На сайті 11892 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Потенціал підприємства: формування та оцінка

Реферати > Економіка підприємства > Потенціал підприємства: формування та оцінка

Залежно від бази визначення норми (ставки) відшкодування капіталу поділяють на норми доходу, норми грошових потоків, норми відшкодування та норми прибутковості. Відповідно до цього заведено розрізняти таківиди коефіцієнтів капіталізації:

- загальний коефіцієнт капіталізації;

- коефіцієнт капіталізації власного капіталу;

- коефіцієнт капіталізації позикового капіталу;

- коефіцієнт капіталізації залежно від об'єкта оцінки (землі, об'єктів нерухомості, нематеріальних активів тощо).

Методи визначення коефіцієнта капіталізації:

- За ставкою дисконту. У разі встановлення коефіцієнта капіталізації на рівні попередньо визначеної ставки дисконту передбачається, що грошові потоки підприємства постійні та необмежені в часі тому коефіцієнти капіталізації прирівнюються до ставки дисконтування.

- На підставі порівняльного продажу. Він базується на інформації про аналогічні об'єкти та досягнутої корисності їх господарського використання, яка доступна на ринку.

- Методом сумування. Визначає, що коефіцієнт капіталізації є як сума ставки дисконту та норми відшкодування капіталу. Норми відшкодування капіталу визначаються за трьома методами: 1) метод прямолінійного відшкодування (метод Рінга) – показує рівномірне повернення вкладеної суми із поступовим зменшенням її реальної вартості і ставка відшкодування визначається за формулою:

;

2) метод повернення за фактором фондовідшкодування (метод Інвуда) – повернення капіталу із врахуванням його знецінення (повернені суми з року в рік збільшуються):

де- коефіцієнт відшкодування капіталу за ставкою і тривалістю періоду n; 3) метод повернення капіталу за фактором фондовідшкодування та базовою ставкою дисконту (метод Аскольда) – базується на використання норми, яка включає коефіцієнт F3 за без ризиковою ставкою дисконту та часу за який очікується повернути інвестований капітал.

- Метод вирахування. Визначає коефіцієнт капіталізації відніманням від ставки дисконту надбавки за майбутнє зростання капіталу. При цьому приріст капіталу дорівнює:

,

де R – прогнозований розмір зростання вартості об’єкта.

- Метод пов'язаних інвестицій: для власного та позикового капіталу, для порівнянних елементів.

- Метод Елвуда. Визначає коефіцієнт капіталізації як норму відшкодування капіталу, яка скоригована на: 1) суму амортизаційних відрахувань у рахунок погашення кредиту; 2) величину приросту частки власного капіталу в загальній структурі вартості об’єкта; 3) зміни регулярного доходу від використання об’єкта. Ставка капіталізації визначається за формулою:

де - дохідність використання власного капіталу; - частка позичкових коштів у загальному обсязі фінансування об’єкта; - іпотечний коефіцієнт Елвуда.

- Метод фінансових показників схожих підприємств. Використовується за умови доступності інформації. Коефіцієнт капіталізації визначається як відношення річного чистого прибутку схожих підприємств до чистої виручки від реалізації їх продукції.

- Метод ринкового мультиплікатора. Визначає ставку капіталізації як співвідношення ринкової вартості майна підприємства і розміру річного чистого доходу від його використання.

- Метод внутрішньої ставки дохідності.

2) Метод дисконтування. Загальна методологія використання цього методу передбачає встановлення вартості потенціалу (чи його елементу) на рівні чистого приведеного потоку капіталу від його експлуатації. Це означає, що земельна ділянка, будівля чи споруда, обладнання, нематеріальний актив тощо коштують стільки, скільки вони генерують економічних результатів. Загальний розрахунок проводиться за традиційною технологією дисконтування і порівняння грошових припливів і відпливів капіталу підприємства щодо даного об'єкта:

де - чистий приведений потік капіталу; - приплив капіталу підприємства за і-й рік (період); - відплив капіталу підприємства за і-й рік (період); n – кількість прогнозних періодів оцінки; - дисконтний множник, визначений як відповідна функція грошової одиниці для і-го періоду за попередньо встановленою ставкою r щодо базового періоду.

2.3. Оцінка вартості земельних ділянок будівель і споруд

Теоретичні аспекти визнання земельних ділянок та інших об’єктів складовими потенціалу підприємства.

Оцінка вартості земельної ділянки, будівель, споруд визначається їхньою специфічністю, корисністю унікальністю, довговічністю, місцем розташування, та кількістю ринкових пропозицій.

Оцінка вартості та потенціалу земельних ділянок і об'єктів нерухомості ґрунтується на використанні системи принципів, що уможливлюють найбільш адекватне визначення втілених у них можливостей. Вони поділяються на:

- принцип корисності – показує залежність вартості об'єкта оцінки віл його здатності задовольняти вимоги власників;

- принцип заміщення – базується на можливості альтернативного вибору покупцями об'єктів нерухомості чи земельних ділянок (приблизно однорідних за своєю корисністю), та означає, що вартість окремого об'єкта залежить від наявності на ринку та загальної кількості об'єктів-аналогів;

- принцип очікування – означає, що вартість об'єкта безпосередньо залежить від суми виручки, яку очікує отримати теперішній власник майна від останньої угоди перепродажу;

- принцип елімінованості – визначає необхідність врахування вкладу кожного з усього спектра факторів, які впливають на вартість об'єкта оцінки;

- принцип збалансованості – визначає необхідність пошуку оптимального складу всіх компонентів виробничо-господарських систем для кожного типу землекористування, що зумовлює максимальну вартість нерухомості;

- принцип розподілу – означає, що фізичні елементи нерухомості чи права на користування земельними ділянками можна розподіляти та поєднувати в різних комбінаціях, які уможливлюють досягнення найвищої їх вартості;

- ринковий принцип – визначає залежність вартості об'єкта оцінки від рівня ринкових цін на нього;

- принцип оточення - полягає в необхідності узгодження архітектурної однорідності та відповідного характеру землекористування, що уможливлює досягнення максимальної вартості;

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат