На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Особливості змісту освіти в сучасій школі за кордоном (на приладі декількох країн)

Реферати > Педагогіка > Особливості змісту освіти в сучасій школі за кордоном (на приладі декількох країн)

Тривалість навчання в паблік скулз — 5 років. Вибір форм і методів навчання залежить від характеру матеріалу, що вивчається. Основне місце при вивченні предметів гуманітарного циклу займає робота з книгою та іншими друкованими матеріалами в шкільних бібліотеках.

При вивченні предметів природничого циклу превалюють методи спостереження і експерименту.

Особливе значення надається релігії, яка є обов'язковим предметом навчання і основою виховання учнів.

5. Особливості змісту освіти в Японії.

Бурхливий розвиток повоєнної Японії, її досягнення в галузі науки, техніки і технології становлять величезний інтерес для вивчення не лише її економіки і політики, але й різних галузей культури, зокрема, системи освіти країни. Після закінчення обов’язкової школи підлітки мають можливість або безпосередньо включитись у трудову діяльність, або вступити у професійне чи технічне училище, або продовжити навчання в 3-річній повній середній школі, яка є необов’язковим і платним ступенем освіти. Однак феномен японської освіти полягає в тому, що абсолютна кількість молоді продовжує свою освіту в повній середній школі (понад 90 %). Японія найосвіченіша країна світу. Вже зараз 95% японців мають середню освіту. Першими в світі вони досягли «всезагальної середньої грамотності». До 25 років більше 40% японських юнаків і дівчат отримують вищу освіту. Рівень освіти винятково високий у всіх прошарках суспільствах. Сьогодні Японія вийшла на провідні позиції в сфері освіти у світі.

Загальна освіта в Японії має свою дуже чітку структуру: початкова школа з початковим навчанням, трирічна середня школа першого ступеня і трирічна середня школа другого ступеня. У структурному плані система загальної освіти в Японії значною мірою нагадує американську. Однак це стосується в основному формальної побудови школи. За своїм змістом, а особливо за духом, японська школа унікальна. Японці наполегливо йшли до створення своєї власної системи освіти. І хоч в ході цього процесу були зроблені способи запозичення спочатку французьких і пруських, а в повоєнні роки американських зразків, соціальна історія японців і японські соціальні цінності заважали засвоєнню зарубіжних стандартів. В результаті поступово склалася справді японська шкільна система.

Початкова школа— масовий навчальний заклад, що знаходиться у віданні муніципалітетів. Приватні початкові школи зустрічаються дуже рідко. Згідно з офіційними документами, початкова школа зобов'язана розвивати дітей розумово, фізично, естетично і морально. Зміст освіти в цих школах досить обширний.

Значне місце в учбовому плані початкових шкіл займає навчання японській мові. Засвоєння ієрогліфіки становить значні труднощі для дітей, і тому вироблення навичок письма і читання вимагає багато часу і зусиль. На японську мову в початковій школі відводиться 7-9 годин на тиждень, що становить 35-36% всього учбового часу. Учні повинні засвоїти 1850 ієрогліфів — мінімум, встановлений Міністерством освіти (але навіть для читання книг і газет їх слід знати значно більше — до трьох тисяч). Половиною цього ієрогліфічного мінімуму треба оволодіти вже в молодших класах. До того ж кожний з ієрогліфів має декілька варіантів читання і вимови.

Арифметиці належить друге місце за питомогою вагою в учбовому плані початкової школи. 8 1-2 класах на арифметику відводиться 3-5 годин на тиждень, а в 4-6 класах — 6 годин.

Молодші школярі вивчають також курс природознавства, який об'єднує елементарні знання з біології, хімії, геології і фізики.

Суспільствознавство, що дає в комплексі знання з географії, історії, етнографії, знайомить дітей з краєзнавчим матеріалом, в поєднанні з уроками моралі, має на увазі політичне виховання дітей.

Серйозна увага в початковій школі приділяється фізичному вихованню (фізкультурі відводиться 3 години на тиждень) та розвиткові естетичних умінь і навичок. Музичні заняття, малювання, ліплення, художня і ручна майстерність обов'язкові для всіх учнів. Заняття будуються із врахуванням культурних і естетичних традицій японського народу і формують художній смак, яким так відрізняються японці. Японських школярів вчать грати на 2-3 музичних інструментах, дають початкові навички образотворчого мистецтва.

«Спеціальна діяльність» включає формування поведінки під час обіду, учнівські ради, гурткову діяльність, спортивні змагання, екскурсії, громадську роботу тощо.

Тривалість навчання в початковій школі — 45 хв. В приватних школах частина годин чи всі години на «виховання моралі» можуть бути замінені релігійним вихованням.

Знання учнів оцінюються за п'ятибальною системою: відмінно, добре, задовільно, незадовільно, погано.

Якщо в США і Європі завдання освіти дітей покладене головним чином на працівників освіти, то в Японії першими учителями і головною опорою японської дитини є батьки, перш за все, мати. Вона показує своїй трирічній дитині, як малювати і робити паперові іграшки. Коли дитина йде в підготовчий клас, як це роблять 90% чотирирічних японців, учитель не вчить її буквам і цифрам: це, як правило, робить вдома мати. Вона щоденно обмінюється записками з вчителем про те, як поводить себе дитина вдома і в школі. Успіхи і невдачі дітей гостро переживаються всіма членами сімей, особливо матерями. На матір сьогодні лягають турботи по влаштуванню дітей у престижні школи, спостереження за їх просуванням в навчанні. Матері настільки входять у свою роль, що забувають про все і нерідко замість дитини, яка через хворобу не може відвідувати школу, на уроках сидить її мати. Вона скрупульозно записує все, що повідомляє дітям вчитель.

Молодша середня школа в складі 7-9 класів виникла в результаті реформи 1947 р. Урок тут триває 50 хвилин. У молодшій середній школі японські школярі приступають до вивчення іноземних мов, однак спеціальних годин на них не виділяють, а використовується час додаткових занять на розсуд викладача (так звані факультативні предмети).

Японський школяр складає жорсткі вступні випробування в середню школу другого ступеня, у коледжі, університет. Екзамени постійно супроводжують його в ході навчання. Тому навчальний процес у японських школах орієнтований часто не на творче оволодіння знаннями, а на запам'ятовування, тобто на здобуття такої інформації (наприклад, дат битв, хімічних формул й т.ін.), яка може знадобитися на екзаменах. Це зумовлює й масове відвідування різних приватних курсів. В Японії процвітають «домашні курси», які забезпечують підготовку учнів до екзаменів на квартирах викладачів. Зриви на екзаменах призводять до виникнення нервово-психічних розладів у дітей, до матеріальних збитків для батьків. Частими є випадки, коли школярі, які не склали іспити, закінчують життя самогубством.

Широкого розповсюдження в Японії набули школи майстерності, хоч правильніше було б їх назвати репетиторськими школами. Це необов'язкова школа, але вкрай необхідна для переходу на наступний ступінь середньої школи і в університет.

Старша середня школа. Диференціація освіти в Японії розпочинається на рівні старшої середньої школи. У 1989 р. 74% учнів цієї школи навчалися на загальноакадемічному потоці, інші — на спеціалізованих і професійних потоках (бізнес — 10,4%, сільське господарство — 2,8%, техніка — 8,7%, догляд за дітьми — 1,4%, рибне господарство — 0,3%, інші — 1%).

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат