На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Особливості змісту освіти в сучасій школі за кордоном (на приладі декількох країн)

Реферати > Педагогіка > Особливості змісту освіти в сучасій школі за кордоном (на приладі декількох країн)

План

1. Система освіти у США.

2. Характеристика змісту освіти у Німеччині.

3. Особливості змісту освіти у Франції.

4. Система освіти у Англії.

5. Особливості змісту освіти в Японії.

6. Поняття «методи» та «форми» навчання. Ознаки, які є спільними та відмінними для цих категорій.

Особливості змісту освіти в сучасній школі за кордоном

Проблема змісту навчання — одне з головних питань теорії та практики навчання в зарубіжній педагогіці. Уяв­лення про зміст освіти в зарубіжних школах дає середньостатистичне співвідношення предметів у навчальному пла­ні. В розвинутих країнах (США, Англія, Франція та ін.) на гуманітарний цикл припадає 46%, природничо-матема­тичний — 21,5, художньо-естетичний — 10, оздоровчо-трудовий — 21%.

Системи освіти в розвинених індустріальних країнах наділені спільними рисами, що випливають із соціально-економічної природи індустріального суспільства з орієнтованою на ринок економікою. Одночасно шкільна система в кожній конкретній країні має специфічні особливості, що визначаються історією країни та її національними традиціями.

1. Система освіти у США.

Історично в США склалась система, при якій основні функції щодо управління освітою виконують штати. У 70-ті роки Хх століття створені Федеральне міністерство освіти (раніше існувало Відомство освіти у складі Міністерства охорони здоров’я, соццального забезпечення і освіти), Національний науково-дослідний інститт освіти і Комітет керівників освіти штатів для координації їх дій. Втручання федерального уряду в справи школи за останні роки посилюється. Кожний штат поділений на шкільні округи; на чолі кожного стоїть шкільний комітет, у функції якого входить розгляд всіх питань, що визначають роботу шкіл і розмір шкільного бюджету, прийом і звільнення вчителів, їх зарплата, відбір і рекомендації підручників тощо. В країні немає єдиних навчальних планів і програм. Вони розробляються відповідно до специфічних умов кожного шкільного округу, затверджуються комітетом. Децентралізований характер управління освітою визначає систему її фінансування. Децентрлізація в управлінні і пов’язана з цим широка різноплановість в постановці навчальної роботи випливають з тих основних принципів, на яких побудована модель багатопрофільної школи США. Це, по-перше, її підкреслено-демократична зовнішня організація і, по-друге, - відсутність обовязкових програм і єдиних вимог до знань учнів.

Через децентралізацію управління освітою в країні немає єдиної її системи.

Обов'язкове навчання в школі дитина починає у віці 6 років. Повний курс шкільного навчання становить 12 років. В різних шкільних округах прийнята різна структура школи. Приблизно в 25% округів, головним чином в сільських, зберігається стара структура: 8+4 {восьмирічна початкова школа + чотирирічна середня школа). Для великих міст характерна структура 6+3+3 або 6+6, при якій навчання в початковій школі скорочується до 6 років, а в середній школі виділяється 2-етапна - молодша і старша середня школа. В останні десятиріччя виникла тенденція до скорочення термінів навчання в початковій школі і більш раннього переходу до предметної системи викладання. Так з'явились нові структури; 4+4+4 і 5+3+4.

В систему загальноосвітніх учбових закладів входить невелике число спеціальних шкіл для аномальних дітей (сліпих, глухих, розумово відсталих). Діти із слабо вираженими вадами і емоційно неврівноважені навчаються в нормальних школах, але в спеціально організованих для них класах.

Мережа шкіл складається з державних (суспільних) і приватних навчальних закладів (навчання тут платне). Близько 10% школярів навчається в недержавних школах, більшість з яких належить різним релігійним організаціям. Незначна категорія дітей із заможних верств відвідує так звані незалежні школи. Це елітарні учбові заклади з досить високою платою за навчання. Саме ці школи, нечисленні, давали найбільший процент абітурієнтів у відомі університети — Гарвардський, Прінстонський, Стенфордський, Ієльський та інші.

Елементарні школи, як правило, розміщаються в окремих приміщеннях і їх не змішують із старшими класами, В сільських і малодоступних районах збереглась невелика кількість однокомплектних шкіл, але домінують так звані консолідовані школи, куди учнів привозять на автобусах з найближчих поселень. Учбовий план елементарної школи США включає рідну мову, математику, природознавство, суспільствознавство, працю, малювання, ліплення, музику, співи і фізкультуру. В початкових класах широко застосовується комплексне і супутнє навчання, коли навчальна робота концентрується навколо якогось проекту {відголоски прагматичної педагогіки Д.Дьюї) і учні набувають навички читання, письма і лічби в ході його виконання. Працює в початкових класах один вчитель, який веде основні предмети, але кожного року він змінюється.

Сьогодні в більшості елементарних шкіл можна зустріти три основних типи програм.

1. Предметна програма. Ця програма складається з предметів, кожний з яких охоплює певний обсяг змісту і навичок, що дають учневі можливість набути знання про оточуючий світ (письмо, читання, арифметика тощо), Основною її метою є навчання грамоті. Сильною стороною цієї програми є чітко визначена мета навчання. До недоліків слід віднести те, що кожний окремий предмет мало пов'язаний з іншими предметами і життям. Предметна програма має глибокі корені (вона є частиною європейської спадщини) і чинить великий вплив на інші програми.

2. Педоцентрична програма. Ця програма виникла під впливом Джона Дьюї і його послідовників. Шкіл, що використо­вують цю програму, не так багато. В основу навчання в школі беруться безпосередні, «спонтанні» інтереси дітей. Систематичне навчання тут підміняється іграми, бесідами та іншими заняттями за інтересами дітей.

З, Проблемна програма. Вважається, що протягом життя дитина стикається з різними проблемами. Автори програми вважають, що в процесі розв'язання проблем діти розвиваються більш активно. В цій програмі позитивне те, що акцент робиться на розвитку самостійного мислення дітей. Недоліком є те, що часто беруться надумані проблеми, відірвані від життя. Надмірна увага до розв'язання проблем не залишає часу для систематичного навчання.

В молодшій середній школі поглиблюється диференціація навчання. Викладання на різних рівнях (для «здібних» і «нездібних») доповнюється системою елективних предметів (до 35% учбового часу). До них належать алгебра, біологія, іноземні мови, образотворче мистецтво, музика. Учні цієї школи піддаються посиленому тестуванню. На основі результатів тестів психологи-консультанти, що входять в штат школи, ведуть профорієнтаційну роботу. Вона має на увазі як вибір подальшого шляху навчання, так і галузь професійної діяльності, Навчальна і професійна орієнтація готує підлітків до навчання в старшій середній школі, що має яскраво виражену диференціацію навчання.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат