На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Особливості змісту освіти в сучасій школі за кордоном (на приладі декількох країн)

Реферати > Педагогіка > Особливості змісту освіти в сучасій школі за кордоном (на приладі декількох країн)

В 6 і 5 класах колежу (так званий загальний цикл) єдина для всіх учнів програма, що включає рідну мову, математику, економічні і гуманітарні науки, фізичні і природничі науки, ручну працю і технічну підготовку, художнє виховання, фізкультуру і спорт.

На наступному етапі (4 і 3 класи, так званий орієнтаційний цикл) всі учні розподіляються у двох секціях — „А" і „В", де, крім вивчення загальноосвітніх предметів за єдиними програмами, запроваджується система предметів за вибором:

для секції „А" — латинська, грецька чи друга іноземна мова;

для секції „В" — практичні заняття допрофесійного характеру.

Для випускників колежу відкриваються два шляхи: випускники секції „А" мають можливість продовжити освіту в ліцеї; випускники секції „В" направляються в професійні учбові заклади.

Навчання в перших двох класах колежу здійснюється за програмами різного рівня — «полегшеною», «звичайною» і «поглибленою». Вони не мають жорстко окреслених меж як спеціалізовані напрямки навчання. Створені так звані «різнородні класи», де невстигаючі і сильні учні вивчають програму у «власному ритмі».

Ліцей завершує систему середньої освіти. Всього на загальноосвітні предмети відводиться в 2 класі — 21 година, в 1-му класі — 22 години. Всі учні 2 і 1 класів отримують єдину загальноосвітню підготовку. Вибір наступного навчання у випускному (нульовому) класі визначається в 2 і 1 класах ліцею системою предметів за вибором, на які в кожному з цих класів виділяється по 6-12 годин. Це може бути більш поглиблене вивчення деяких загальноосвітніх дисциплін або ж заняття з таких нових дисциплін, як мистецтво і спорт, індустріальна, адміністративна чи лабораторна технологія тощо.

В першому класі ліцею організуються стаціонарні секції з чотирьох напрямків: гуманітарного «А» («А1» — філологія, математика; «А2» — лінгвістика; «АЗ» — філологія, предмети художнього циклу); природничонаукового «5», що не має поділу в першому класі. А у випускному підрозділяється на секції «С» (математика, фізика), «Д» (математика, біологія); «Е» (математика, технологія) і «Н» (обчислювальна техніка); соціально-економічного «В» («В1» — соціально-економічні науки; «В2» — адміністративно-господарське управління); технічного, а також секції, що готують до диплому техніка. Вирішальне слово при направленні ліцеїста в одну з цих численних секцій належить шкільній раді з орієнтації.

На чолі державного ліцею стоїть провізор. Він має двох помічників — цензора (завідуючого учбовою частиною) та інтенданта (завідуючого господарством). Учні ліцеїв поділяються на чотири категорії: екстерни, контрольовані екстерни, напівпансіонери та інтерни. Екстерни приходять в ліцей лише на час обов'язкових занять. Контрольовані екстерни залишаються в школі на 2-3 години після закінчення уроків і виконують домашні завдання під наглядом чергового викладача. Напівпансіонери, крім цього, отримують обід в їдальні ліцею, Інтерни постійно живуть при ліцеї, а додому відпускаються лише по неділях і на канікули. Інтернати є при більшості ліцеїв, режим тут строгий, є штат вихователів: вони чергують в їдальні, супроводжують інтернів під час прогулянок, в нічний час перебувають при спальнях вихованців. За утримання в інтернаті, а також за харчування напівпансіонерів з батьків учнів береться плата.

В ліцеях панує строга дисципліна, що підтримується ретельно розробленою системою заохочень і покарань учнів. Кращі ліцеїсти нагороджуються преміями чи заносяться на дошку пошани.

Системи оцінки знань учнів в початковій і середній школах неоднакові. В початковій школі застосовується п'ять оцінок: «дуже погано», «погано», «задовільно», «добре», «дуже добре». Крім оцінок окремого уроку, практикуються оцінки за роботу кількох тижнів. Цікавим є досвід виставлення оцінок за роботу одночасно кількома викладачами. Більшість викладачів середньої школи користується 20-бальною системою оцінок. (Задовільна успішність — від 10 балів і вище). Спроба перевести в 1968 р. середню школу на п'ятибальну систему оцінок не вдалася.

У Франції, як вже зазначалось, обов'язкова середня освіта для всіх дітей і підлітків до 16 років. І ніяких екзаменів в кінці ліцею. Але й ніяких прав. Щоб отримати права людини із середньою освітою, треба скласти екзамени зовнішній спеціальній державній комісії. Склавши екзамени незнайомим викладачам, можна отримати диплом бакалавра (отримати свій «бак»). Цю систему, за якою атестат про середню освіту видають не в школі і не ті вчителі, які вчили, а незалежні (а екзамени йдуть анонімно і письмово) варто було б перейняти і українській школі.

На відміну від шкіл США і Англії у Франції є другорічництво. В початковій школі процент другорічників становить в середньому 12%. Сьогодні другорічництво є розповсюдженою формою «досиджування» в школі. Часто ліцеїсти готові краще зайвий рік-другий посидіти за шкільною партою, ніж, провалившись на випускних іспитах, залишитись без диплому і перспектив на продовження навчання чи отримання

Сьогодні школа Франції живе під знаком запровадження принципово нових дидактичних засобів. Справжній переворот в учбовій роботі зробили комп'ютери. В 1986 р. був прийнятий національний план комп'ютеризації «Інформатика для всіх». Цим планом передбачено забезпечення всіх учбових закладів мікрокомп'ютерами, додаткову установку 120 тисяч шкільних мікро ЕОМ, організацію комп'ютерних курсів для викладачів, обов'язкове комп'ютерне навчання ліцеїстів тощо. В результаті засоби інформатики з'явились у всіх учбових закладах Франції.

Нові технології допомагають розв'язувати ряд проблем, що виникають в масовій середній освіті, багатократно збільшивши продуктивність праці учителя і учня. Навчання стає ефективнішим, що дозволяє, наприклад, частково відмовитися від домашніх завдань, а час, що вивільняється, використати для різноманітної творчої діяльності учнів. Завдяки перевороту в технічних засобах зростає інтерес дітей до навчання, по-іншому індивідуалізуються заняття, реалізуються нові можливості ефективного управління учбовим процесом.

4. Система освіти у Англії.

В 1988 р. в Англії був прийнятий Закон про реформу освіти. Сучасна шкільна реформа проводиться в таких основних напрямках: перегляд змісту, запровадження національної оцінки знань учнів, зміни в управлінні. До цього часу система освіти в країні була настільки децентралізованою, що учбові плани складались на рівні шкіл, а учителі самі розробляли учбові програми, користуючись рекомендаціями міністерства, екзаменаційними вимогами, методичними матеріалами, підготовленими урядовими і незалежними педагогічними організаціями. В Законі виділено положення про тестування в національному масштабі всіх учнів 7, 11, 14 і 16 років. Ці вікові межі відповідають основним стадіям навчання — в 7 років діти закінчують перший ступінь початкової школи, в 11 — початкову школу, в 14 — починається диференціація навчання, в 16 — молоді люди закінчують обов'язкову неповну середню школу. Одночасна розробка змісту освіти і способів оцінки знань сприяла їх взаємному збагаченню, давала уявлення про ефективність навчальних програм.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат