобів; не мати механічних пошкод­жень; мати рівномірну товщину, твердість та компре-сійність, достатню механічну міцність; забезпечувати легке відокремлення аркуша після задруковування.

2. Властивості офсетних гумотканинних полотен

Властивості офсетних гумотканинних полотен можна умовно поділити на структурні та деформаційні (рис. 4.23). Одним з основних показників, що характеризує якість гумотканинних полотен, є їх товщина. Рівномірність товщини полотна забезпечує достатній тиск при друку­ванні. Найчастіше офсетні гумотканинні полотна вироб­ляють завтовшки 1,68; 1,69; 1,70; 1,90; 1,93 та 1,95 мм. Деякі полотна, призначені для газетних машин, завтовшки 2,10; 2,12; 2,15; 2,16 та 2,20 мм.

Друкарські машини, призначені для друкування тексто­вої та штрихової продукції, мають конструкцію, малочутли­ву до товщини офсетного гумотканинного полотна. Відхи­лення в товщині полотен для таких машин має складати + 0,05 мм. Для повноколірного друку вимоги до тиску між формним, офсетним та друкарським циліндрами більш жорсткі, а відповідних значень тиску можна досягти тільки тоді, коли відхилення у товщині офсетного гумотканин­ного полотна складає + 0,01 мм.

.Залежно від виду машин і призначення офсетні гумотканинні валики виготовляють різної твердості (за Шором): 30—50 — м'які; 50—70 — середні; 70—90 — тверді; понад 90 — дуже тверді.

Рис. 4.23.

Властивості офсетних

гумотканинних

полотен

Великі швидкості при друкуванні на сучасних дру­карських машинах потребують швидкого відокремлення аркуша, так званий QR-ефект (з англ. Qucly releasing). У деяких випадках цей ефект визначається висотою паперу, що прилягає до офсетного циліндра (рис. 4.24,-де: 1 — офсетне гумотканинне полотно; 2 — матеріал, що задруковується; 3 — друкарський циліндр). Чим менша висота прилягання паперу, тим кращі антиадгезійні властивості і, відповідно, QR-ефект. Ефект QR залежить від в'язкості і липкості друкарської фарби, гладкості та цупкості паперу; фарбопередавальних властивостей поверхні офсетного гумотканинного полотна, гладкості його робочого шару.

Висока гладкість поверхні офсетного полотна сприяє перенесенню фарби на папір і одержанню чіткого відбитка. Окрім того, вона збільшує його прилипання до паперу. Залежно від типу друкарської машини, виду задрукованого матеріалу та фарби виготовляють полотна з різни параметрами QR. Мікрорельєфна структура поверхні гумотканинного полотна значно зменшує QR –ефект.

.

Рис. 4.24.

QR-ефект,

що характеризується

висотою прилягання

паперу до офсетного

циліндра

Поверхня офсетного гумотканинного полотна може бути: тонкошліфованою, шліфованою, нешліфованою, тисненою (з мікрорельєфною структурою). Гладкість вимірюється за допомогою профілографа, який реєструє заглибини і випуклості на поверхні й післяобробки даних подає середнє їх значення RZ в мікрометрах. Наприклад, виготовляються офсетні гумотканинні полотна з поверх­нею: тонкошліфованою — RZ = 0,4—0,5 мкм, шліфова­ною — RZ = 0,75 мкм; нешліфованою — RZ = 0,9 мкм; нешліфованою тисненою — RZ = 0,9 мкм.

Оптична густина відбитка здебільшого залежить від властивостей поверхні гумотканинного полотна, фарби, задрукованого матеріалу, швидкості друкування та власти­востей зволожувального розчину. При нормальному технологічному режимі бажано, щоб більша частина фарби переходила з робочої поверхні декеля офсетного циліндра на задруковуваний матеріал. Кращі зразки офсет­них полотен переносять до 60—65 % фарби на папір.

Чіткість відтворення контурів друкувальних елемен­тів істотно залежить від стану поверхні верхнього робочого пару гумотканинного полотна. Гладка з блиском поверхня не відзначається високою фарбоємністю, що не дає можли­вості одержати зображення максимальної оптичної густини. Поверхня полотна має бути рівномірно матовою, що забезпечується при її виготовленні. Експериментальне встановлено, що величина мікронерівностей поверхні полотна не повинна перевищувати 0,5—0,8 мкм. Подальше збільшення шорсткості поверхні полотна зменшує коефіці­єнт фарбопередавання й погіршує градаційне передавання (деформуються растрові точки) — рис. 4.25, де: а — шорстка поверхня (площа контакту складає близько 45%); б — гладка поверхня (площа контакту складає близько 75%). Хімічний вплив розчинників, які входять до складу фарби, і змивальних речовин зумовлює набрякання поверх­ні фарбопередавального шару офсетного гумотканинного полотна. Молекули розчинників проникають у верхній робочий шар, збільшують рухливість молекулярних лан­цюгів і гума стає пластичнішою. Дія розчинника на по­верхню полотна спричиняє процеси сорбції поверхні гуми, дифузію розчинника і вимивання інгредієнтів з гуми, що зумовлює втрату експлуатаційних характеристик і змен­шує термін використання офсетного полотна.

Набрякання офсетних гумових полотен досліджують, визначаючи масу полотна після дії на нього розчинника впродовж певного проміжку часу. Практика свідчить, що офсетне полотно більше набрякає від дії розчинників, ніж від дії фарби. У рослинній олії гума набрякає значно менше, ніж у мінеральному маслі (рис. 4.26).

Фарбосприйняття та фарбопередавання є важливими характеристиками офсетних гумотканинних полотен, різні типи яких сприймають і передають різноманітну кількість фарби. Коефіцієнт передавання фарби має бути якнайви­щим, щоб найменш можлива товщина шару фарби, яка переноситься з форми на поверхню декеля офсетного циліндра, а з неї — на задруковуваний матеріал, забезпе­чила якісний відбиток.

Рис. 4.26.

Набрякання офсетних гумотканинних полотен Копті Ейр після витримування впродовж 22 годин у змивальних розчинах з мінеральним маслом (А) і рослинною олією (В)

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат