На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину

Реферати > Правознавство > Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину

П л а н

Вступ с.3-4

1. Поняття та значення об’єктивної сторони злочину. с.5-8

2. Суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність). с.9-13

3. Суспільно небезпечні наслідки злочину. с.14-17

4. Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням і декілька небезпечним наслідком. с.18-22

5. факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину. с.23-26

Висновок с.27-28

Список використаних джерел та літератури с.29

В с т у п

У даній роботі розглядається тільки об'єктивна сторона злочину. Як-от ознаки, що характеризують зовнішній прояв злочину, зміни в навколишньому соціальному середовищі, до яких призводить учинення злочину, а також саме діяння, подія вчинення злочину. Можна визначити:

* дія - активна поведінка. Суспільно значиме поводження особи, що складається з власних фізичних зусиль особи, використання іншої особи, а також використання машин, механізмів, сил природи або тварин.

* бездіяльність – пасивна поведінка. Невиконання особою своїх професіональних та інших обов'язків.

Об'єктивна сторона злочину - це зовнішній акт суспільно небезпечного зазіхання на об'єкт, що охороняється кримінальним правом. Об'єктивну сторону складають:

* суспільно небезпечне діяння;

* злочинні наслідки;

* причинний зв'язок між діянням і злочинними наслідками;

* засіб, місце, час, знаряддя й обстановка вчинення злочину.

Всі ці елементи об'єктивної сторони злочину мають значення:

* для встановлення наявності складу злочину як підстави кримінальної відповідальності;

* для правильної кваліфікації вчиненого;

* для призначення справедливого покарання.

Об'єктивна сторона злочину - важлива передумова кримінальної відповідальності, це своєрідний фундамент кримінальної відповідальності, без якого вона взагалі не існує. Це головний критерій в оцінці намірів і цілей злочинця, в оцінці його суб'єктивної сторони.

Об’єктивна сторона злочину має важливе значення для кримінального права, це значення полягає в тому, що вона є елементом складу злочину і входить до підстави кримінальної відповідальності, тобто до кримінальної відповідальності особа може бути притягнута лише тоді, коли у вчиненому нею діянні встановлені всі потрібні ознаки об’єктивної сторони злочину, вона має важливе значення для правильної кваліфікації злочину, розмежування злочинів, відмежування злочинних діянь від не злочинних і багато в чому визначає суворість покарання встановленого в санкціях статей особливої частини КК України за відповідні злочини.

В посібниках вказується, що конкретні форми злочинної поведінки різноманітні і можуть характеризуватися відповідним способом вчинення злочину. Автори зазначають, що дія є основною формою здійснення злочинного наміру в часі і просторі, та за своєю фізичною сутністю злочині діяння можуть бути вчинені фізичним впливом, словом, або жестом.

У боротьбі зі злочинністю об’єктивні форми злочинної дії завжди в центрі уваги, оскільки, згідно з КПК України, кожний злочин повинен бути всебічно розслідуваний. Для цього закон дозволяє використовувати і досягнення природничих наук – фізики, хімії, медицини та ін.

І розділ

Поняття та значення об’єктивної сторони злочину.

Об’єктивна сторона як елемент складу злочину охоплює ознаки, які характеризують злочин із точки зору його зовнішнього вияву, і містить велику кількість інформації для кваліфікації діяння. В сучасній науці кримінального права поширено дуже багато визначень поняття об’єктивної сторони злочину. Особисто мені до вподоби визначення поняття М.І. Панова:

Об’єктивна сторона злочину – це зовнішня сторона і зовнішнє вираження злочину, що характеризується суспільно небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю), суспільно небезпечними наслідками, причинним зв’язком між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місцем, часом, обстановкою, способами а також засобами вчинення злочину. [1]

Суспільно небезпечне діяння - це конкретний акт суспільно небезпечної, протиправної, усвідомленої вольової поведінки людини у формі дії або бездіяльності. Суспільна небезпечність діяння полягає у тому, що вона посягає на охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, які існують чи виникають з приводу матеріальних або нематеріальних благ – цінностей суспільства (об’єкт), заподіює їм істотну шкоду чи загрожує заподіянням останньої. Протиправність означає, що дія (бездіяльність) прямо передбачена КК України, тобто заборонена кримінальним законом під загрозою покарання. Діяння мусить становити психофізичну єдність: акт зовнішньої поведінки людини повинен мати усвідомлений характер, тобто здійснюватися під контролем її свідомості, й бути результатом вияву її волі. Неусвідомлені суспільно небезпечні дії (наприклад душевнохворих) або дії осіб , які не можуть виявити волі (вчинені в результаті фізичного примусу), не утворюють об’єктивну сторону злочину.

Дія конкретний акт активної суспільно небезпечної, протиправної поведінки суб’єкта. Найпростішою одиницею дії є рух тіла щодо певного об’єкта або комплекс (кількість) охоплюваних єдиною метою рухів, що становлять у такому випадку єдиний акт вольової поведінки. Дії поділяються на прості (елементарні), складні (включають у себе комплекс дій), фізичні (полягають у застосуванні фізичної сили, спрямовані на зміну зовнішньої фізичної сфери предметів матеріального світу – вбивство, тілесні ушкодження, знищення майна тощо), та інформаційні (виявляються у передачі певної інформації іншим особам – при наклепі, образі та ін.) Інформація передається у вербальній формі, тобто словесній (усній чи письмовій) формі за допомогою конкретних дій, значеннєвих жестів і рухів. Іноді має місце поєднання фізичних і інформаційних дій : погроза насильством при розбої, обман при шахрайському заволодінні майном.

Бездіяльність – пасивна форма суспільно небезпечної, протиправної поведінки особи. Кримінальна відповідальність за бездіяльність має обмежений характер і настає тільки за умови, що особа повинна була вчинити певні дії, які відвернули б заподіяння суспільно небезпечної шкоди, і могла їх учинити. Обов’язок учинення конкретних дій (зобов’язальність) випливає з різних джерел (підстав), які мають правовий характер; можливість учинити дію, яку особа повинна була виконати, вимагає наявності в неї у даній конкретній ситуації як об’єктивних, так і суб’єктивних умов (можливостей) для здійснення таких дій.

Усі ознаки складу злочину в теорії кримінального права умовно поділяють на обов’язкові та факультативні. Кількість обов’язкових ознак складу злочину в матеріальних і формальних складах різна.

До обов’язкових ознак об’єктивної сторони матеріального складу злочину. ми відносимо:

· суспільно небезпечне (злочинне) діяння (дія або бездіяльність)

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат