На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Архітектура як форма соціально-психологічного впливу

Реферати > Психологія > Архітектура як форма соціально-психологічного впливу

Можливості мистецтва багатогранні. Мистецтво формує інтелектуальні якості, стимулює творчі можливості, сприяє успішній соціалізації. Мистецтво лікує. Лікування мистецтвом називається арт-терапією. В арт-терапії використовують вже існуючі твори мистецтва; творчість самого спеціаліста – ліплення, малювання, спрямовані на взаємодію з клієнтом. Лікує музика, театр, живопис, архітектура.

Терапія мистецтвом є відносно новим методом психотерапії. Термін “арт-терапія” (art – мистецтво, art therape – терапія мистецтвом) означає лікування пластичною зображальною творчістю з метою вираження людиною свого психоемоційного стану. Вперше цей термін був використаний Адріаном Віллам в 1938 р. при описі своїх занять зображальною творчістю з туберкульозними хворими в санаторіях. Потім цей термін став застосовуватися до всіх видів терапевтичних занять, мистецтвом (музико терапія, драмотерапія, танцювальної діяльності арт-терапія почала розвиватися в Великобританії після Великої Вітчизняної війни, причому в тісному зв’язку з психотерапією.

Появу арт-терапії (термін А.Хілла) як галузі теоретичного і практичного знання на стику мистецтва і науки відносять приблизно до 30-х років ХХ ст. Еволюція поняття “арт-терапія” відбиває процеси уособлення трьох самостійних напрямків медичного, соціального, педагогічного. Об’єднує названі напрямки використання художньої творчої діяльності в якості лікувального, відволікаючого чи психопрофілактичного фактору.

Арт-терапія існує як самостійний напрям у лікувально-корекційній і профілактичній роботі усього кілька десятиліть. Цей напрям почав фор­муватися як окремий і переважно емпіричний метод у середині XX століття.

Первинна основа арт-терапевтичних техно­логій — архаїчні форми мистецтва, що зберег­лися в народній творчості, що характеризується наївністю, безпосередньо діючим характером, опорою на символічну мову несвідомого і які є джерелам душевного здоров'я людей.

На сьогоднішній день розвитком цієї професії – арт-терапії – займаються в основному лікарі-психіатри, психотерапевти та практикуючу психологи, які використовують елементи арт-терапії в профілактичній та корекційній роботі.

Заняття мистецтвом надають унікальну можливість психологічного спілкування, що є не тільки са­мостійною сферою людського жит­тя, але і, безумовно, необхідним, нічим не замінним її елементом.

Дослідження І.Ю.Левченко по­казало, що досить успішна компен­сація тривоги, відносний психоло­гічний комфорт може забезпечува­тися «відходом у мистецтво» — чи­танням книг, прослуховуванням музики, вивченням історії мистец­тва, переглядом архітектурних пам’яток, а також продуктивними вида­ми художньої діяльності — живо­писом, віршотворчістю.

Продукти творчості відбивають підсвідомі бажання, настрої і думки людини, що дозволяє використову­вати їх для динамічної оцінки її ста­ну і розвитку.

Терапія засобами мистецтва — арт-терапія — це синтез декількох галузей наукового знання (мистецтва, медицини і психології). У ліку­вальній і психокорекційній прак­тиці вона — сукупність методик, видів мистецтва у своєрідній сим­волічній формі, що дозволяють за допомогою стимулювання худож­ньо-творчих (креативних) проявів людини здійснити корекцію порушень психосоматичних, психоемо­ційних процесів (І.Ю. Левченко).

Арт-терапія — метод зцілення за допомогою творчості, що застосовується у психотерапії, пси­хосоматичних клініках та в соціальній сфері.

Говорячи про арт-терапію, найчастіше мають на увазі терапію художньою творчістю. Хоча в наш час інтенсивно розвиваються й інші напрямки арт-терапії (танцювально-рухова, піскова терапія, музикотерапія тощо).

Арт-терапія — це засіб вільного самовираження і самопізнання. Худож­ня творчість допомагає зрозуміти й оцінити свої почуття, спогади, образи майбутнього, знайти час для відновлення життєвих сил і спосіб спілку­вання із собою. Спираючись на трансцендентні властивості символів і власний творчий потенц­іал, людина здатна досягти самозцілення. Сим­волічні образи являють собою способи вирішен­ня внутрішньо-психічних конфліктів.

Арт-терапія існує в індивідуальному і групо­вому варіанті. Індивідуальна арт-терапія може застосовува­тися в психіатрії: для осіб, до яких не можна за­стосувати вербальну психотерапію (олігофрени, психотики, особи похилого віку з порушеннями пам'яті часто здатні виражати свої переживання в образотворчій формі), пацієнтів з неглибоки­ми психічними розладами невротичного харак­теру; для дітей і Дорослих з проблемами вербалізації (аутисти, мовні порушення — заїкуватість, малоконтактність), з невимовними переживан­нями (з посттравматичними розладами).

Індивідуальний арт-терапевтичний процес відбувається, як правило, на основі психодинамічного підходу — дослідження несвідомого на про­дуктах образотворчої діяльності. Як інші форми психотерапії, арт-терапія припускає психотера­певтичний контракт, встановлення психотерапевтичних взаємин, феномени перенесення і контрперенесення.

Методика арт-терапії базується на переконанні, що внутрішнє «Я» людини відбивається в образах кожен раз, коли вона спонтанно малює, пише портрет, розглядає архітектурні пам’ятки або ліпить скульптуру. Використовується як засіб спілкування терапевта з пацієнтом на символічному рівні. Образи художньої творчості відображають види підсвідомих процесів, включаючи фобії, внутрішні конфлікти, спогади дитинства, сновидіння. Сприяє досягненню наступних цілей: дати соціально прийнятий вихід агресивності іншим негативним почуттям; полегшити процес лікування; розвинути відчуття внутрішнього контролю; дає переживання пацієнта. Найбезпечнішим і напевно, найприємнішим методом лікування психіки залишається та ж арт-терапія, яка впливає на психіку через витвори мистецтва – музику, малюнок, літературний твір, архітектуру, скульптуру.

На даний час перед практични­ми психологами постає завдання по­шуку нових ефективних діагностич­них та психокорекційних методів. Одним із таких методів є архітектура. На сьогоднішній день традиційним є ви­користання архітектури як засобу вираження емоцій, зняття психо­логічної напруги, покращення емоційного стану, стимулюван­ня творчої активності і т. ін;

Архітектурна терапія почала дуже швидко розвиватися та використовуватися широким колом спеціалістів, психологами, психотерапевтами. До цього методу психопрофілактики почали звертатися люди, переконавшись в його результативності, впливі.

Архітектурна терапія в гру­пах передбачає вирішення багатьох зав­дань. Так вважає Л.М. Сайнюк, практичний психолог із Косівщини.

Одним з найбільше часто використовуваних у терапії архітектурою вправ є "створення групових фресок", у якому учасники або малюють усе, що вони хочуть, на загальній картині, або домальовують на ній щось, відповідно до обраною всією групою темі.

Популярність архітекто-терапії у XX столітті сприяла поляризації наукових думок: цей напрямок є панацеєю від багатьох недуг. Інші вважали архітекто-терапію не більш ніж модною течією.

Нещодавно в концепції архітектурної терапії існували дві протилежні точки зору. Прихильники однієї з них вважали, що архітекто-терапія є лише допоміжним засобом психо­терапії, прихильники іншої нази­вали архітекто-терапію самостійною дисципліною й намагалися знайти для неї шлях розвитку, що не залежить від інших психотерапевтичних методів.

Перейти на сторінку номер: 1  2 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат