На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Економічна система соціалізму

Реферати > Економічна теорія > Економічна система соціалізму

План

стр.

Вступ. 3

1. Економічний лад соціалізму і його основні риси. 5

2. Директивне планування, планові ціни, проблеми економічної рівноваги. 13

3. Сучасна практика і проблема формування демократичного

соціалізму з ринковою економікою в КНР та інших країнах. 26

Висновок. 34

Бібліографія. 36

Вступ

Я обрав цю тему не просто так. Вся справа в незвичайності її. Планова економіка має безпосереднє відношення до нашої держави, до нашого народу, отже і до мене. Тому моєю метою вивчення даної теми є бажання розібратися в тонкощах економічного ладу, що панував ще не так давно на теренах нашої Батьківщини. Адже саме через соціалістичне минуле, гонкою за якимись примарними цілями, ми маємо десятирічну кризу, потужний промисловий комплекс в руїнах, і, як результат всіх цих процесів, похмуре сьогодення з недуже чіткими перспективами на майбутнє.

Ціллю для мене є дослідження механізмів і принципів роботи економічної системи соціалізму, визначення позитивних і негативних аспектів даного питання, розширення свого кругозору. А також набуття певних знань та навичок, які безперечно допоможуть мені в подальшому житті, подальшій роботі економістом. Адже знаючи помилки інших можна уникнути власних.

Актуальність даного питання неабияка. Адже зараз наш уряд намагається стати більш соціальним, тобто народним. Ми ж обираємо його якраз для цього. А соціалістична економіка якраз і була основана для служіння народу, просто вожді минулого переробили відносно світлу ідею під себе і для себе. Зараз якраз актуальність полягає в тому, щоб вивчити це питання, проаналізувати і, зробивши відповідні висновки, впевнено йти до процвітання нашої Батьківщини.

Цікавості цьому питанню додають неймовірно швидкі темпи економічного піднесення головного „послідовника” Маркса-Енгельса, Китайської народної республіки (КНР) за останні півтора десятиліття. Хоч соціалістична економіка представлена в цій країні не зовсім в чистому вигляді, але це не зменшує її заслуг. Економісти називають даний економічний устрій „соціалізмом з китайським обличчям”. Адже китайці взявши за основу засади планового соціалізму змогли адаптувати його під власні потреби і це дало результат: ХХІ ст. неофіційно названо 100 роками Китаю. Тож чому б і нам не скористатись їх надбаннями, аби розв‘язати проблеми вітчизняної економіки і також вийти на рівень країни світового значення і масштабу.

Найвідомішими дослідниками, і найголовніше, засновниками даної економічної системи (початок ХХ ст.) були К. Маркс і Ф. Енгельс. Вони виклали свої думки в науковій праці під назвою „Капітал”. На основі цього видання якраз і були побудована соціалістична економічна система в Радянському союзі, а згодом й ще в декількох держав (деякі з них і досі рухаються в цьому напрямку розвитку власного господарства). Звісно було багато й інших дослідників і науковців, що цікавились даним питанням, але саме Маркс і Енгельс дали поштовх для руху і самоствердження даної економічної системи.

Джерелами інформації для дослідження цього питання стали підручники з політичної економії. В них широко висвітлюється дане питання, адже на основі вибору економічної системи базується загальний напрям, спосіб, завдання, цілі та інші аспекти економічного розвитку держави. Через питання про економічні системи взагалі, посідає досить таки важливе місце в науці політична економія, отже і її підрозділ (саме соціалістична система) має не аби яке значення. Але я спеціально обрав підручники різних епох, аби висвітлювати це питання як з боку самих організаторів соціалізму, так і з боку наших сучасників. Тобто я використовую погляди науковців різних часів і з різними орієнтирами.

1. Економічний лад соціалізму і його основні риси

Розпочати дослідницьку роботу я б хотів зі словникової інформації, з визначення терміну „соціалізм”. СОЦІАЛІЗМ (франц. сосіалізте від лат. сосіаліз – суспільний) ­ вчення і теорії, які утве­­­рджують ідеал суспільного устрою, заснованого на суспільній власності в різноманітних формах, відсутності експлуатації, справедливому розподілі матеріальних благ і духовних цінностей залежно від затраченої праці, на основі соціально забезпеченої свободи особи.

Соціалізм – багатозначне поняття, яке одержало в науці різноманітні тлумачення. Найго­ловнішими серед них вважаються два підходи: з точки зору марксизму і з погля­ду соціал-демократії. Марксистський підхід розглядає соціалізм як першу, нижчу, незрілу фа­зу, ступінь комунізму як суспільно-економічну формацію, яка приходить безпосередньо на зміну капіталізму після завершення революції перехідного періоду і характеризується: ліквідацією приватної власності й експлу­ататорських класів; утвердженням суспільної власності на засоби виробництва, про­відної ролі робітничого класу в рамках со­ціально-політичної та ідейної єдності суспільства; здійсненням принципу «від кожного – за здібностями, кожному – за працею»; за­безпеченням на цій основі соціальної справедливості, умов для всебічного і гар­монійного розвитку особи. З погляду соціал-демократії соціалізм – це суспільний лад, який досягається не в результаті революційної лік­відації капіталізму, а шляхом його рефор­мування зі збереженням приватної влас­ності, забезпеченням росту «середнього класу», соціального партнерства, досяг­ненням вищого рівня соціальної рівності і справедливості.

У практично-політичному сенсі реалізація ідей соціалізму через масове соціальне насильство, повну заборону приватної власності, рин­кових відносин, політичної і духовної опозиції і т. ін. протиставила цей суспільний лад свободі і демократії, привела або до його повної ліквідації (СРСР, країни Сх. Європи), або ж до глибокої кризи (Куба) чи ринкового реформування (Китай). У свою чергу, це призвело не лише до краху конкретно-історичної форми перетворення в дійсність соціалістичних ідей, а й до кризи уявлень про соціалізм. Разом з тим соціалізм у його різноманітних проя­вах відобразив, а багато в чому і здійснив цілий ряд гуманних ідей і цінностей, основними серед яких є: соціальна емансипація осо­би, забезпечення соціальних прав, рів­ності життєвих шансів кожної людини; систематизація уявлень про справедливе суспільство з цінностями свободи і рівності, створення умов для гармонійного і все­бічного розвитку особи, подолання всіх проявів насильства і соціального відчу­ження; обґрунтування ідей гармонізації суспільного життя, досягнення соціальної со­лідарності; привнесення у практику загально цивілізаційного розвитку ідей контролю над стихією ринку, соціального захисту і т. д.

Теорія, як відомо, відрізняється від практичного застосування, тому я розглядатиму адміністративно-плановий устрій на конкретному прикладі. А саме на СРСР.

Ми називали нашу економіку плановою тому, що кожна цифра у бюджеті була нібито розрахована і вивірена; тому, що нібито усе було розраховано по кожній галузі: скільки чавуну, сталі, прокату потрібно для країни тощо. Усі потреби спочатку підраховували, а потім вже планували виробництво. За назвою це, можливо, і була планова економіка. Але чи була вона за суттю такою? Спробую відповісти.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат