На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Комерційні банки як складова банківської системи країни

Реферати > Банківська справа > Комерційні банки як складова банківської системи країни

Вступ.

Актуальність даної теми полягає в тому, що вона дозволяє розібратися з проблемою розвитку комерційних банків як складової фінансової банківської системи України та економічного зростання взагалі. Адже саме через фінансову систему здійснюється процес акумуляції фінансових ресурсів суспільства і забезпечується їх найефективніше і раціональне використання. Звідси походить провідна роль таких фінансових інститутів у суспільстві як комерційні банки.Сьгодні вони здатні запропонувати клієнту до 500 видів різноманітних банківських продуктів та послуг.Онією з найважливіших функцій системи комерційних банків є управління грошовим обігом у країні, а також здатність „робити гроші”- розширювати кредитні ресурси народного господарства, через що їх часто називають „фабриками кредиту”, а також різноманітні послуги у вигляді надання гарантій, доручень, консультацій, управління майном тощо.Мета цієї роботи- дослідити діяльність комерційних банків в ринковій економіці, дати визначення банку як унікального явища економічного життя, проаналізувати структуру банківської систми яка виконує функції „кровоносної системи” економіки дати оцінку їх впливу на формування ринкової соціально-орієнтованоїекономіки в Україні і показати переспективи розвитку.Обєктом дослідження є саме комерційнї банки, а предметом – операції,які вони виконують, їх функції , значення в економіці країни, а також проблеми їх розвитку і удосконалення. Основною теоретичною базою, яка була використана при дослідженні діяльності банків стали: Банківська енциклопедія. Під редакцією А.М. Мороза, Мороз А.М. „Основи банківської справи”, Аржетвін С.М. „ Перші 10 років банківської справи в Україні”, Савлу М.І. „ Вступ до банківської справи”. Результати дослідження викладені у двох розділах. Перший розділ називається „ Комерційні банки як складова банківської ситеми країни” в свою чергу поділяється на 4 підрозділи. Перший підрозділ „Історія розвитку комерційних банків”, де власне, описується зародження і розвиток банків у стародавні часи. У другому - „Сутність банківської системи і комерційних банків”, мова йде про банківську систему, її структуру і функції, а також розглядається суть банку з погляду різних організацій і види банків за притаманними їм ознаками. Третій підрозділ має назву „ Операції комерційних банків”. В ньому мова йде про ті опенрації банків, які вони можуть надавати, маючи той чи інший дозвіл НБУ, а також докладно про основні операції, які дозволяють банкам зберігати клієнтів і залишатись рентабельними навіть при надто несприятливій господарській кон‘юнктурі. У четвертому підрозділі описуються основні функції комерціїних банків, завдяки яким створюється той фундамент, на якому базується робота банку і банківської системи в цілому.

Другий розділ – „Розвиток комерційних банків в Україні” складається з двох підрозділів. Перший з них називається „Зародження банків і розвиток за роки незалежності”. В ньому мова йде про банківську справу в нашій країні починаючи з першої половини ХІХ сторіччя, а також також формування сучасної банківської системи України, який було поділено на 4 етапи. Другий підрозділ – проблеми вдосконалення комерційних банків, де описуються основні завдання успішного входження України в завершальний етап перехідного періоду з добре підготовленою банківською системою, а також необхідні заходи, для розвязання цих завдань.

1.Комерційні банки як складова банківської системи країни.

1.1Історія розвитку банків.

Історія не лишила достатньо повних відомостей про те, коли виникли банки, які операції виконували, що впливало на їх розвиток. На думку ряду авторів, банк як особлива інституція товарного господарства виник не у зв`язку з розвитком товарно-грошових відносин на ранніх стадіях товарного господарства, а тільки тоді, коли з`явилася потреба в мережі спеціальних установ, які б регулювали заплутаний грошовий обіг і проводили кредитні операції. Інші вказують на більш ранні темпи виникнення банків. На їх думку, ті з`явилися ще за античного і феодального господарства, коли виникла потреба в посередниках при здійснені платежів. Таким чином , уявлення про час виникнення банківських установ розтягується майже на дві тисячі років.

Етимологія слова „банк” сягає до французького слова „banqueта італійського „banca”. Ці слова відповідно означають „скриня” та „лавка” і описують дві основні функції , які виконували банки, „скриня” вказує функцію збереження, оскільки вона є місцем, де зберігається щось цінне. В Італії у ХІІ сторіччі слово „banca” означало стіл, прилавок або робоче місце. Такі столи встановлювали на майданах, де відбувалася жвава торгівля товарами. Торгівля велася з використанням різних монет, що карбувалися як державами, так і містами й навіть окремими особами. У цих умовах потрібні були спеціалісти, які б зналися на монетах, що були в обігу, могли б оцінити і дати пораду при їхньому обміні. Коли врахувати, що у десятому сторіччі Італія була центром світової торгівлі, куди стікалися товари і гроші з різних країн, то стане зрозумілим, чому банкіри виявилися неодмінними учасниками торгових операцій, а їхні „банки-столи” набували все більшого поширення. Подібні міняйли зі своїми особливими „столами” були в Стародавній Греції і Стародавньому Римі.

За свідченням істориків, перші банківські операції виконували як окремі особи, так і деякі церковні установи, що концентрували значні кошти. Злодії ставилися з повагою до вівтарів і не грабували їх. Вклади, недоторканість яких гарантувалася поважним ставленням до релігії зробили знамениті грецькі храми (Дельфійський, Делоський, Самоський, Ефейський) водночас і своєрідними банківськими установами. У храмі Артемиди в Ефесі концентрувалися вклади з малоазійського узбережжя, а в храмі Аполона в Дельфах- вільні кошти всієї європейської Греції.

Перші банкіри незабаром зрозуміли, що накопичені ними величезні грошові багацтва лежать без руху, в той час як від них можна було б одержувати істотну користь, віддаючи їх у тимчасове користування або відкриваючи самостійні торгівельні і ремісничі підприємства. Надання позик супроводжувалося стягненням високих відсотків, рівень яких доходив до 36% річних.

Разом із кредитними операціями давніх банків поступово знайшли розвиток і розрахунки з обслуговування вкладників. Розрахунки проводилися за допомогою так званого переносу коштів з однієї таблиці на іншу. Кожен вкладник банку мав свою таблицю з позначенням його імені ( тобто рахунок у сучасному розумінні). Кошти з таблиці одного вкладника переносили на таблицю іншого, створюючи найпростіші форми безготівкових розрахунків. При цьому спочатку було необхідне особисте усне розпорядження клієнта про перерахування коштів, проте пізніше з`явилися письмові накази, які полегшували і прискорювали взємні платежі.

Зручності, створювані банками немогли не привернути увагу ділових людей.Поступово банківська клієнтура розширювалася. Банки, у свою чергу, стали виконувати функції довірителів в укладанні договорів між клієнтами, стали виступати посередниками в торгових угодах. Для полегшення розрахунків стародавні банки випускали навіть банківські квитки (лат.hudu-гуду), що були в обігу нарівні з повноцінними грошима.Перший банк у сучасному його розумінні виник в Італії у 1407 році (Banca di San Ucorgio) в Генуї. Джерела сучасної банківської справи треба шукати у діяльності середньовічних міняйл Північної Італії.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат


загрузка...