На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

7 чудес світу

Реферати > Культура > 7 чудес світу

На початку ІІІ століття до нашої ери на маленькому острові Форосі поблизу берегів Александрії було споруджено найвищий маяк у світі – 120 метрів. Його проектували грецькі вчені, а будівником був архітектор Сострат.

Александрія знаходиться на єгипетському березі – там, де Ніл впадає в Середземне море. Між нею і Фаросом – майже 1 кілометр.

Сострат розпочав з того, що спорудив величезний мол – морську дамбу, яка з’єднувала Александрію з островом. По цій дамбі підвозили будівельний матеріал. Через 5 років маяк був споруджений.

Гігантський, ніби виріс із скелі, хмарочос складався з трьох високих веж, поставлених одна на одну. Нижня вежа була квадратною. Середня – восьмигранною. Верхня – круглою. Її колона утворювала ліхтар маяка, який завершувався куполом з семиметровою статуєю Посейдона.

У середині веж розташовувались кручені сходи, що вели нагору – до ліхтаря. По них піднімалися в’ючні віслюки, щ підвозили пальне для палаючого в ліхтарі вогнища. Світло полум’я відбивалися у розташованих навколо металевих дзеркалах. Вони збирали його промені і спрямували у бік моря, назустріч кораблям, що пливуть до Александрії…

На доній із стін маяка Сострат викарбував напис: «цар Птоломей Сотер поставив мене богам-рятівникам, заради мореходів». Як і годиться. Під цим написом він заховав інший. У ньому замість імені царя стояло ім’я самого архітектора – Сострата з міста Кнід. І коли перший напис з часом відвалився, нащадки почитали другий.

Назва острова стала назвою маяка. А яскравий ліхтар з угнутим дзеркалом став називатися фарою. Тільки це і дійшло до нас…

500 років тому старий маяк упав. Час, хвилі, вітер зруйнували його. І тепер з усіх чудес світу залишилось тільки одне. Найперше піраміди.

Колосом називалась гігантська статуя, яка була зведена на Родосі – острові в Егейському морі – на честь бога сонця Геліоса.

Творцем величезної статуї, що мала 35-метрову висоту, був скульптор Харес. Умільці-каменяри, ковалі, чеканники та інші майстри допомагали йому в роботі. Спорудження продовжувалось 12 років. І за весь цей час ніхто, навіть сам Харес, не бачив, що у них виходить, бо споруджували статую без будь-яких рештувань і піднімальних механізмів, поступово засипаючи землею те, що вже зроблено. Так навколо схованої статуї безперервно наростав земляний горб, по спадистих схилах якого легко було підвозити камінь і залізні бруски, листи із кованої бронзи і знову підсипали землю… Лише, коли робота була цілком завершена і розрили пагорб, постав дивовижний витвір.

Далеко з моря видно, як відблискує Колос Родоський. Але простояв він лише 56 років. У 220 році до нашої ери страшний землетрус зруйнував усі будови на Родосі. І могутні кам’яні стовпи, що були опорою статуї, не витримали – ноги підломилися в колінах. Колос упав. Підняти його вже не змогли. Так і пролежав він понад 1000 літ, поки його не продали на металобрухт. А щоб вивезли зняті із статуї бронзові пластини, знадобилось 900 верблюдів.